З березня 2022-го і впродовж 4 місяців Мала академія наук України реалізувала один із наймасштабніших за кількістю залучених суперзірок світової науки проєкт — «Лекції майбутнього». Його ідея постала на тлі повномасштабно-воєнних реалій в Україні, коли необхідність розвитку освіти й науки стала особливо очевидною та актуальною, а весь цивілізований світ і наукова спільнота зокрема висловили бажання підтримати українців.
Реалізувати задуману серію лекцій вдалося завдяки зусиллям міжнародного відділу МАН і особисто її президента Станіслава Довгого. Вони змогли домовитися про виступи вчених зі світовим ім’ям перед українськими шанувальниками науки. Дослідники з різних сфер ділилися досвідом і зацікавлювали відкриттями, відповідали на гострі запитання та надихали долучатися до наукових розвідок.
Що таке «Лекції майбутнього»?
«Лекції майбутнього» — це цілий марафон онлайн-зустрічей із провідними ученими з усього світу. До проєкту долучилися науковці з різних галузей: екології, економіки, фізики, хімії, біології, інженерії та багатьох інших. Вони розкривали ті питання, яким присвятили роки наполегливих наукових пошуків і за дослідження яких отримали престижні нагороди, зокрема й Нобелівські премії: від мутації вірусів до теорії переносу електронів, від атомних годинників до гравітаційних хвиль, від економічних моделей минулого до шляхів подолання бідності сьогодні, від інтуїтивного мислення до лікарської етики.
4 місяці роботи
40 зіркових лекторів
∞ кількість знань і мотивації, якими поділилися лектори
Про що розповідали на «Лекціях майбутнього»?
Про світлодіоди, шлях до «Нобелівки» та мрії
Лектор — японський фізик Хіросі Амано, що отримав Нобелівську премію з фізики у 2014 році за винайдення надзвичайно ефективних синіх світлодіодів.
Про мозок, навчання уві сні та саморозвиток у складні часи
Лекторка — професорка інженерії в Оклендському університеті й авторка найпопулярнішого онлайн-курсу у світі «Learning How to Learn» («Навчаймось вчитись») Барбара Оклі.
Про пам’ять, орієнтацію у просторі та лікування хвороби Альцгеймера
Лекторка — норвезька нейрофізіологиня Мей-Брітт Мозер, що отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини 2014 року за відкриття системи орієнтування в мозку.
Про фейки довкола рослин-мутантів, користь від ГМО і небезпеку їхньої заборони
Лектор — британський молекулярний біолог і біохімік Річард Джон Робертс, що отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини 1993 року за відкриття переривчастої структури гену.
Про нейтрино та історію дослідження цієї частинки
Лектор — американський фізик, професор математики та фізики Бостонського університету, член ради авторів «Бюлетеня вчених-атомників» Шелдон Лі Ґлешоу, який отримав Нобелівську премію 1979 року за розробку теорії електрослабкої взаємодії.
Про вивчення нейронів, дослідження неврологічних хвороб і різницю між мозком і комп’ютером
Лектор — норвезький нейрофізіолог Едвард Мозер, що отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини 2014 року за відкриття системи орієнтування в мозку.
Про нейтрино, таємниці осциляцій і нові закони Всесвіту
Лектор — японський фізик Такаакі Кадзіта, що отримав Нобелівську премію з фізики 2015 року за відкриття нейтринних осциляцій.
Про аквапорини, важливість їх дослідження та єднання націй через науку
Лектор — американський біолог Пітер Егр, що отримав Нобелівську премію з хімії 2003 року за відкриття водних каналів у клітинах.
Про мову генів, РНК-інтерференцію та сортування фейків
Лектор — американський біолог Крейг Мелло, що отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини 2006 року за відкриття РНК-інтерференції.
Про вірусні ідеї, біологію наукового прогресу та головну мотивацію для вчених
Лектор — американський біолог Джордж Сміт, який отримав Нобелівську премію з хімії 2018 року за розробку фагового дисплею, що дозволяє створювати антитіла за допомогою бактеріофагів.
Про шлях до «Нобелівки» з хімії, заморожування біомолекул і вивчення коронавірусу
Лектор — німецький біофізик Йоахім Франк, який отримав Нобелівську премію з хімії 2017 року за розробку кріоелектронної мікроскопії.
Про моделювання молекул, органокаталіз і майбутнє медицини
Лектор — британський хімік Девід Макміллан, який отримав Нобелівську премію з хімії 2021 року за розвиток асиметричного органокаталізу.
Про «непотрібні» знання та секрети наукового мислення
Лектор — американський нейробіолог Мартін Чалфі, який отримав Нобелівську премію з хімії 2008 року за відкриття зеленого флуоресцентного білка.
Про важливість занять наукою й алгоритми вдумливого навчання
Лектор — американський біолог Ліланд Гартвелл, який отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини 2001 року за відкриття генів, що беруть участь у регуляції клітинного циклу.
Про соціальну відповідальність бізнесів і навіщо вона потрібна
Лектор — британський економіст Олівер Гарт, який отримав Нобелівську премію з економіки 2016 року за внесок у теорію контрактів.
Про гравітаційні хвилі та чорні діри
Лектор — американський фізик Райнер Вайс, який отримав Нобелівську премію з фізики 2017 року за спостереження гравітаційних хвиль.
Про війну росії проти свободи в Україні, Казахстані й Ірані
Лекторка — іранська юристка та правозахисниця Ширін Ебаді, що стала лауреаткою Нобелівської премії миру 2003 року за сприяння демократії та правам людей.
