Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами і поставити вченим власні запитання.

22 липня з МАНівцями спілкувався американський хімік, поет, драматург і філософ українсько-єврейського походження Роалд Гоффман — лауреат Нобелівської премії 1981 року з хімії за розробку теорії перебігу хімічних реакцій, що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.

Що досліджує Роалд Гоффман?

Сфера інтересів ученого — на перетині хімії та фізики. Дослідник розглядає поведінку матерії в екстремальних умовах високого тиску, наприклад у центрі Землі. За такого тиску об’єм твердої речовини зменшується приблизно на одну третину від звичайного. У таких дослідженнях вченому допомагає «хімічна уява», адже доводиться працювати в нестандартних умовах, коли гази стають рідинами або ж твердими тілами.  

Що таке тиск і як його «отримують» у хімічних лабораторіях? 

Тиск — це сила на одиницю площі. Об’єкт, на який діє сила, стискається, зменшує свій об’єм і збільшує густину. Зазвичай тиск вимірюють у барах, але в експериментальній та теоретичній хімії застосовують гігапаскалі — ця одиниця дорівнює 10 000 бар і є мірилом для високого тиску, як-от гравітаційного у центрі Землі. 

Аби «отримати» високий тиск у лабораторних умовах, науковці використовують різні інструменти, до прикладу технології «алмазне ковадло» або ударно-хвильову. За допомогою першої утворюють рівномірний гідростатичний тиск, а у другій спостерігають анізотропне стиснення, коли тиск і температура підвищуються.  

Для чого вчені досліджують явище тиску?

У лабораторії дослідники можуть стискати, наприклад, газ. Гоффман вважає це чудовим матеріалом, адже атоми в ньому розташовуються далеко один від одного. Коли застосовують тиск, газ переходить у рідину, а зрештою до твердої, більш щільної форми. До речі, за допомогою технологій зріджують природний газ для транспортування.  

Також завдяки високому тиску вчені свого часу експериментально металізували ксеон. Це відбулося так: газ конденсували у ксенон-рідину, заморозили і, застосовуючи високий тиск, — перетворили на метал. Такий самий експеримент вдався із йодом, а ось гелій металізувати поки не можна, адже для цього потрібен тиск, як у центрі газового гіганта, як-от екзопланети. 

Посилання на форми реєстрації на наступні лекції шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер

Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца

Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра

Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда

Про (не)ідеальну соціальну політику Данії та США: конспект лекції Джеймса Джозефа Хекмана 

Про теорію переносу електронів & роботу хіміків-дослідників: конспект лекції Рудольфа Артура Маркуса

Як працює інтуїтивне мислення і як не потрапити в його тенета: конспект лекції Деніела Канемана

Про білки в нашому організмі й історію структурної біології: конспект лекції Курта Вютріха

Про вплив кисню на організм, причини раку та поради майбутнім науковцям: конспект лекції Пітера Реткліффа

Про дослідження мікроскопії та поради науковцям-революціонерам: конспект лекції Штефана Гелля

Про лікарську етику, ковідні виклики та медицину майбутнього: конспект лекції Агарона Чехановера

Про атомні годинники і навіщо їх вивчати: конспект лекції Девіда Вайнленда

Про каталізатори та їхнє значення в хімії й буденщині: конспект лекції Беньяміна Ліста