11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат у науці. І ми в Малій академії наук маємо нагоду святкувати його особливо потужно, бо серед наших учениць — розробниці програм, дослідниці штучного інтелекту, винахідниці лікувальних засобів та екогенераторів. Сьогодні розповідаємо історії деяких із них — гайда читати!

Ілона Тилевна створила програму для проєктування житлових районів

Ілона створила програму, що може спростити архітекторам роботу з проєктування житлових районів і комплексів. Цільова аудиторія цього програмного забезпечення — невеликі забудовники, які хочуть якісно організувати свою роботу без переплат за аналогічні сервіси. З розробкою дівчина здобула золоту нагороду на інноваційному шоу «INOVA» у 2022 році.

Ілона вирішила створити програмне забезпечення, коли аналізувала проблеми в інфраструктурі рідного Києва. Дівчина замислилася, що корисного для суспільства можна створити у сфері містобудування. Так винахідниця заходилася розробляти бібліотеку методів забудови, а згодом додала до неї інтерфейс і оформила у програмне забезпечення.

Програма вирішує три типи завдань. По-перше, допомагає оптимально розміщувати будинки на визначеній території з урахуванням будівельних норм. По-друге, спрощує проєктування soft-інфраструктури: шкіл, садочків, супермаркетів тощо. І по-третє, полегшує розробку транспортної мережі та пішохідних переходів. Наприкінці роботи із сервісом користувач/-ка збирає всі дані разом — наразі це працює лише вручну — і отримує повноцінний проєкт мікрорайону, житлового комплексу чи будь-якої забудованої території. 

Нині Ілона вивчає тему аерації будинків — досліджує, як на них впливають зовнішні повітряні потоки, а також планує надалі розробляти корисні рішення, що пов’язані з містобудуванням. Дівчина розповідає, що на своєму шляху стикалася з гендерними стереотипами, але закликає їх не боятися та довіряти собі:

«Для мене наразі те, що жінки працюють у науці, настільки ж очевидно, як і те, що люди дихають. Я не піддаю сумніву їхню важливість і здібності. Водночас не приховую, що мені особисто довелося відчути прояви гендерних стереотипів на собі. Пригадую, як у 5–6 класі моя вчителька вважала, буцімто математика — лише для хлопців, тож мене не допускали на олімпіади. Також не варто забувати, що в минулому жінок тривалий час обмежували в заняттях, їм не давали всерйоз займатися наукою. Через це й досі можна почути упередження в науковому ком’юніті. Це проблема патріархального світу, яку, на жаль, досі до кінця не вирішили. 

Проте я прагну досягнути свого та розкрити свій потенціал попри все. Мрію, аби більше дівчат і жінок ішли у STEM. Хоч ми і нічим не відрізняємося від хлопців, але через свій бекграунд можемо принести в цю сферу щось нове. Раджу дівчатам не відкидати ідеї, які спадають на думку, адже це може бути щось дуже круте. Впевнена, що не буває дурних ідей — бувають недопрацьовані, а це легко виправити. Також варто не боятися тих, хто транслює стереотипи, натомість шукати тих, хто підтримує та має з тобою спільні інтереси».

Розлогіше про науковий проєкт Ілони — в інтерв'ю. 

Анастасія Веретільник розробила програму на основі штучного інтелекту

Анастасія розробила програму на основі машинного навчання, яка прогнозує температуру переходу речовин і виявляє властивості надпровідників. Користувачам достатньо запустити код і ввести у спеціальному віконці той чи інший матеріал, тоді програма видасть його температуру переходу та хімічні властивості. За свій проєкт дівчина отримала бронзу на Міжнародному ярмарку науки «Buca IMSEF».

Науковиця захопилася надпровідністю, коли готувалася до ЗНО з фізики. Дівчина вирішила, що ця тема здатна розкрити таємниці науки й навіть піддати сумніву деякі її закони. А оскільки Анастасія мріє про кар’єру розробниці, вирішила поєднати одразу два захоплення. Дівчатам-науковицям вона радить плекати впевненість у собі та прагнення здійснити те, що іншим здається неможливим:

«Наука нагадує високу гору. Біля її підніжжя завжди багато вчених, які досліджують усе те, що можуть побачити. Але мало кому відомо, що є на вершині. Дівчата та жінки, які мають такі риси характеру, як допитливість, наполегливість, відповідальність, здатні піднятися на цю гору, побачити невідомий горизонт і відкрити те, про що раніше не здогадувались. Головне — усвідомлювати свою мету, упевнено йти до неї, вірити в те, що робиш, і робити те, що іншим здається неможливим».

Більше про винахід Анастасії — в інтерв’ю. 

Ольга Воляник створила комплексний метод оцінювання досвіду користувачів вебсайтів

Ольга розробила власний комплексний метод, який оцінює досвід користувачів вебсервісів. Метод допомагає фахівцям з user experience (UX) визначити, чи зручний сервіс, чи задовольняє запити користувачів та чи полегшує загалом комунікацію з компанією. З проєктом дівчина здобула бронзову нагороду на Міжнародному конкурсі інновацій «PRIX EIFFEL».

До створення проєкту Ольгу підштовхнуло її захоплення… Вона цікавилася способами оцінювання користувацького досвіду вебсайтів. Дівчина з’ясувала, що багато поширених інструментів недосконалі, тож розробила власний комплексний метод, який оцінює досвід користувачів вебсервісів. У роботі Ольга застосувала принцип нечіткої логіки — це такий вид логіки, коли для опису числових значень використовують слова, а опісля на основі лінгвістичних даних приймають рішення. 

У майбутньому дівчина планує продовжувати вивчати штучний інтелект і вдосконалюватися в розробці програм. Ольга ділиться, що наука — заняття для всіх охочих, і радить підходити до неї з пристрастю:

«Я впевнена, що у знань, можливостей вивчати, у пристрасті до наукових відкриттів немає статі. Тому і в науці не має бути розподілу на чоловічі та жіночі заняття або інтереси. У науці є лише люди. А людям місце в науці, бо ніхто, крім них, не зможе дослідити та освоїти навколишній світ. 

Дівчатам, які мріють розвиватися в науці, пораджу не дозволяти нікому погасити їхній вогник всередині та вперто йти до мети. Світ допомагає тим, хто вкладає енергію, сили та отой вогонь у те, що робить».

Розлогіше про наукові здобутки Ольги — в інтерв'ю.

Діана Зазубик дослідила екологічне енерговидобування

Діана запропонувала ідею термоелектричного генератора на основі плюмбум телуриду. Такий пристрій виробляє енергію за рахунок різниці температур, а отже є ефективним і безпечним для довкілля. Із проєктом дівчина отримала срібну нагороду на Міжнародному ярмарку науки «Buca IMSEF».

Діана стверджує, що видобування енергії за рахунок різниці температур — ефективний та екологічний спосіб, адже він має високий коефіцієнт корисної дії та водночас не затрачає багато ресурсів. Зокрема, пристрій, який запропонувала дослідниця, дозволяє отримати найвищий ККД за температури відпалу понад 500 °C. 

Наразі дівчина продовжує дослідження з більшою кількістю зразків, а також планує легувати матеріали, тобто створювати нові з різноманітними домішками. Науковиця радить дівчатам користуватися доступними можливостями в науці та займатись улюбленою справою:

«У науці мене захоплюють красиві моделі та елегантні відповіді, можливість описати дуже маленькі предмети або навпаки — дуже великі, навіть увесь Всесвіт загалом. Я в захваті від того, що завдяки науці ми можемо зазирнути так далеко.

На мою думку, у цій сфері жінки мають чимало можливостей заявити про себе. Зараз світ уже не такий, як був 200 чи й більше років тому — зараз усі мають більш-менш однакові шанси досягнути успіху. Можу порадити дівчатам і всім, хто хоче чогось досягти в науці чи іншій галузі, займатися тим, що справді подобається!».

Більше про проєкт Діани — в інтерв'ю. 

Ірина Гудима дослідила основи для антидіабетичних засобів 

Ірина запропонувала поліфенольний комплекс, що може стати основою для засобів від цукрового діабету 1-го типу. Експерименти показали, що цей комплекс здатен понижувати рівень цукру та нормалізувати інші показники в організмі. З дослідженням дівчина здобула золоту нагороду на Міжнародній виставці винаходів і дизайну в Гаосюні.

Ірина зацікавилася темою цукрового діабету 1-го типу, адже наразі не існує засобів для повного вилікування саме від цього типу хвороби: пацієнти можуть лише дотримуватися низьковуглеводної дієти та робити інсулінові ін’єкції. Тож дослідження цукрознижувальних комплексів можуть допомогти створити певні засоби, що стали б базою для повноцінних антидіабетичних ліків у майбутньому.

Ірина дослідила вплив комплексу на лейкоцитарну формулу, адже за цукрового діабету рівні одних лейкоцитів знижуються, а інших — підвищуються. Під час експериментів дівчина помітила, що рівень лейкоцитів мав тенденцію до нормалізації, хоч і поки не повернувся до норми цілковито. Окрім цього, науковиця дослідила вплив комплексу на імунні компоненти і теж спостерігала нормалізацію, хоч і не для всіх. 

Ірина займається проєктом уже три роки і планує досліджувати цукровий діабет надалі. Науковиця впевнена, що дівчата здатні досягати вершин у науці, якщо розвивають здорову самооцінку та наполегливо працюють:

«На мою думку, жінкам і дівчатам місце в науці, адже прагнення до знань і відкриття нового не мають гендеру. Сумно, що дівчата лише через свою стать досі взагалі запитують себе, чи вони здатні займатися наукою. Невже цей фактор має вагу, коли йдеться про вміння вивчати нове, мислити логічно, вибудовувати власні теорії та намагатися їх перевірити? Авжеж, жінки можуть це. Ще й як!

Дівчатам, які мріють розвиватися в науці, я б порадила не зважати на стереотипи та припинити себе недооцінювати, пірнути з головою у сферу, якою захоплюються, та старанно працювати, адже наука нікому не дається просто так. Бажаю юним науковицям успіху в усіх починаннях!»

Історія Ірини — в інтерв’ю за посиланням.

Читай більше думок юних науковців і науковиць зокрема на актуальні теми в наших попередніх матеріалах:

Чому наука на часі: відповідають українські діти-науковці

Що значить — бути свідомими громадянами: відповідають українські діти-змінотворці

Ілюстрації: Анастасія Василенко