Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

20 травня з МАНівцями спілкувався американський біолог Ренді Шекман — лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2013 року за відкриття механізмів регуляції везикул — головної транспортної системи наших клітин.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Чому хвороба Паркінсона — це пандемія

Науковець розпочав лекцію з того, чим є хвороба Паркінсона і чому нині її можна назвати пандемією. 

Хвороба Паркінсона — це хронічне неврологічне захворювання, яке діагностують переважно в літніх людей. Хворобу викликають порушення в роботі мозку, що спричиняють сповільнення рухів, тремор, деменцію, проблеми зі сном та інші симптоми. Наразі не існує єдиної системи лікування хвороби.

За статистикою ця хвороба з роками стає дедалі розповсюдженішою: якщо 1990 року її діагностували у 2,6 мільйонів людей, то 2015-го — вже в 6,3 мільйонів. Науковці прогнозують, що 2040 року хворобу Паркінсона матимуть 17,5 мільйонів пацієнтів. Такий ріст пов’язаний передусім зі зростанням тривалості життя, проте також припускають, що на розвиток захворювання впливають наслідки забруднення довкілля. 

Хвороба Паркінсона поширена більш-менш рівномірно в усьому світі. З огляду на це Ренді вважає, що хворобу Паркінсона можна назвати справжньою пандемією, яка є спільним викликом для науковців і лікарів. 

Одне з нагальних питань, що вони мають вирішити, — це як розробити єдину систему лікування. Наразі це складно зробити, оскільки вчені досі не можуть точно пояснити глибинні причини виникнення хвороби. Під її клінічні критерії підпадає багато людей із дуже різними проявами та наслідками захворювання. Наприклад, може бути різний ступінь деменції та різні темпи розвитку рухових порушень. У таких умовах причини виникнення симптомів теж різняться.

Які причини хвороби вже відомі науці?

На сьогодні вчені пов’язують розвиток хвороби Паркінсона з падінням рівня дофаміну в мозку. Окрім того, що цей нейромедіатор впливає на відчуття задоволення, він також допомагає людині контролювати м’язові рухи. 

Рівень дофаміну падає, коли порушується циркуляція нейромедіаторів. Дослідження, до яких долучався Шекман, свідчать, що на це впливає надмірне накопичення альфа-синуклеїну — білка, що бере участь у передачі нейронних сигналів.

Накопичення альфа-синуклеїну нагадує затори на дорогах. За аналогією це гальмує нормальну роботу мозку та вчасну доставку необхідних речовин за призначенням. Внаслідок таких накопичень у нейронах утворюються тільця Леві — патологічні білкові відкладення, які дослідники помічали як у стовбурі головного мозку, так і в корі. Коли тільця починають утворюватись у стовбурі мозку пацієнтів, у них фіксують перші симптоми порушень руху і сну. А коли ці тільця захоплюють кору мозку, у пацієнтів діагностують серйозні емоційні та когнітивні порушення.

Також причиною розвитку хвороби Паркінсона можуть ставати порушення в роботі мітохондрій — енергетичних центрів клітин. Зокрема вчені дослідили, що на це впливають мутації білка Parkin, який бере участь в автофагії мітохондрій, тобто їхній самопереробці задля оновлення. З мутованими білками Parkin цей процес порушується і веде до знищення клітин.

Також учені розглядають такі причини появи захворювання, як запалення, порушення роботи мозку внаслідок травми, депресії чи надмірного стресу. Лектор стверджує, що наразі не всі причини появи хвороби Паркінсона відомі, тому дослідження тривають.

Які науки допоможуть краще вивчити хворобу Паркінсона?

Лектор навів напрями та галузі науки, які можуть допомогти діагностувати й вивчити хворобу Паркінсона краще. 

Серед них — генетика. Саме її подальше вивчення допоможе з’ясувати причини мутацій білків, що спричиняють захворювання. На сьогодні доведено, що хвороба Паркінсона в більшості випадків є спадковою, отже з’ясування цих генетичних механізмів допоможе в майбутньому запобігати її появі.

Нейроімунологія дозволить вивчити причини хронічних запалень у мозку. Разом із цим варто деталізовано досліджувати систему циркуляції нейронів і те, як на неї впливають процеси в усьому організмі. 

Окрему увагу треба приділити вивченню продромального періоду хвороби Паркінсона. Цим можуть зайнятися різні науки, адже цю фазу визначають перші симптоми, які ще не включають порушення руху. До них належать порушення сну, надмірна тривога, депресія, проблеми з травленням та інші. Вивчення цих механізмів допоможе вилікувати хворобу ще на ранній стадії.

Лектор закликає науковців долучатися до спільного вирішення проблеми й використовувати це поле для досліджень, адже в майбутньому тут на нас чекають нові захопливі відкриття з біології.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