Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

7 травня з МАНівцями спілкувався американський біолог Ліланд Гартвелл — лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2001 року за відкриття генів, що беруть участь у регуляції клітинного циклу.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Що таке знання в науці?

Вчений розпочав з оповіді про сучасні підходи до отримання та використання знань. Інформація сьогодні стала доступнішою: дізнатися про все на світі можна просто погугливши. Проте великі обсяги інформації потребують нових навичок поводження з нею. Тож окрім вивчення тих чи інших предметів, учні та студенти вчаться шукати й аналізувати інформацію, розвивати критичне мислення й ефективно застосовувати нові знання на практиці, передусім для власних наукових відкриттів. 

На думку Гартвелла, всім, хто мріє про шлях учених, варто зосередитися на практичному занятті наукою. Вивчати цікаві теми, експериментувати й досліджувати щось нове варто з наймолодшого віку — не чекати символічних рубежів на кшталт закінчення школи чи університету. 

Вчений також підкреслив різницю між поняттями «займатися наукою» та «вивчати науку». Займатися наукою — це відкривати невідоме. Натомість вивчати — дізнаватися про те, що вже відкрили попередні покоління дослідників. Обидві практики важливі, проте нерідко початківці ігнорують першу. 

Саме відкриття невідомого рухає науку вперед. Однак невідоме є лишень розширенням відомого. Наприклад, загальна теорія відносності Айнштайна розширила передбачення Ньютона щодо прецесії Меркурія.

Як займатися наукою?

Заняття наукою — це тривалий і циклічний процес. Для Гартвелла він починається із зацікавлення певним феноменом. Далі час ставити запитання стосовно цього явища та намагатися шукати відповіді на них за допомогою експериментів. Отриманий результат найімовірніше буде ще одним феноменом, вартим вивчення. І тут коло замикається, а науковий процес тим часом отримує «паливо» для існування, оскільки триває саме завдяки виникненню постійних запитань і здійсненню дослідів.

Для ефективної наукової роботи варто розуміти, як мозок людини опрацьовує знання й отриманий досвід. Для цього в його арсеналі є три функції: концентрація уваги, пам’ять і візуальне сприйняття. Вчений окремо зупинився на останній навичці та пов’язаних із нею когнітивних функціях, важливих для наукового мислення і вдумливого споживання інформації.

Коли ми помічаємо щось нове, наш мозок обробляє інформацію в декілька важливих етапів. Спершу вмикається контекстуалізація. Ми запитуємо себе: «Що відбувається?». Опісля мозок аналізує загальний сенс усього, що знаходиться перед очима, наприклад, зображеного на фотографії.

Наступний етап обробки інформації — аналогія. Ми пригадуємо, чи знаємо щось схоже на це зображення, з чим можна зіставити нову інформацію. Так, під час спостереження за генами вчені провели аналогію з мовою та створили нову, але інтуїтивно зрозумілу термінологію: транскрипція, кодування тощо.

Далі в голові вмикається пріоритизація: ми виділяємо для себе найважливіше. Коли вивчаємо щось нове, одразу складно обробити всю інформацію, тому в дослідженнях і споживанні нового важливо вибирати лише ключові деталі.

Наступний процес — категоризація, під час якої ми в уяві розподіляємо об’єкти чи дії на групи. Досі невідомо, які саме мисленнєві механізми працюють на цьому етапі, адже, наприклад, трирічна дитина може чітко розподілити химерні малюнки на категорії «собаки» й «коти», а штучному інтелекту це не завжди вдається.

Нарешті, відбувається асоціація: ми поєднуємо одні явища з іншими, навіть якщо вони прямо не пов’язані. Люди асоціюють улюблену страву з тим чи іншим рестораном або вигадують незвичайні асоціації з новими словами, коли вчать мову. Наша здатність мисленнєво об’єднувати дві речі, які до цього не були пов’язані, на думку Гартвелла, є основою навчання.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events 

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі





СТАТТІ БІОЛОГІЯ