Алла Мазур — авторка і ведуча інформаційно-аналітичної програми «ТСН. Тиждень». А торік стала амбасадоркою Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН. Тоді пані Алла привітала фіналістів, а згодом запросила деяких переможців в етер «ТСН», де вони могли розказати про свої проєкти.
Ми розпитали пані Аллу про її роль амбасадорки і про те, чому підтримувати науку та юних винахідників — на часі.
Попри війну українські підлітки навчаються, розвиваються та створюють нове. Як ви вважаєте, чи важливо нині підтримувати освіту й науку?
Розвивати освіту і науку саме зараз, коли країні доводиться захищатися від ворога і тримати важкий фронт, — не просто важливо, а суперважливо! Бо у знаннях наших дітей — частина нашої перемоги. Ми ж розуміємо, чого хоче путінська росія: загнати нас у ментальну яму, паралізувати, залякати. Щоб ми змушені були думати лише про виживання, а не про винаходи і прориви. Хоча саме креативні ідеї і нестандартні підходи допомагають нам протистояти значно сильнішому, озброєному до зубів ворогу. Тому кожен цікавий урок, кожен винахід, кожен оригінальний проєкт — це наш залп по тих, хто хоче нас знищити.
Чому необхідно підсвічувати діяльність юних науковців?
Приклад завжди надихає. Про роботу юних науковців варто розказувати, щоб їхні однолітки побачили й повірили: і в нинішній Україні, яка змушена битися на кількох фронтах, можна створити щось яскраве, модернове, несподіване й корисне людям. І вже зараз закладати цеглинки свого кращого майбутнього.
Згідно з результатами дослідження PISA-2022, лише 58 % українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, а 66 % — базового рівня природничо-наукової грамотності. Чому ці сфери важливі?
Як на мене, ми довго недооцінювали вплив математики і природничих наук на наше життя. Ще до повномасштабної війни багато говорилось про відірваність шкільної програми від щоденних реалій. Можливо, саме тому такі низькі результати. Сучасна школа намагається цей провал долати. І я сподіваюсь, що нинішнім учням учителі вже розповіли, що математика — це не тільки цифри для планування власного бюджету, розрахунку, як приготувати їжу чи скільки потратити на квитки.
Математична грамотність — це розвиток критичного мислення і логіки. Здатність розв’язувати проблеми крок за кроком. Математика — це база для вкрай важливих нині фізики, хімії, інформатики, економіки, інженерії і статистики, без яких сучасне життя вже неможливе.
Це розвиток абстрактного мислення і уяви. Щоб розв’язати складну математичну задачку, часто потрібні нестандартний підхід і креативність. А також терпіння, наполегливість і вміння не здаватися перед труднощами. Все це важливе для успіху в будь-якій справі.
До того ж наші діти живуть в епоху шаленого технологічного прогресу та глобальних викликів. Тому вже зараз мають навчитися ефективно співпрацювати з ШІ, щоб не стати заручниками штучного інтелекту, а вміти розплутувати його складні алгоритми і використовувати його потенціал на користь людству.
Саме математика і природничі науки допоможуть нинішнім дітям мислити глобально, стати людьми Всесвіту. Розуміння законів природи допоможе знайти рішення для екологічних проблем, розробити нові джерела енергії, дослідити незвідані глибини космосу та океану.
Нам є на кого орієнтуватися і ким пишатися. Чимало українців стояли біля витоків космічної ери: Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов і Валентин Глушко… Нинішнє покоління юних українців цілком може думати про польоти до інших зірок і вже прораховувати їх.
Для чого розвивати математичну та інші наукові галузі під час війни?
Коротка відповідь — щоб перемогти. Математика під час війни — це не про абстрактні формули. Це про точність розрахунків, необхідних для нашої оборони. Це про логістику, яка допомагає швидко доставляти допомогу воїнам. Це про криптографію, що захищає нашу інформацію від ворога. Кожен, хто вміє чітко мислити, аналізувати дані, робити висновки, — стає сильнішим. Наші діти, які зараз вивчають математику навіть під звуки сирен, закладають також фундамент для відбудови країни після перемоги. Економіка, будівництво, інформаційні технології — скрізь нам будуть потрібні свої грамотні фахівці.
Ви перша офіційна амбасадорка Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН. Розкажіть, у чому полягає роль амбасадорки.
Бачу своє завдання у популяризації ідей і самих учасників Конкурсу-захисту. Щоб абревіатура «МАН» не здавалася дітям недосяжною вершиною. А навпаки, допомагала свої проривні ідеї «упаковувати» в реальні проєкти. Щоб хотілося придумувати, досліджувати, винаходити… І з допомогою дорослих доводити справу до практичного використання, якщо можливо. Щоб бути справжнім винахідником і науковцем серед школярів в Україні стало престижно і модно.
Як амбасадорство допомагає підтримувати юних науковців?
Завдяки роботі в «ТСН» я маю круту можливість розказувати про найцікавіші проєкти багатомільйонній аудиторії. Їхніх авторів ми вже кілька разів запрошували в прямий етер: діти розказували про суть винаходів і навіть показували прототипи. Зараз думаю повернутися до кількох проєктів, щоб побачити, чи підхопили їх дорослі, бо не так швидко у нас реагують на нові ідеї, навіть варті уваги.
І цього року разом з «ТСН» планую оголосити власну відзнаку для автора найцікавішого для мене дослідження в категорії «Журналістика». Бачила вже список проєктів: є чимало дуже вчасних і важливих в умовах нинішньої інформаційної війни. Тішуся, що нове покоління підходить до цих викликів так системно і грамотно.
В етері «ТСН» ви розповідали про досягнення МАНівців, які посіли призові місця на Конкурсі-захисті. Як обирали проєкти?
Торік у нас був перший досвід такої співпраці. Ключовим критерієм вибору для мене була перспективна ідея, яка принесе користь уже зараз.
А які з них найбільше запам’яталися?
Новий надлегкий матеріал для протимінного захисту, який розробила випускниця київського Технічного ліцею Настя Мініцька. Щоб оцінити можливості цього металополімеру, разом з Настею ми запросили у студію і реального бойового сапера Євгена Захарова. Він прийшов у повному обладунку, який наразі важить 60 кілограмів! А винахід Насті може зробити захист для саперів значно легшим.
На жаль, не зміг приїхати в студію 15-річний Єрмак Роговий із Сумщини. Він створив прототип універсального воєнного робота, який також допоможе військовим у розмінуванні території. Бо мінна війна — зараз один із найскладніших моментів на фронті. Але наш сюжет про розробку Єрмака дуже зацікавив глядачів.
І ще одне незабутнє враження залишили брати-близнюки Слава та Ілля Рибачики. Вони вчаться в 11 класі Політехнічного ліцею КПІ і вже кілька років працюють над безпековими проєктами в Малій академії наук. А в «Сніданку з 1 + 1» показали свій винахід, пов’язаний з альтернативним енергоживленням, на який уже навіть отримали патент!
Який досвід отримуєте від співпраці з юними винахідниками?
Якщо кількома словами, ці діти випромінюють ідею «Можливо все!». Це саме те, що найбільше підкуповує мене в учасниках Конкурсу-захисту МАН. Немає шор. Немає скутості умовностями. Є віра в себе і бажання експериментувати. Вони настільки світлі й оптимістичні — ці діти, які працюють над науковими проєктами і дослідженнями під обстрілами, в умовах повітряних тривог, — що разом з ними переконуєшся: українців не здолати.
І ще один дуже важливий момент. Цю ж емоцію і віру юні винахідники транслюють усім, хто їх бачить і чує. Кількість лайків під постами і сюжетами про переможців Конкурсу-захисту МАН у мене просто рекордна.
А які можливості така співпраця відкриває для підлітків? Чому їм важливо мати поруч менторів?
Підтримка дорослих важлива. Бо талановитих дітей у нас чимало, як я переконалась. Але коли поряд є ментор, який цю нестримну творчу енергію акуратно спрямовує і допомагає несподівані ідеї перетворити на реальні проєкти, от тоді діти починають вірити, що все можливо. Так вийшло у близнюків Слави та Іллі Рибачиків. Над безпековими проєктами вони вже кілька років працюють під керівництвом заслуженого вчителя України і наукового керівника МАН Олега Володимировича Козленка. А під кураторством ще однієї наукової керівниці МАН — фіналістки Global Teachers Prize Ukraine Людмили Вікторівни Булигіної — Ілля та Слава розробили мобільні застосунки для покращення екології та діагностики шкіри. Саме ці проєкти принесли хлопцям перемоги на міжнародних змаганнях у Польщі та Румунії.
Тому спасибі всім дорослим, зокрема колективу Малої академії наук, — тим, хто знаходить і підтримує ці юні талановиті паростки, здатні змінити світ.
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН — це можливість проявити свій науковий потенціал. Тут підлітки можуть спробувати себе в ролі дослідників та представити проєкти у 12 відділеннях і 69 секціях: від філософії та мистецтвознавства, фізики, хімії та математики до екології, економіки й ІТ. До змагання можуть долучитись учні 9–11 класів.
Конкурс-захист має три етапи: районний, обласний та всеукраїнський, який відбувається у Києві. Третій етап конкурсу стартує у травні. За перебігом змагань та результатами слідкуйте у соцмережах Малої, а також на МАНмедіа.
Ілюстрації: Олена Ковальчук