Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

3 травня з МАНівцями спілкувався американський біолог Джордж Сміт — лауреат Нобелівської премії з хімії 2018 року за розробку фагового дисплею, що дозволяє отримувати антитіла за допомогою бактеріофагів.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Що спільного між ідеями та вірусами?

Вчений розпочав лекцію з роздумів про те, як працюють ідеї. Він вважає, що часом за принципом роботи ідеї нагадують віруси. На підтвердження цієї думки науковець навів приклад зі своєї практики.

В основі відкриття, за яке його нагородили «Нобелівкою», лежить дослідження бактеріофагів — мікроорганізмів, що інфікують бактерії. Сміт порівняв ці віруси з ідеями, адже і ті, й інші здатні швидко поширюватися, проте водночас є безпечними для людей.

У мозку кожного з нас взаємодіють безліч думок та ідей. Це нагадує процес мутації хромосом у клітинах. Коли ми висловлюємо думки, пишемо, спілкуємося та втілюємо свої ідеї в речах, теоріях, творах, ми творимо простір, заражений ідеями, які можуть потрапляти в мозок інших і далі мутувати вже там. Таким чином, аналогічно до біосфери, навколо нас існує ідеосфера.

Не всі ідеї проходять випробування часом і обставинами, тому менш актуальні та не такі цікаві для більшості людей думки поступово відмирають. Водночас періодично виникають зіркові ідеї: немов коронавірусний штам «Омікрон», вони швидко поширюються та захоплюють увагу багатьох людей. 

Яка користь ідеосфери для науковців?

Джордж Сміт стверджує, що жоден винахід не існує окремо, поза спільнотою. Також видатні ідеї найчастіше продукує не одна людина. Натомість усі відкриття, навіть якщо їх робили на самоті, — результат  кооперації та обміну ідеями в ідеосфері. Усі Нобелівські премії та інші нагороди, на думку дослідника, — заслуга велетенської спільноти вчених у всьому світі, кожен і кожна з яких докладає до прогресу й інновацій щось своє.

Лектор зауважив, що перебувати в науковій спільноті та здобувати повагу колег уже є найбільшою нагородою для будь-якого вченого. Визнання ідей — природне задоволення, що єднає спільноту та мотивує працювати далі.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events 

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло