«Наука — то для інтровертів», «Мозок жінки не заточений під фізику», «Та все вже винайшли без нас!» — такі стереотипи можуть повторювати ті, хто відмовляє тебе від наукової кар’єри.
Сьогодні разом із засновницею та CEO платформи з розвитку кар’єри Happy Monday Анною Мазур спростовуємо ці та інші міфи в рамках кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну».
Кампанію «#CVIDOMI: відбудовувати країну» реалізує Мала академія наук України в партнерстві з UNFPA Ukraine та Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в межах проєкту «Трамплін до рівності» та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Міф №1. «Наукою не заробиш: це не професія, а захоплення»
У науці, як і в інших професійних сферах, заробітки залежать від твоїх навичок і досвіду. Наукова кар’єра може перетворитися і на участь у міжнародних проєктах із грантовим фінансуванням, і на успішний стартап із підтримкою інвесторів, і на роботу в дослідницькій лабораторії великої корпорації з мільйонними бюджетами.
Кейсів на підтвердження не бракує: МАНівець Назар Поночевний уже залучив для свого стартапу «Harmix» грант на $25 000 від Ukrainian Startup Fund та $13 000 підтримки від Amazon Web Services. А цьогоріч завдяки нетворкінгу та перемовинам, які провів Назар, стартап отримав $500 000 інвестицій.
Про те, як поєднувати науку й бізнес, розповіла для проєкту МАН «#CVIDOMI надихати» біологиня Катерина Шаванова — керівниця проєктів із досліджень і розвитку напряму рослинництва в агрохолдингу «Kernel». Вона наголосила, що в Україні стрімко розвивається сільгоспгалузь, відповідно, тут потрібен науковий досвід. Уже на старті наукової кар’єри Катерина з колегами залучали значні кошти на реалізацію власних ідей, зокрема ₴1 000 000 у межах проєкту з оцінювання безпечності агропродукції на основі біоінформатики, біосенсорики та інструментальних методів аналізу.
Анна Мазур з цього приводу каже:
«“Наукою не заробиш: це не професія, а захоплення”, — цей міф максимально не відповідає дійсності. Але я трішки розумію, чому можуть існувати такі переконання. Коли ми думаємо про науковців, то часто малюємо в уяві темні запилені лабораторії, в яких без діла сидять сумні люди й не знають, чим себе зайняти.
Але якщо змінити кут зору, то стає зрозуміло, що саме наука має значний вплив на розвиток технологій, економіки та суспільства загалом. Уся технологічна галузь побудована на наукових знахідках і досягненнях. Наприклад, в Україні до повномасштабного вторгнення щороку відкривалося по два-три R&D (research and development) центри міжнародних компаній, які саме тут проводили дослідження і створювали нові продукти міжнародного масштабу.
Також фармацевтична галузь не може розвиватися без науковців і дослідників. Тільки в Києві є два величезних фармацевтичних підприємства — “Фармак” і “Дарниця”. Їхнє існування на 100% залежить від наявності талановитих науковців.
Сьогодні Україна також ставить собі за мету стати передовим гравцем у сфері military tech — проривних сучасних військових технологій, і це точно неможливо без залучення науковців.
Звісно, наука також може бути захопливим і цікавим хобі. Однак це не означає, що наука не може бути професією, яка приносить стабільний і високий дохід. Заохочуючи людей до наукової кар’єри, ми можемо сприяти інноваціям та прогресу, а також будувати наше майбутнє як проривної й технологічної держави».
Міф №2. «Наука — це чоловіча сфера»
Жіночі здібності до наукового мислення нічим не відрізняються від чоловічих — про це говорять нам сучасні нейробіологи та досягнення самих дівчат і жінок у науці. Наприклад, МАНівки досліджують екологічне енерговидобування та розробляють програми на основі штучного інтелекту, а потім виграють зі своїми проєктами на престижних конкурсах, як-от «Buca IMSEF».
Уперше в Україні Гран-прі на міжнародному екоконкурсі GENIUS Olympiad також виборола дівчина, Поліна Козлова з Херсона. А ще саме жінка — Марина В’язовська — розв’язала математичну задачу, над якою століттями думали чоловіки, зокрема Йоганн Кеплер та Ісаак Ньютон.
Міф №3. «Наукова кар’єра — для любителів теорії»
Насправді наука пропонує розв’язання життєвих проблем, зокрема й для повоєнної відбудови України. Ось, наприклад, План відновлення України передбачає проєкт із виконання наукових досліджень і розробок у нацпрограмі «Зміцнення оборони і безпеки».
Тим часом науковці створюють рішення, що наближають нашу перемогу. Приміром, резидент бізнес-інкубатора «Ukrainian Future» і заразом найкращий студент світу за версією Global Student Prize Ігор Клименко. Хлопець винайшов коптер-міношукач, який спростить саперам розмінування наших полів. За допомогою металодетектора девайс виявляє потенційні вибухові предмети ще до того, як на місцевості працюватимуть люди.
Цілком практичне застосування є і в математичних формул та обчислень. За їхньою допомогою математикиня Катерина Терлецька моделює, як поводяться внутрішні хвилі водойм. Ці дослідження допомагають зрозуміти стан світового океану. Зокрема, зараз науковиця вивчає, як поводяться внутрішні хвилі під льодовиками, адже це має вплив на проблему їхнього танення у зв’язку з глобальним потеплінням.
Міф №4. «Наука — для інтроверсійних людей, які не люблять публічності»
Поглянь на перелік лауреатів Нобелівської премії, і ти зауважиш: за одне досягнення чи відкриття отримують нагороду по кілька людей. А все тому, що, як розповідає Ольга Маслова, тепер над науковими проєктами працюють цілі команди, а вчені влаштовують інтердисциплінарні та інтернаціональні колаборації. Тож навички екологічного спілкування та командної роботи — це великий плюс у науковій сфері. Ти завжди зможеш застосувати свою екстравертність для нетворкінгу на наукових заходах — так МАНівці шукають однодумців, просувають власні наукові ідеї, залучають інвесторів для своїх проєктів чи винаходів, скажімо, на виставках «INOVA» чи «E-NNOVATE».
Крім того, учені займаються і популяризацією науки. Вони ведуть блоги-мільйонники, як-от це робить Ніл Деґрасс Тайсон у твіттері. Вони записують цікавезні подкасти на ютубі, приміром «Kult: Podcast» від літературознавиці Тетяни Огаркової та філософа Володимира Єрмоленка або ж «Довколаботаніка» від біолога Олексія Коваленка. А ще вони ходять на телеефіри як експерти та влаштовують наукові тусовки, наприклад препаті до вручення Нобелівських нагород від ініціативи «Nobilitet».
«Міф про те, що наука — це заняття лише для інтровертів, які не люблять публічності, теж не відповідає дійсності. Наука — дуже різноманітна й динамічна сфера, яка приваблює людей із широким спектром особистих якостей і навичок.
Насправді багато відомих учених були дуже впливовими людьми в суспільному житті. Альберт Айнштайн, один із найвідоміших в історії фізиків, був не лише геніальним ученим, але й плідним письменником та дотепним оратором. Марі Кюрі, піонерка в галузі радіоактивності, була не лише першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, але й дуже помітною громадською діячкою. І таких прикладів надзвичайно багато. Як мінімум, є галузі науки, які безпосередньо досліджують людину, суспільство, спільноти, тобто точно не можуть бути відірвані від соціального контексту.
Звісно, в науці, як і в будь-якій сфері, одні спеціалісти можуть бути інтровертами, інші — екстравертами. Багато вчених використовують свій вплив для популяризації науки й адвокації важливих питань. Тому сам факт заняття наукою точно не робить людину інтровертом», — коментує Анна Мазур.
Міф №5. «Наука — нединамічна сфера, адже все найважливіше вже винайшли!»
Щороку нові й нові наукові проєкти та винаходи учнів Малої академії наук — доказ того, що наука не спиняється. Приміром, МАНівка Ірина Гудима взялася за досі нерозв’язане в медицині питання: як вилікувати повністю діабет 1-го типу. Вона запропонувала поліфенольний комплекс як основу для засобів лікування від цієї хвороби, бо він здатен понижувати рівень цукру. Але це ще не цілковите розв’язання проблеми, тож ось і поле для подальших досліджень.
Є перспективи й у космодосліджень, як доводить кейс астрофізикині Ольги Захожай. Торік команда Ольги відкрила нову екзопланету навколо сонцеподібної зірки — HD 114082 b. Її параметри мають особливості, що спонукують переглянути теорію формування планет. Отже, це вже робота для науковців, які займаються моделюванням того, як формуються планети.
Читай наші попередні матеріали в рамках кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну»:
«“Та то для двієчників!”: 5 стереотипів про заклади профтехосвіти»
«Інженерія — новий чорний: чому варто опанувати професію у STEM»
«Морський біолог чи AI-фахівчиня: яка STEM-професія тобі підійде?»
«Як я поборола гендерні стереотипи: історії українських науковиць-інфлюенсерок»
Ілюстрації: Анастасія Василенко