Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.
7 квітня з МАНівцями спілкувався британський молекулярний біолог і біохімік Річард Джон Робертс — лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1993 року за відкриття переривчастої структури гену.
Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції науковця!
Традиційні способи селекції vs ГМО: у чому різниця?
Дослідник зауважив, що довкола ГМО існує багато упереджень і фейків. Передовсім вони стосуються нібито шкідливості генетично модифікованих культур для людини та довкілля. Робертс спростовує ці твердження й пояснює, у чому відмінність між традиційним вирощуванням і штучним культивуванням.
Він розповідає, що люди споконвіку намагалися вивести найбільш вигідні сорти рослин, прагнули прищепити одним видам ознаки інших. Так, можна, наприклад, зробити невелике солодке яблуко більшим за розміром. Традиційно для цього схрещували початковий вид із тим, котрий має потрібну властивість. Після цього починалася тривала селекція, адже перші гібриди мали ще й багато небажаних ознак, яких доводилося позбуватись. Такий процес займав 15–20 років.
Натомість якщо застосувати технології генної модифікації, можна одразу вилучити потрібний ген і «додати» його до початкового виду. Це ефективний і швидкий процес.
Чому заборона ГМО — це проблема?
Попри науково доведену безпечність, ГМО-культури досі піддають критиці. Головний аргумент налаштованих проти полягає в тому, що внаслідок генної модифікації культури отримують нехарактерні для себе ознаки, а це своєю чергою може призвести до небезпечних мутацій.
Річард стверджує, що причина заборони ГМО має суто політичну природу, адже надефективні сорти рослин дозволять країнам, що розвиваються, стати більш економічно незалежними. Вчений навів кілька прикладів того, як ГМО справді вирішують проблеми голоду та неправильного харчування.
Перший кейс — виведення золотого рису 1999 року. Такий рис містить більшу концентрацію бета-каротину, і це допомагає вирішити проблему нестачі вітаміну А в дітей. Проте до промислового використання цей сорт допустили лише 2022 року. Весь цей час тривали суперечки, наскільки безпечно його вирощувати та вживати.
Другий кейс стосується ситуації з папаєю на Гаваях. Завдяки генетичній модифікації фрукт вдалося врятувати від вірусу кільцевої плямистості, що розповсюдився у 90-х роках ХХ століття та псував урожаї. Наразі 77% вирощеної на Гаваях папаї — це стійка до вірусу веселкова папая, яку споживають переважно в США. Проте в Таїланді, де більше проблем із харчуванням, вирощування цього сорту заборонене.
Річард закликає не боятися позначки ГМО на продукті, адже вона свідчить лише про спосіб його виведення, а не про якість. Більше того, генні модифікації зменшують використання пестицидів і підвищують врожайність, а науково доведених недоліків не мають. Важливо руйнувати міфи про шкоду ГМО, адже якщо в розвинених країнах, вживати чи ні — це питання вибору, то для тих, де є труднощі з продовольством, генна модифікація — це однозначний порятунок.
Попереду ще багато цікавих лекцій!
Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events
І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️
Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано
Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі
Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер
Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу
Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера
Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти
Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра