Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

8 липня з МАНівцями спілкувався німецький фізик Штефан Гелль — лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року за розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Чому Штефан Гелль вирішив досліджувати мікроскопію

На попередніх зустрічах у межах «Лекцій майбутнього» ми вже чули про флуоресцентну мікроскопію. Тоді про неї розповідав Вільям Мернер — американський хімік і колега нашого сьогоднішнього лектора Штефана Гелля, з яким розділив «Нобелівку». У своїй оповіді Гелль продовжив розкривати цю тему й розпочав свій виступ з історії власного наукового шляху, що привів до винайдення STED-мікроскопії.

Вчений згадує, що цьому передувала його глибока зацікавленість питанням обмеженості можливостей мікроскопів. Його непокоїло, що світловий мікроскоп дозволяє роздивитися об’єкти розміром щонайменше 200 нанометрів (1 нанометр = 1 × 10⁻⁹ метра). В електронного ж — більше можливостей, але є суттєвий недолік: він дозволяє роздивитися лише мертву матерію. До винайдення флуоресцентної мікроскопії вчені вважали, що цей бар’єр у 200 нанометрів під час спостереження за живою матерією фізично неможливо подолати. Натомість уже під час навчання й наукової роботи в університеті Штефан піддавав сумніву цю тезу й гадав, що в галузі оптичної мікроскопії криється чимало сюрпризів.

Як дослідник попри критику й сумніви здійснив революцію в науці 

У 90-х роках ХХ століття науковець придумав революційну як на свій час ідею STED-мікроскопа. Його задум кинув виклик усталеним уявленням у сфері оптичної фізики та спершу отримав недовіру в науковій спільноті. Тож коли Штефан розробив і опублікував теоретичну базу майбутнього винаходу, він не знайшов сильної підтримки серед колег. Деякі вчені визнавали, що розрахунки Гелля точні й виглядають цілком реалістично, проте все одно не вірили, що можливо подолати бар’єр у 200 нанометрів, встановлений багато десятиліть тому. Тривалий час науковець не отримував належного фінансування, аби втілити свою ідею в життя. Та зрештою, у 2000 році вченому вперше вдалося реалізувати STED-технологію: він зробив надточне зображення бактерії E. coli, якість якого вражала. Так Штефан заклав основу флуоресцентної мікроскопії високого розділення. Нині вчений продовжує працювати над новими технологіями в цій галузі, аби робити зображення ще якіснішими й точнішими.

Що вчений радить тим, хто мріє про наукову кар’єру

Наостанок лектор поділився з майбутніми науковцями уроками, які виніс із власного професійного досвіду. Ось що він порадив МАНівцям:

Піддавайте консенсус (загальну згоду вчених) сумніву. Звісно, висновки, з якими погоджується більшість наукової спільноти, часто свідчать про об’єктивність тих чи інших теорій. Проте вчений закликає не сприймати консенсус як щось очевидне й непохитне. З таких сміливих вчинків, як піддавання навіть відомих істин сумніву, і складається історія науки, сповнена великих відкриттів.

Будьте готовими до критики. Логічний наслідок підважування наукового консенсусу — упереджене ставлення та сумніви вже з боку наукової спільноти. Сміливим дослідникам лектор радить бути готовими до відсутності підтримки від колег на початку свого шляху до революційних відкриттів. 

Керуйтеся допитливістю та пристрастю. Саме це, за словами Штефана, рухає дослідників до відкриттів. Лектор зазначає: це може звучати банально чи навіть наївно, проте з його досвіду допитливість і любов до теми дослідження з великою вірогідністю приводять до нових неймовірних відкриттів, які своєю чергою приносять користь людству.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер

Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца

Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра

Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда

Про (не)ідеальну соціальну політику Данії та США: конспект лекції Джеймса Джозефа Хекмана 

Про теорію переносу електронів & роботу хіміків-дослідників: конспект лекції Рудольфа Артура Маркуса

Як працює інтуїтивне мислення і як не потрапити в його тенета: конспект лекції Деніела Канемана

Про білки в нашому організмі й історію структурної біології: конспект лекції Курта Вютріха

Про вплив кисню на організм, причини раку та поради майбутнім науковцям: конспект лекції Пітера Реткліффа