Попит на професійно-технічні спеціальності в Україні зростає: про це свідчить бодай те, що Міністерство освіти і науки планує додати до переліку професій державного значення 28 таких фахів. На думку експертів міністерства, саме ці професії є одними з найбільш запотребованих на ринку праці під час війни та повоєнної відбудови країни. 

Сьогодні разом з експертками в рамках спецпроєкту «#СVIDOMI: відбудовувати країну» спростовуємо поширені стереотипи про профтехосвіту та розкриваємо кар’єрні можливості, які чекають на тебе в закладах ПТО.

Кампанію «#СVIDOMI: відбудовувати країну» реалізує Мала академія наук України в партнерстві з UNFPA Ukraine та Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в межах ініціативи «Трамплін до рівності» та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. 

Міф 1. У заклади профтехосвіти зараховують усіх, незважаючи на рівень знань.

Спростування.

До ПТО зараховують так само, як і до вишів, — з огляду на рейтинги вступників. Їх складають за різними критеріями: залежно від освітнього рівня вступника/-ці, спеціальності та закладу. 

Наприклад, торік у Київському фаховому коледжі міського господарства середній бал НМТ серед зарахованих на бюджет був 141,44, а серед зарахованих на контракт — 142,89. 

Вероніка Бородуліна доповнює: «Багато років транслювали наратив “Будеш погано вчитись — підеш у ПТУ”. Цим часто залякували молодь і тим самим зменшували рівень престижності професійно-технічної освіти. Хоча саме ці професії забезпечують життєдіяльність нашої країни та комфорт нашого життя. Уявімо, що ми прокинулись у звичайний день: світлом нас забезпечують енергетики/-ні та електрики/ні; щоб у нас в домівках була вода, працюють слюсарі/-ки та фахівці/-чині водоканалу; для того, щоб ми мали можливість переміщатись містом, працюють водії/-ки та автослюсарі/-ки і так далі. Все наше життя зав’язане на людях, котрі не вірять у міфи та стереотипи й обирають професію за рівнем своєї зацікавленості». 

Міф 2. ЗПТО пропонує лише «нетворчі» професії.

Спростування.

Передусім поділ на «творчі» та «нетворчі» заняття, як і на «технарські» та «гуманітарні» здібності, — це антинаукові міфи. Варто пробувати себе в різних заняттях і не концентруватися на ярликах. 

У ПТО є що пошукати і прихильникам мистецтва, літератури та навіть акторства. Дотичних до творчості професій найчастіше навчають у художніх і музичних училищах та коледжах, а також училищах і коледжах культури та мистецтв. У цих закладах маєш нагоду вивчитися на художні спеціальності, як-от на фахівця/-чиню з художньої обробки металу чи з різьби по дереву, живописця/-ицю, графічного/-у дизайнера/-ку чи фотографа/-ку, опанувати менеджмент культурних івентів чи PR, стати перукарем/-кою і навіть телеведучим/-ою.

Вероніка Бородуліна радить не зважати на типізацію, а звертати увагу на можливості креативити в улюбленій галузі: «Рівень творчості в тій чи іншій професії кожна людина визначає для себе самостійно, адже можна творити неймовірно гарні речі з металу, з дерева, з переробленої сировини. Електрики/-ні створюють неймовірно гарні картини, котрі можуть викладати з дротів зі збереженням їхнього функціоналу. Творчість — це не про типізацію спеціальностей, а саме про ставлення до своєї професії та бачення світу. Майстерне зварювання — це окремий вид мистецтва, оскільки це підкорення металу та створення чогось нового зі звичайного на позір витратного матеріалу». 

Міф 3. У закладах ПТО можна опанувати лише «робітничі» професії, і це — стеля кар’єрного розвитку.

Спростування.

Навчання в ЗПТО допомагає розібратись у робочих процесах певного фаху, тож тут ти здобудеш базові знання для розвитку за вибраним напрямом. Зокрема, опановуючи сферу авіаційної та ракетно-космічної техніки, можна навчитися конструювати літаки та космічні ракети, а обравши за напрям хімічну промисловість — стати лаборантом/-кою хімічного аналізу. А ще у профтеху навчають на програмістів, спеціалістів з альтернативної енергетики та ще на розмай фахів, де зможеш на повну реалізувати жагу до пізнання, експериментів, досліджень і винахідництва.

У профтеху маєш змогу закласти базу для майбутнього наукового фаху. Якщо ж захочеш поглибити знання та розвинути навички, навчання за улюбленою спеціальністю можна продовжити у виші за скороченим строком навчання.

Міф 4. Випускники ПТО не мають кар’єрного росту.

Спростування.

У закладах ПТО ти можеш опанувати цілу низку спеціальностей, пов’язаних із підприємництвом, управлінням і веденням власної справи. Наприклад, вивчаючи менеджмент, можна стати організатором/-кою виробництва, а засвоївши економіку підприємства, ти станеш експертом/-кою з бюджетування і фінансів компаній. 

Якщо ж маєш палке бажання розпочати власну справу, є всі шанси монетизувати навички, отримані під час навчання у профтеху. Приміром, зі спеціальністю перукаря/-ки відкрити власний салон, а навчившись усім тонкощам авторемонту, заснувати СТО. Ну а після вивчення готельно-ресторанної справи до власної франшизи кав’ярень третьої хвилі буде рукою сягнути.

Вероніка Бородуліна розповідає, що ЗПТО надає своїм випускникам усі необхідні умови та навички для майбутнього кар’єрного зростання: «Досвід, здобутий під час навчання в закладі професійно-технічної освіти, є дуже важливим для майбутньої побудови кар’єри, адже більшість ЗПТО переходять на дуальну систему освіти, де 70% навчального часу займають саме практичні заняття в майстернях або на підприємстві за профілем. І на момент випуску людина має всі базові практичні знання, які необхідні для роботи. Навчальні заклади, котрі співпрацюють із підприємствами / установами, можуть навіть працевлаштувати своїх випускників/-ць. 

Так, безперечно, є керівні посади, особливо на великих підприємствах, які вимагають наявності вищої профільної освіти, проте деякі підприємства компенсують вартість навчання своїм працівникам/-цям, із потенціалом кар’єрного росту. Це велика перевага для тих, у кого немає можливості самостійно покрити витрати на навчання».

Міф 5. Професії ПТО — це не професії майбутнього.

Спростування. 

Саме від професій ПТО залежатимуть темпи і якість відбудови України після перемоги: працівники оборонного сектору зміцнюватимуть наші кордони новою вітчизняною технікою, архітектори й будівельники зводитимуть нові житлові масиви в деокупованих містах, а енергетики відновлюватимуть нашу електроінфраструктуру. За «Планом відновлення України», який наш уряд презентував у липні 2022-го, одними з найбільш важливих галузей відбудови є енергетика, будівництво й інфраструктура. Окрім цього, наша держава планує посилено розвивати найбільш конкурентоспроможні галузі: сільське господарство, металургію, машинобудівництво, будівництво і матеріали, виготовлення меблів і обробку деревини, а також ІТ. Хороша новина: всі потрібні навички для роботи в цих сферах ти можеш здобути в закладах профтехосвіти.

Вероніка Бородуліна додає: «На фахівців/-чинь, які мають технічну освіту, буде попит ще дуже багато років. Так, світ йде вперед, багато процесів автоматизують, а в наше життя активно входить робототехніка, проте людський фактор ніхто не скасовує, і щонайменше для того, щоб правильно запрограмувати роботизовану машину, потрібна людина, яка розбирається в усіх процесах, знає взаємозв’язок між ними і має власну експертизу. Сьогодні внаслідок повномасштабної війни майже вся територія нашої країни потребує відновлення, і тут без фахівців/-чинь саме технічного профілю ми не впораємось!»

Ілюстрації: Анастасія Василенко