Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

15 червня з МАНівцями спілкувався американський економіст Джеймс Джозеф Хекман — лауреат Нобелівської премії з економіки 2000 року за розробку теорії та методів аналізу селективних вибірок.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Данія vs США: як лектор досліджував соцполітики двох країн 

Джеймс розпочав лекцію з оповіді про підходи, які разом із колегами-науковцями застосовував у дослідженні соціальної політики Данії та США. 

Група дослідників на чолі з Джеймсом Джозефом Хекманом виявила, що на відміну від своїх американських однолітків, діти в Данії мають схожий дохід зі своїми батьками. Це демонструє так звана крива Великого Гетсбі — діаграма, що показує соціальну мобільність поколінь, тобто як відрізняється дохід дітей і батьків. У скандинавських країнах різниця між доходами сімей — низька, але соціальна мобільність висока, а отже різниця між доходом батька й сина — незначна.

Другий висновок, що його зробив лектор із колегами: Данія має за пріоритет зменшення нерівності та підвищення соціальної мобільності. На цю думку їх навели дані про те, що за останні 50-60 років у країні сильно розвинулося соціальне забезпечення, на відміну від США, зокрема є такі зрушення: підвищення рівня медичного обслуговування, сприяння соціальній єдності, а також спонсорування догляду за дитиною. Завдяки всім цим ініціативам данський показник нерівності нижчий за американський, натомість соціальна мобільність вища.

Держсистема vs родина: що більше впливає на рівень життя дітей у США та Данії

Дослідження Джеймса Джозефа Хекмана та його колег показало: на процес зменшення нерівності та підвищення соціальної мобільності між поколіннями впливає не тільки соцсистема країни. Багато залежить від того, як кожна конкретна родина використовує ресурси, які надає держава. 

У Данії кожен і кожна має рівний доступ до державних послуг, але багаті люди краще користуються ними — лектор назвав це «Matthew Effect», (термін, який описує феномен, коли в суспільстві багаті мають тенденцію ставати багатшими, а могутні — ще сильнішими — прим. ред). Також він виокремлює такі чинники впливу, як дохід батьків і їхню освіченість. Родини у своїх дослідженнях він поділяє за районами проживання. На цей розподіл також впливають рівень освіти та доходу, адже люди з повною вищою освітою мають вищий дохід, а отже селяться у кращі райони. Своєю чергою цей поділ має вплив на мобільність між поколіннями. Як приклад, учителі в Данії мають однакову зарплату, але результати їхньої роботи залежать від району, де вони працюють. Тож ідея держави соціального забезпечення — це рівність доступу до послуг, проте немає гарантій, що вони будуть однаково діяти на всіх. 

Діти з багатих сімей і районів більш ефективно користуються соціальною політикою, ніж ті, що живуть у бідніших. У Данії є вільний ринок житла, як у багатьох західних країнах. Це спричиняє розподіл за розселенням, а отже зберігає певну нерівність. Це соціальне явище є і в США — у цьому країни мають схожість, хоча їх соціальна політика відрізняється. 

Як у США і Данії потужна соцполітика співіснує з нерівністю? 

Вчений зазначив, що хоча ми дивимося на Данію, як на ідеал соціальної політики для всього світу, її система не досягає того результату, про який мріють місцеві. У країні досі зберігається соціальна нерівність. Універсальна соцполітика, яку ми бачимо в Данії, ілюструє, наскільки важливі фактори освіченості та доходу батьків у контексті рівня життя кожної родини. Що вищі показники цих параметрів, то вірогідніше, що діти матимуть кращі умови для розвитку. Цей причинно-наслідковий ланцюжок проте свідчить не на користь родин, у яких батьки мають низький рівень доходу.

Для ілюстрації вчений навів дослідження, в рамках якого в США дітей із бідних сімей перемістили у кращі райони та школи. Це мало гарний результат, адже рівень успішності зріс. А ось у Данії дітей мігрантів також перемістили у кращі умови, проте зріс тільки рівень стресу в учнів. 

Такі результати спостерігаємо, бо в Америці існує різниця в якості освіти між районами, адже школи фінансують по-різному, тож переміщення спрацювало. У Данії всі школи — однакові, а діти, яких переміщали, потрапили в незнайоме місце, і це негативно вплинуло на їхній стан. 

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер

Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца

Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра

Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда