Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

10 липня з МАНівцями спілкувався ізраїльський біохімік Агарон Чехановер — лауреат Нобелівської премії з хімії 2004 року за відкриття убіквітин-залежного протеолізу.

Науковець присвятив лекцію етичним питанням, з якими під час пандемії коронавірусу стикнулося людство загалом і наукова спільнота зокрема. Ділимося конспектом найцікавіших тез ученого!

Яке питання медичної етики підняла пандемія та як його вирішували в різних країнах?

Пандемія коронавірусу вразила своїми масштабами: через високу заразність хвороби багато людей одночасно потребували госпіталізації й інтенсивного лікування, зокрема за допомогою вентиляції легень. Не всі країни були готові до такого напливу звернень, тож нерідко під час спалахів захворюваності медичні системи тієї чи іншої держави були перевантажені пацієнтами. 

Оскільки не всюди вистачало персоналу й апаратів вентиляції, подекуди лікарям доводилося вирішувати, яких пацієнтів госпіталізувати, а яким відмовляти в допомозі. Науковець розповів, що в Ізраїлі для вирішення цієї складної етичної дилеми збирали фахову комісію з представників різних релігійних конфесій, а в Італії, приміром, пацієнтів розподіляли за віком і намагалися врятувати більше молоді. За словами лектора, це надзвичайно складний вибір, тож на майбутнє варто бути готовими до таких викликів.

Як ковід посунув на задній план інші хвороби та чому це небезпечно? 

На боротьбу з коронавірусом керівництва країн усього світу витрачали багато ресурсів. Це допомогло вберегти здоров’я людей від небезпечного вірусу, проте водночас негативно вплинуло на захист здоров’я тих громадян, які потребували лікування інших хвороб. Під час пандемії онкологічні, серцево-судинні й інші поширені захворювання нікуди не ділися, натомість їхня динаміка лише погіршилася з двох основних причин. 

По-перше, у періоди високої захворюваності на ковід державні лікарні нерідко віддавали додаткові корпуси та відділення під коронавірусні палати. На боротьбу з недугою скеровували фахівців, які до того працювали в інших відділеннях. Через це пацієнти, наприклад, з іншими інфекційними хворобами,  часто отримували недостатньо догляду.

По-друге, світова наука також сконцентрувалася на вивченні нового вірусу й боротьбі з ним. Через це за даними Британського інституту дослідження раку вивчення онкохвороб, що потенційно могли б принести цінні результати й урятувати життя, загальмували на 18 місяців. 

Погіршилася ситуація і в межах інших глобальних проблем, зокрема потепління та голоду. Лектор стверджує, що через це вчені, медики й керівництва країн усього світу мають замислитися над пріоритетами.

Чому люди відмовлялись вакцинуватися від коронавірусу?

Коли перші вакцини від ковіду стали доступні широкому загалу, постало нове питання: як мотивувати людей масово щепитися? Попри перспективу позбутися карантинних обмежень і страху захворіти, багато людей навідріз відмовилися вакцинуватися — аргументи були різні. Лектор вбачає в цьому загальну проблему недовіри людей до науки. 

Окрім цього, за статистикою, яку навів Агарон, найчастіше схильні відмовлятися від щеплень різноманітні меншини, адже серед них найнижчий відсоток тих, хто довіряє владі. Водночас на початку всесвітньої вакцинації щеплення були доступні не всім одразу, що теж спричинило додаткові жертви, яких можна було уникнути.

Важливу роль у цій масовій недовірі до науки та влади відіграв антивакцинаторський рух і його «вкиди» в інформаційному просторі. Це явище  вже назвали пандемією фейків, адже чутки та неправдива інформація ширилися так само швидко, як і сам ковід. Нерідко цей інфофон підживлювали політики чи зірки, аби підняти рейтинги й нагадати про себе. Через ці інциденти також постає непросте питання свободи слова й довіри до офіційних джерел під час кризових ситуацій.

Чи є в сучасній науці рівність?

Лектор розповів, що пандемія вкотре підсвітила питання нерівності в науці. Справа в тому, що досі у провідних наукових виданнях можна побачити переважно білих західних європейців чи американців, а вченим з інших країн та з іншим кольором шкіри через упередження буває досить складно заявити про власні досягнення й опублікувати свої праці. 

Ймовірно, боротьба з пандемією була б ефективнішою, а довіра до науки більшою, якби світову наукову спільноту представляли різні люди, що не зазнавали б дискримінації.

Які етичні дилеми вирішуватиме медицина майбутнього?

Лектор зазначив, що майбутнє (а частково вже й теперішнє) медицини — за генною інженерією та персоналізацією всіх протоколів лікування. Робота з генним матеріалом вже починає доводити свою ефективність, зокрема й у мРНК-вакцинах на кшталт Pfizer. Надалі ми, ймовірно, матимемо можливість запобігати хворобам людини ще на стадії ембріона, а то й яйцеклітини чи сперматозоїда. Для ефективного лікування й діагностики медики використовуватимуть аналіз генного матеріалу та створюватимуть на цій основі великі бази даних. Етичне питання постає у площині безпеки: як ці бази берегтимуть від крадіжок і хакерських атак? Наскільки небезпечними є витоки даних із них? Чим ризикує людина, чиї дані потрапили до рук зловмисників?

Усі ці питання, на думку вченого, критично важливо опрацьовувати одночасно з розробкою новітніх технологій, аби світ майбутнього був не лише технологічним і зручним, а й безпечним і дещо більш передбачуваним. 

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер

Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца

Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра

Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда

Про (не)ідеальну соціальну політику Данії та США: конспект лекції Джеймса Джозефа Хекмана 

Про теорію переносу електронів & роботу хіміків-дослідників: конспект лекції Рудольфа Артура Маркуса

Як працює інтуїтивне мислення і як не потрапити в його тенета: конспект лекції Деніела Канемана

Про білки в нашому організмі й історію структурної біології: конспект лекції Курта Вютріха

Про вплив кисню на організм, причини раку та поради майбутнім науковцям: конспект лекції Пітера Реткліффа

Про дослідження мікроскопії та поради науковцям-революціонерам: конспект лекції Штефана Гелля