Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

10 травня з МАНівцями спілкувався британський економіст Олівер Гарт — лауреат Нобелівської премії з економіки 2016 року за внесок у теорію контрактів.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого про корпоративну соціальну відповідальність!

Як це — бути соціально відповідальним бізнесом?

На початку лекції Гарт переповів відому статтю економіста Мілтона Фрідмана у «The New York Times», що відображає найпоширенішу позицію щодо соціальної відповідальності корпорацій протягом останніх 50 років. Фрідман вбачає соціальну відповідальність бізнесу у збільшенні його прибутку, а світові проблеми мають вирішувати окремі особистості чи керівництва країн. Логіка статті така: якщо компанія отримає більше грошей, то збагатяться й акціонери, які зможуть за бажання витратити кошти на благодійність. 

Гарт вважає таку позицію хибною. За наведених умов відбудеться непродуктивний і невигідний процес: умовна компанія  забруднює довкілля, а умовний соціально відповідальний акціонер за зароблені кошти постійно «очищує» природу від наслідків діяльності підприємства. 

Чим вигідна соціальна відповідальність?

Лектор пропонує розглянути найбільш ефективний на його думку шлях вирішення проблеми забруднення корпораціями довкілля — надання права голосу акціонерам. Це дозволяє інвесторам впливати на політику бізнесу, чиї акції вони купили. 

Гарт розповів про кейс американської хімічної компанії «DuPont», що 1984 року постала перед вибором: утилізувати токсичні відходи належним чином або злити їх у річку Огайо. Підприємство вирішило не витрачати кошти на правильну утилізацію. 

Гарт стверджує, що попри видиму вигоду, насправді компанія лише підвищила соціальні витрати. За обрахунками економіста, утилізація відходів обійшлася б у 19 мільйонів доларів, натомість соціальні витрати становлять 350 мільйонів. Це важливо, адже соціальні витрати лягають на плечі всім. У них входять кошти на очищення довкілля, медицину, порятунок тварин і рослин, що потерпають через забруднення, тощо. 

На думку Гарта, якби на момент прийняття рішення компанією її інвестори могли голосувати, не було б такої суми соціальних витрат. Натомість самі акціонери мусили б пожертвувати мізерну частину своїх прибутків, аби докластися до спільного блага.

Які інструменти допомагають бізнесу бути соціально відповідальним?

Практика голосування інвесторів компанії -— те, що допомагає цій самій компанії бути соціально відповідальною. Цей інструмент уже активно застосовують, адже дедалі більше людей усвідомлюють спільну вигоду в розумній політиці компаній. Якщо благодійність може впливати лише на деякі конкретні проблеми, відповідальна соціальна політика створює злагоджену систему, що впливає на глобальні процеси. 

Також уже існують спеціальні сервіси, що допомагають акціонерам інвестувати з огляду на вибрану сферу соціальної політики. Деякі інвесторські програми вже нагадують програми політичних партій: вони деталізовані, чіткі та спрямовані на системне вирішення проблем. 

Гарт навів кілька сучасних свідчень того, що «голос» інвесторів гучнішає. Наприклад, у 2021 році 81% акціонерів «DuPont» виявили бажання мати доступ до інформації про щорічні обсяги пластикових відходів компанії та мати змогу звіряти політику корпорації стосовно довкілля з реальністю. Також 95% акціонерів мережі швидкого харчування «Wendy's» запитали в компанії свідчення того, що вона справді захищає права своїх працівників у період пандемії. 

Економіст завершив лекцію, висловивши сподівання, що соціальна відповідальність компаній і акціонерів дозволить незабаром спільними зусиллями знизити темпи глобального потепління.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла