Цьогоріч українська делегація втретє взяла участь у «Buca IMSEF». Це міжнародний ярмарок науки, енергетики, інженерії та музики для старшокласників, на якому підлітки з різних куточків світу створюють наукові й технічні дослідження, діджиталізують і роботизують світ через інновації. Сьогодні розповідаємо переможні історії учнів Малої академії наук, які успішно виступили на заході!
Як це — досліджувати забруднення повітря рідного регіону та дбати про здоров’я його мешканців: історія Назара Олійника
Хлопець дослідив рівень забрудненості повітря в містах Полтавської області. Зі своїм проєктом виборов золото та спеціальну нагороду на «Buca IMSEF» — можливість опублікувати роботу в журналі.
Розкажи про свій проєкт: про що він і як відбувалася робота над ним?
На «Buca IMSEF» я представляв роботу, яка має назву «Дослідження атмосферного повітря в Полтавській області». На момент участі в заході я працював над проєктом уже більш як три роки. Протягом цього часу досліджував якість повітря у трьох містах мого регіону: Полтаві, Кременчуці та Горішніх Плавнях. Визначив основні забрудники, склав їх порівняльну таблицю. Згодом, аби зробити проєкт більш практичним, встановив у Полтаві станції для моніторингу якості повітря — на сьогодні вже маю 6 за різними адресами — саме за допомогою них збираю інформацію. До слова, пристрої розробляв самостійно й донині продовжую їх вдосконалювати. Крім того, у дослідженні пояснив, які забрудники ідентифікував і як саме вони шкодять здоров’ю людей. До прикладу, виявив, що основним забрудником є PM2.5 — частинки, які призводять до онкології, вони особливо небезпечні влітку, адже за високої температури довго перебувають у повітрі, накопичуються і осідають у легенях місцевих мешканців.
Чому вирішив досліджувати саме цю тему?
Свого часу натрапив на дослідження, у якому писали, що в Україні досить високий рівень захворюваності онкологією, а одна з основних причин — забруднення повітря. Це і підштовхнуло до вибору теми проєкту.
Чи маєш плани щодо подальшого розвитку проєкту?
Звісно! Маю ідею зробити мережу станцій для моніторингу якості повітря по всій Україні. Особливо це буде актуально після перемоги, адже маємо не лише відбудовувати міста, а й відновлювати екологію.
Як це — досліджувати екологічне енерговидобування: історія Діани Зазубик
Діана досліджувала термоелектричні властивості матеріалів. За свій проєкт дівчина отримала срібну нагороду на «Buca IMSEF».
Який проєкт ти представляла на «Buca IMSEF»?
Я представляла проєкт «Вплив технології синтезу на термоелектричні властивості полікристалічного плюмбум телуриду». Аби пояснити сенс мого дослідження, почну з тлумачення головного поняття :) Термоелектричний генератор — пристрій, який виробляє енергію за рахунок різниці температур. Я у своїй роботі мала за мету знайти метод синтезу термоелектричного матеріалу, за допомогою якого і працює цей генератор, аби підвищити ефективність пристрою. За результатами дослідження з’ясувала, що один з альтернативних способів отримання енергії — це використання термоелектричного генератора на основі плюмбум телуриду, а найвищий коефіцієнт корисної дії отримуємо за температури відпалу понад 500 °C.
Чому вирішила займатися цією темою?
Нині знаємо багацько методів, як отримати енергію екологічно, але навіть вітрогенератори та сонячні батареї негативно впливають на довкілля та повсякчас мають низький коефіцієнт корисної дії. А ось термоелектрогенератори виробляють енергію за рахунок різниці температур, тому це гарний спосіб отримувати багато енергії майже без ресурсів і більш безпечно. Ось чому я вирішила взятися саме за цю роботу. Крім того, мій науковий керівник займається термоелектрикою та має круті результати в цьому напрямі :)
Чи плануєш розвивати проєкт далі?
Цього року я продовжуватиму дослідження — використаю вже більшу кількість зразків. Також планую легувати матеріали, тобто створювати нові з різноманітними домішками.
Як це — створити програму на основі штучного інтелекту: історія Анастасії Веретільник
Анастасія створила програму на основі штучного інтелекту, яка визначає властивості надпровідників. За свій проєкт дівчина отримала бронзу на «Buca IMSEF».
Розкажи про сутність свого проєкту!
Мій проєкт має назву «Моделі машинного навчання для прогнозування надпровідних властивостей матеріалів». Я досліджувала надпровідність — це досить актуальна тема під час війни, коли маємо проблеми з електрикою, адже за допомогою провідників виготовляють пристрої, що передають енергію. У межах проєкту створила програму на основі машинного навчання, яка здатна прогнозувати температуру переходу речовин і виявляти властивості надпровідників. Працює це в такий спосіб: запускаємо код, на екрані з’являється віконце з графічним інтерфейсом — туди вписуємо певний матеріал і бачимо його температуру переходу та хімічні властивості.
Чому тебе зацікавила саме ця тема?
Я випадково зацікавилася надпровідністю — це відбулося, коли готувалася до ЗНО з фізики. Відразу зрозуміла, що ця тема — магічна, адже розкриває таємниці та порушує багато законів фізики! Відтоді вирішила, що хочу створити проєкт. Спершу планувала роботу експериментальною, але науковий керівник порадив написати теоретичну та створити програму. Я планую розвиватися в комп’ютерних науках, тож відразу підхопила ідею.
Як плануєш розвивати проєкт?
Планую зменшити похибку та оптимізувати програму. А ще мрію дібрати матеріал, який поки невідомий як надпровідник, перевірити його у власній програмі, а потім довести дієвість у лабораторних умовах.
Більше переможних історій МАНівців читай у наших попередніх матеріалах:
Ілюстрації: Анастасія Василенко