Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.

4 липня з МАНівцями спілкувався британський біолог Пітер Реткліфф — лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2019 року за дослідження того, як клітини реагують і пристосовуються до зміни рівня кисню в навколишньому середовищі.

Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез лекції вченого!

Чому вчений вирішив досліджувати кисень 

Лектор розпочав із тези про кисень як надважливий елемент для життєдіяльності всього тваринного світу. Цей елемент бере участь у багатьох процесах нашого тіла й циркулює у всіх клітинах. Водночас рівень насиченості киснем тканин і клітин суттєво впливає на стан здоров’я людини й може бути індикатором тих чи інших захворювань. Наприклад, вчені довели, що низький рівень кисню викликає ріст рівня гормону еритропоетину (EPO), що своєю чергою збільшує кількість червоних кров’яних тілець. 

Колись разом із колегами Пітер Реткліфф поставив за мету визначити, як саме кисень впливає на синтез гормону завдяки генам ЕРО. На початках у роботі вони фокусувалися на дослідженнях нирок, де зазвичай і виробляється гормон ЕРО. Проте в подальших експериментах із рівнями кисню, наприклад, у мишей, науковці визначили, що детектори кисневої насиченості є практично в усіх тканинах, а не лише в ниркових. Таким «детектором» виявився білок HIF-1A (від hypoxia-inducible factor), який реагує на низький рівень кисню (гіпоксію) й допомагає організму вижити, наприклад, у гірській місцевості.

Саме ці дослідження дозволили зробити неочікуване відкриття. Науковці визначили, що механізми, які реагують на рівні кисню, грають суттєву роль у формуванні ракових пухлин. Зокрема під час мутацій вони стимулюють формування судин у пухлинах і допомагають перебудувати обмін речовин на користь ракових клітин. Розуміння цих процесів дозволяє науковій спільноті дізнаватися більше про рак і шукати ефективні методи запобігання цій хворобі й боротьби з нею. 

До того ж, ці механізми, які реагують на рівні кисню, беруть участь у багатьох важливих процесах нашого організму. Вони впливають на ефективний імунний захист і ріст м’язів, а ще допомагають тканинам відновлюватися після поранень.

Як стати крутим/-ою дослідником/-цею: поради від Пітера Реткліффа

Під час сесії запитань і відповідей у межах лекції Пітера активно розпитували про його професійний шлях. Підсумувавши, можемо виокремити такі кар’єрні лайфхаки від ученого: 

Вибудовуй сміливість приймати власні рішення. Хоч наука — це спільний результат роботи багатьох учених, шлях кожного/-ї науковця/-иці багато в чому індивідуальний і особливий. Саме тому важливо приймати власні рішення, наприклад, про роботу в тій чи тій сфері, брати відповідальність за них і не відступати через сумніви чи невдачі.

Вивчай те, що справді подобається. Наука — це тривала робота на перспективу, у якій потрібна витримка та пристрасть до предмету своїх досліджень. Аби мати потужну мотивацію і не опустити руки на півдорозі, варто віднайти ту тему, від якої ти будеш фанатіти у процесі.

Не бійся помилок. Не існує жодного/-ї науковця/-иці, який/-а би хоч раз не помилився/-лась. Це цілком природний процес, який означає лиш те, що ти справді працюєш і шукаєш шлях до власного відкриття. Науковець радить сприймати помилки як уроки, які важливо засвоїти, аби надалі ще більш ефективно досліджувати.

Вивчай історію науки. Пітер стверджує, що історія науки може бути не менш цікавою, ніж класична історія, адже розвиток цивілізації неможливий без наукового прогресу. Вчений радить усім науковцям цікавитися тим, як мислили дослідники минулого, які запитання собі ставили і як це впливало на хід історії та світогляд людей. Це допоможе не лише надихнутися, а й потенційно знайти відповіді на власні запитання.

Попереду ще багато цікавих лекцій! 

Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти» ➡️ https://man.gov.ua/events

І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️

Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії: конспект лекції фізика Хіросі Амано

Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі

Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер

Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса

Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу

Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера

Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти

Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра

Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків: конспект лекції Крейга Мелло

Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених: конспект лекції Джорджа Сміта

Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу: конспект лекції Йоахіма Франка
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини: конспект лекції Девіда Макміллана

Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення: конспект лекції Мартіна Чалфі

Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання: конспект лекції Ліланда Гартвелла

Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна: конспект лекції Олівера Гарта

Про гравітаційні хвилі та чорні діри: конспект лекції Райнера Вайса

Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані: конспект лекції Ширін Ебаді

Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі: конспект лекції Естер Дюфло

Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку: конспект лекції Роберта Енґла ІІІ

Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні: конспект лекції Ренді Шекмана

Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома: конспект лекції Емманюель Шарпантьє

Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу: конспект лекції Джона Мазера

Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим: конспект лекції Вільяма Мернера

Про революційні зміни в метричній системі: конспект лекції Вільяма Філліпса

Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом: конспект лекції Керол Грейдер

Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення: конспект лекції Джозефа Стігліца

Про мутації вірусів, ДНК та РНК: конспект лекції Ендрю Фаєра

Про нейтрино й загадки темної матерії: конспект лекції Артура Макдональда

Про (не)ідеальну соціальну політику Данії та США: конспект лекції Джеймса Джозефа Хекмана 

Про теорію переносу електронів & роботу хіміків-дослідників: конспект лекції Рудольфа Артура Маркуса

Як працює інтуїтивне мислення і як не потрапити в його тенета: конспект лекції Деніела Канемана

Про білки в нашому організмі й історію структурної біології: конспект лекції Курта Вютріха