Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.
15 червня з МАНівцями спілкувався американський економіст Джеймс Джозеф Хекман — лауреат Нобелівської премії з економіки 2000 року за розробку теорії та методів аналізу селективних вибірок.
Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!
Данія vs США: як лектор досліджував соцполітики двох країн
Джеймс розпочав лекцію з оповіді про підходи, які разом із колегами-науковцями застосовував у дослідженні соціальної політики Данії та США.
Група дослідників на чолі з Джеймсом Джозефом Хекманом виявила, що на відміну від своїх американських однолітків, діти в Данії мають схожий дохід зі своїми батьками. Це демонструє так звана крива Великого Гетсбі — діаграма, що показує соціальну мобільність поколінь, тобто як відрізняється дохід дітей і батьків. У скандинавських країнах різниця між доходами сімей — низька, але соціальна мобільність висока, а отже різниця між доходом батька й сина — незначна.
Другий висновок, що його зробив лектор із колегами: Данія має за пріоритет зменшення нерівності та підвищення соціальної мобільності. На цю думку їх навели дані про те, що за останні 50-60 років у країні сильно розвинулося соціальне забезпечення, на відміну від США, зокрема є такі зрушення: підвищення рівня медичного обслуговування, сприяння соціальній єдності, а також спонсорування догляду за дитиною. Завдяки всім цим ініціативам данський показник нерівності нижчий за американський, натомість соціальна мобільність вища.
Держсистема vs родина: що більше впливає на рівень життя дітей у США та Данії
Дослідження Джеймса Джозефа Хекмана та його колег показало: на процес зменшення нерівності та підвищення соціальної мобільності між поколіннями впливає не тільки соцсистема країни. Багато залежить від того, як кожна конкретна родина використовує ресурси, які надає держава.
У Данії кожен і кожна має рівний доступ до державних послуг, але багаті люди краще користуються ними — лектор назвав це «Matthew Effect», (термін, який описує феномен, коли в суспільстві багаті мають тенденцію ставати багатшими, а могутні — ще сильнішими — прим. ред). Також він виокремлює такі чинники впливу, як дохід батьків і їхню освіченість. Родини у своїх дослідженнях він поділяє за районами проживання. На цей розподіл також впливають рівень освіти та доходу, адже люди з повною вищою освітою мають вищий дохід, а отже селяться у кращі райони. Своєю чергою цей поділ має вплив на мобільність між поколіннями. Як приклад, учителі в Данії мають однакову зарплату, але результати їхньої роботи залежать від району, де вони працюють. Тож ідея держави соціального забезпечення — це рівність доступу до послуг, проте немає гарантій, що вони будуть однаково діяти на всіх.
Діти з багатих сімей і районів більш ефективно користуються соціальною політикою, ніж ті, що живуть у бідніших. У Данії є вільний ринок житла, як у багатьох західних країнах. Це спричиняє розподіл за розселенням, а отже зберігає певну нерівність. Це соціальне явище є і в США — у цьому країни мають схожість, хоча їх соціальна політика відрізняється.
Як у США і Данії потужна соцполітика співіснує з нерівністю?
Вчений зазначив, що хоча ми дивимося на Данію, як на ідеал соціальної політики для всього світу, її система не досягає того результату, про який мріють місцеві. У країні досі зберігається соціальна нерівність. Універсальна соцполітика, яку ми бачимо в Данії, ілюструє, наскільки важливі фактори освіченості та доходу батьків у контексті рівня життя кожної родини. Що вищі показники цих параметрів, то вірогідніше, що діти матимуть кращі умови для розвитку. Цей причинно-наслідковий ланцюжок проте свідчить не на користь родин, у яких батьки мають низький рівень доходу.
Для ілюстрації вчений навів дослідження, в рамках якого в США дітей із бідних сімей перемістили у кращі райони та школи. Це мало гарний результат, адже рівень успішності зріс. А ось у Данії дітей мігрантів також перемістили у кращі умови, проте зріс тільки рівень стресу в учнів.
Такі результати спостерігаємо, бо в Америці існує різниця в якості освіти між районами, адже школи фінансують по-різному, тож переміщення спрацювало. У Данії всі школи — однакові, а діти, яких переміщали, потрапили в незнайоме місце, і це негативно вплинуло на їхній стан.
Попереду ще багато цікавих лекцій!
Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events
І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️
Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано
Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі
Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер
Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса
Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу
Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера
Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти
Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра
Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло
Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта
Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана
Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі
Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла
Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта
Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса
Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді
Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло
Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ
Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана
Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє
Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера
Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера
Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса
Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер
Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца
Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра
Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда