Мала академія наук запустила цикл зустрічей із Нобелівськими лауреатами. На лекціях зіркових науковців можна почути історії успіху та епікфейлів, надихнутися прикладами та поставити вченим власні запитання.
1 квітня з МАНівцями спілкувався японський фізик Хіросі Амано — лауреат Нобелівської премії з фізики у 2014 році. Науковця нагородили за винайдення надзвичайно ефективних синіх світлодіодів.
Сьогодні ділимося конспектом найцікавіших тез з лекції фізика!
Чому саме сині світлодіоди?
На лекції Амано розповів про технічні деталі того, як влаштоване LED-освітлення. За його словами, це найбільш ефективне штучне світло на сьогодні, адже світлодіоди випромінюють світловий потік певної довжини хвилі, а не широкого спектру, як це відбувається в лампах розжарювання.
До 1989 року існували лише два види світлодіодів — червоний і зелений. Проте для того, щоб отримати біле світло, потрібно було створити синій світлодіод з високою ефективністю.
В основі роботи світлодіода — напівпровідниковий кристал, що за рахунок поєднань різних елементів дає потрібний спектр світла. В основі синього діода — нітрид галію p-типу. Тільки от на момент, коли Хіросі Амано зібрався втілювати цю концепцію в життя, інші науковці вважали це неможливим. Японський учений розпочав експерименти в лабораторії Університету Наґоя. Його вчителем і наставником був професор Ісаму Акасакі, який і надихнув молодого вченого не покидати науку та займатися саме цим напрямом.
3 роки помилок: яким був шлях до винайдення синьої LED-лампи
Коли Амано питають, чи багато людей у нього не вірили, він усміхається та каже, що зараз це вже не так важливо. Потрібно робити свою справу, а результат говоритиме сам за себе. Вчений пригадує, що тема позитивного нітриду галію, який вони намагалися виробити під керівництвом Ісаму Акасакі, не цікавила вчених. Перші успіхи, які Амано виклав у кількох статтях, пройшли повз більшість наукової спільноти. Дослідник також намагався презентувати результати експериментів з електронами з низькою енергією, які він вважав революційними, проте після виступу на конференції дізнався, що такі розробки існують уже кілька років.
Окрім цього, науковець не мав достатнього фінансування для швидкої та ефективної роботи, а через нібито неактуальність його досліджень, Амано не вдалося здобути ступінь доктора. Ученому доводилось користуватися власним обладнанням і працювати в лабораторії щодня протягом трьох років, перш ніж він віднайшов помилку в розробках і виготовив потрібний кристал на основі магнію, а не цинку.
Амано годинами їздив на своєму мотоциклі, збираючи необхідне обладнання, аби нарешті презентувати справді революційний винахід у своєму університеті та здобути омріяне PhD.
Вчений, який не вірив у свою «Нобелівку»
Окрім Хіросі Амано, над винайденням синього світлодіода працювали Ісаму Акасакі та Сюдзі Накамура, які й до вручення Нобелівської премії були суперзірками світу фізики. Амано розповідає, що його колег кілька разів номінували на премію, натомість він мусив постійно спілкуватися з журналістами та розповідати подробиці про них і їхній винахід. Перед церемонією нагородження 2014 року Амано вирішив утекти від надокучливої преси, тому замість того, щоб відвідати урочистості, полетів до Франції. Під час пересадки у Франкфурті вчений здивувався, коли побачив у смартфоні купу листів із привітаннями. Вже в аеропорту Ліона Амано зустріли журналісти — саме від них він дізнався про те, що разом зі своїми колегами став Нобелівським лауреатом.
Що радить Хіросі Амано українцям?
«Якщо ви станете Нобелівськими лауреатами, продовжуйте займатися наукою. Не лише з цікавості, а для того, аби розбудовувати свою країну й усвідомлювати свою роль у суспільстві», — радить Амано юним українським дослідникам.
Також учений наголошує, що діяти варто якомога швидше. Найкраще розпочинати свої наукові розвідки в молодості, не варто боятися помилятись. Головною мотивацією кожного вченого та вченої має стати щира зацікавленість у темі дослідження. Тоді жодні труднощі не стануть на заваді справді проривних відкриттів.
Окрім цього, Амано радить робити все самостійно та покладатися на власні знання. Він наводить себе як приклад: «Невідомо, які були б результати, якби я користувався чиїмись матеріалами та чужим, хай і дорогим, обладнанням. Я радію, що зробив усе сам».
Водночас учений наголошує, що поруч із ретельною щоденною працею має бути й відпочинок. Найкраще відновлює енергію сон, а поза роботою фізик захоплюється бейсболом і гірськими походами.
Сьогодні Амано займається розробкою приладів для поширення бездротової енергії через потужне мікрохвильове випромінювання. Він закликає молодих учених орієнтуватися на найбільш перспективну та життєво важливу галузь у науці майбутнього — розробку альтернативних джерел енергії, завдяки яким людство не залежатиме від нафти, газу чи вугілля.
Також учений мріє відвідати Україну та познайомитися з МАНівцями наживо.
Попереду ще багато цікавих Нобелівських лекцій!
Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН у розділі «Наукові івенти»➡️ https://man.gov.ua/events
І читай найцікавіше з інших лекцій серії ➡️
Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи: конспект лекції Барбари Оклі
Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера: конспект лекції Мей-Брітт Мозер
Фейки про рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпека їхньої заборони: конспект лекції Річарда Джона Робертса
Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки: конспект лекції Шелдона Лі Ґлешоу
Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером: конспект лекції Едварда Мозера
Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту: конспект лекції Такаакі Кадзіти
Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку: конспект лекції Пітера Егра