Про пошук покликання, соціальні експерименти та боротьбу з бідністю у світі
Лекторка — французько-американська економістка Естер Дюфло, що стала лауреаткою Нобелівської премії з економіки 2019 року за експериментальний підхід до зменшення світової бідності.
Про волатильність, глобальне потепління та його вплив на економіку
Лектор — американський економіст Роберт Енґл ІІІ, що став лауреатом Нобелівської премії з економіки 2003 року за аналіз економічних часових рядів із дисперсією, що змінюється з часом.
Про причини хвороби Паркінсона та науки, що допоможуть у лікуванні
Лектор — американський біолог Ренді Шекман, що став лауреатом Нобелівської премії з фізіології або медицини 2013 року за відкриття механізмів регуляції везикул — головної транспортної системи наших клітин.
Про гонку озброєнь бактерій і вірусів та спосіб редагування генома
Лекторка — французька мікробіологиня Емманюель Шарпантьє, яка стала лауреаткою Нобелівської премії з хімії 2020 року за розробку методу редагування генома.
Про дитячі роки Всесвіту й таємниці космосу
Лектор — американський фізик Джон Мазер, що став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2006 року за відкриття анізотропії та чорнотільної структури енергетичного спектру реліктового випромінювання.
Про флуоресцентну мікроскопію та поради майбутнім ученим
Лектор — американський хімік Вільям Мернер, що став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2014 року за розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення.
Про революційні зміни в метричній системі
Лектор — американський фізик Вільям Філліпс, який став лауреатом Нобелівської премії з фізики 1997 року за створення методів охолодження і затримки атомів лазерним променем.
Про наукові експерименти і те, як відкрили захисників наших хромосом
Лекторка — американська вчена Керол Грейдер, яка стала лауреаткою Нобелівської премії з фізіології або медицини 2009 року за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами та ферменту теломерази.
Про економічну модель минулого та економічні реалії сьогодення
Лектор — американський економіст Джозеф Стігліц, що став лауреатом Нобелівської премії з економіки 2001 року за дослідження ринків з асиметричною інформацією.
Про мутації вірусів, ДНК та РНК
Лектор — американський молекулярний генетик Ендрю Фаєр, який став лауреатом Нобелівської премії з фізіології або медицини 2006 року за відкриття РНК-інтерференції — пригнічення експресії генів дволанцюговою РНК. Роботу над цим відкриттям і нагороду Ендрю Фаєр розділив із Крейгом Мелло.
Про нейтрино й загадки темної матерії
Лектор — канадський астрофізик Артур Макдональд, що став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2015 року за відкриття нейтринних осциляцій.
Про (не)ідеальну соціальну політику Данії та США
Лектор — американський економіст Джеймс Джозеф Хекман, який став лауреатом Нобелівської премії з економіки 2000 року за розробку теорії та методів аналізу селективних вибірок.
Про теорію переносу електронів & роботу хіміків-дослідників
Лектор — американський хімік Рудольф Артур Маркус, що став володарем Нобелівської премії з хімії 1992 року за внесок у теорію реакцій перенесення електрона в хімічних системах.
Про те, як працює інтуїтивне мислення та як не потрапити в його тенета
Лектор — американо-ізраїльський психолог Деніел Канеман, який став лауреатом Нобелівської премії 2002 року з економіки за інтеграцію висновків психологічних досліджень в економічну науку, особливо щодо людських суджень і прийняття рішень в умовах невизначеності.
Про білки в нашому організмі й історію структурної біології
Лектор — швейцарський хімік Курт Вютріх, який став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2002 року за розробку ЯМР-спектроскопії для аналізу тривимірної структури біологічних макромолекул у розчині.
Про вплив кисню на організм, причини раку та поради майбутнім науковцям
Лектор — британський біолог Пітер Реткліфф, що став лауреатом Нобелівської премії з фізіології або медицини 2019 року за дослідження того, як клітини реагують на зміни рівня кисню в навколишньому середовищі та і пристосовуються до цього.
Про дослідження мікроскопії та поради науковцям-революціонерам
Лектор — німецький фізик Штефан Гелль, що став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2014 року за розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення.
Про лікарську етику, ковідні виклики та медицину майбутнього
Лектор — ізраїльський біохімік Агарон Чехановер, який став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2004 року за відкриття убіквітин-залежного протеолізу.
Про атомні годинники і навіщо їх вивчати
Лектор — американський фізик Девід Вайнленд, що спільно із Сержем Арошем отримав Нобелівську премію з фізики 2012 року за створення проривних методів маніпулювання квантовими системами.
Про каталізатори та їхнє значення в хімії й буденщині
Лектор — німецький хімік Беньямін Ліст, що разом із колегою Девідом Макмілланом отримав Нобелівську премію з хімії 2021 року за роботу з асиметричного каталізу.
Про явище тиску і навіщо його досліджувати
Лектор — американський хімік, поет, драматург і філософ українсько-єврейського походження Роалд Гоффман, який отримав Нобелівську премію 1981 року з хімії за розробку теорії перебігу хімічних реакцій, що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.
Про стійкість до антибіотиків і як із цим боротися
Лекторка — ізраїльська вчена-кристалографиня Ада Йонат, що у 2009 році разом із колегами Венкатраману Рамакрішнаном і Томасом Стейцем отримала Нобелівську премію з хімії за дослідження структури і функцій рибосоми.
Що таке пріони і які хвороби вони викликають
Лектор — американський біохімік і невролог, директор Інституту нейродегенеративних хвороб Каліфорнійського університету (Сан-Франциско) Стенлі Прузінер, що 1997 року став лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини.