Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.
16 травня з МАНівцями спілкувалася французько-американська економістка Естер Дюфло — лауреатка Нобелівської премії з економіки 2019 року за експериментальний підхід до зменшення світової бідності.
Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченої!
Про покликання та шлях до кар’єри економістки
Дослідниця розпочала лекцію з оповіді про свій шлях до наукової кар’єри. Вона пригадала, що під час навчання в університеті мріяла змінювати світ, вирішувати глобальні проблеми та робити життя людей навколо кращим. Саме тому із запалом брала участь у протестах і революціях, які проте не були їй ідейно близькими. На той час Естер не бачила інших шляхів долучитися до змінотворення, зокрема не вірила, що наука здатна змінити світ. Так само упереджено ставилася до економіки, яка вже за кілька років стане для неї відкриттям, захопленням і сферою, у якій Естер розвиватиметься професійно. Лекторка зазначила, що недовірливе ставлення до економіки доволі симптоматичне для суспільства. На підтвердження навела результати міжнародного опитування 2017 року, відповідно до якого люди схильні вірити економістам в останню чергу та вважають, що прогноз погоди є більш правдоподібним, ніж економічна аналітика.
Проте з часом, коли Естер почала глибше вивчати світові проблеми, вона зрозуміла, що економічні науки — це не суха статистика, а натомість зручний інструмент, який допомагає комплексно аналізувати світові проблеми та вирішувати їх. До того ж, науковиця усвідомила, що статистика — це не про сукупність цифр, а про багатьох людей, яких щось змушує думати й діяти тим чи іншим чином. Естер побачила в цьому аспекті можливості для здійснення своєї мрії. Так дослідниця, яка доти вивчала історію та мала сумніви щодо інших наук, вибрала шлях економістки-змінотвориці.
Як рандомізовані дослідження допомагають вирішувати глобальні проблеми
Дослідниця розповіла про головну помилку, якої свого часу припускалися її колеги у спробах повпливати на рівень бідності, якість медицини чи освіти. Вони підходили до глобальних проблем з такими ж глобальними, спрощеними й узагальненими рішеннями. Наприклад, якщо в певному регіоні низький рівень грамотності школярів, використовували очевидні рішення: закупити побільше підручників або підвищити кваліфікацію вчителів. Проте економістка вважає, що підхід має бути інакшим.
Новий погляд на такі проблеми полягає в їхньому поділі на розмаїття дрібних питань. У випадку з поліпшенням навчання дітей в Індії команда Естер звернула увагу не лише на якість підручників, їхню кількість і рівень викладання, а й на харчування школярів, знання з тих чи інших предметів, а також рівень добробуту їхніх сімей.
Дослідження показали, що всередині однієї країни відмінність між різними школами може бути більшою, ніж між загальним рівнем освіти в Індії й, наприклад, США. Аби зрозуміти, які саме чинники є вирішальними для ліпшого навчання дітей, економісти вдалися до рандомізованих досліджень у польових умовах.
Такий вид експериментів застосовують у випробовуванні нових ліків чи вакцин: добровольців випадковим чином ділять на дві групи, одній із яких дають нову речовину, а іншій — плацебо. Економістка вважає цей підхід ефективним, проте у випадку із соціальними проблемами такі експерименти варто проводити в реальних, а не лабораторних умовах для того, аби учасники приймали рішення у звичному для себе середовищі.
Як експерименти допомогли школярам Індії краще вчитися
Команда Естер відібрала школи з більш-менш однаковими ознаками та поділила на групи. Для кожної з груп дослідники вибрали один із можливих чинників впливу на рівень грамотності, що визначили заздалегідь. Опісля почали випробовувати різні відокремлені підходи. Так, для однієї групи шкіл закупили побільше підручників, іншу забезпечили якісним харчуванням. Спершу окремо взяті чинники та точкове вирішення проблем не працювали взагалі — рівень грамотності учнів не підвищувався. Завдяки цьому вчені зрозуміли, що нестача ресурсів не є справжньою проблемою.
Натомість реально відчутним чинником виявилася неадаптованість системи освіти до потреб учнів. Це впливало і на дисбаланс грамотності, і на відвідуваність уроків. Наприклад, учителі не могли дати ради великим класам учнів, де навчалися діти з різним рівнем знань. Також на освітній процес сильно впливав рівень мотивованості учнів, адже діти з малозабезпечених родин пропускали уроки та натомість працювали, оскільки мали сумніви в доцільності освіти для свого кращого майбутнього.
Для вирішення цих проблем дослідники застосували новітні та гнучкі рішення в різних групах шкіл із різних регіонів Індії. Вони розподіляли учнів за рівнем знань. До тих, які мали низький рівень знань, прикріплювали асистентів, що їм допомагали підтягнути знання, а тим, що мали високі оцінки, пропонували невеликі контрактні роботи з можливістю продовження. Ці дослідження мали реальний вплив на рівень грамотності та мотивацію дітей: в учнів покращувалися оцінки та з’являлося бажання відвідувати уроки. Процес навчання загалом став ефективнішим і легшим як для дітей, так і для вчителів.
Завдяки такому гнучкому підходу команда Естер упевнилася, що рандомізовані експерименти працюють і дають поштовх до розвитку. Завдяки дослідженням економістки в Індії та інших країнах запустили багато локальних ініціатив, що просто зараз розв’язують актуальні проблеми країни.
Попереду ще багато цікавих лекцій!
Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events
І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️
Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано
Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі
Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер
Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса
Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу
Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера
Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти
Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра
Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло
Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта
Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана
Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі
Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла
Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта
Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса
Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді