Всесвітній економічний форум — щорічна подія у швейцарському Давосі, до якої долучаються світові політичні, культурні, бізнесові лідери та інші впливовці. Вони визначають суспільні тренди, обговорюють глобальні, регіональні та галузеві виклики й те, як їх подолати.
У фокусі форуму 2024-го — штучний інтелект як рушійна сила економіки й суспільства, зростання робочих місць у нову еру, безпека і співпраця в розрізненому світі, стратегія для клімату, природи й енергії. Ми зібрали основні інсайти спікерів, важливі для розвитку науки.
Учені пропонують дозволити ШІ експериментувати зі світом
У межах одної з дискусій Всесвітнього економічного форуму науковці та бізнесмени-практики в галузі технологій обговорили поточний рівень розвитку ШІ та його перспективи.
Учасники вважають: розробникам у цій галузі все ще є куди рухатись. Передусім маємо потенціал для збільшення потужностей комп’ютерів задля ліпшого машинного навчання. Водночас маємо виклик — збільшити кількість даних для цього. Вже зараз комп’ютерні моделі використовують для навчання всю доступну в інтернеті інформацію, однак із текстами це робити значно легше, аніж із зображеннями чи відео.
Срібний професор у галузі наук про дані, комп’ютерних наук, нейронаук та електротехніки Нью-Йоркського університету Янн Лекун порівняв обізнаність чотирирічної дитини та великих мовних моделей. За його словами, дитина за перші чотири роки життя бачить у 50 разів більше інформації, ніж найбільші мовні моделі. І хай навіть діти за цей час накопичують менше знань, однак ці знання значно цінніші — вони стосуються того, як влаштований реальний світ.
«Великі мовні моделі складні, вони вміють багато речей, але загалом це просто таблиці пошуку, де зберігається приклад того, як відповісти… Майбутні системи ШІ повинні розуміти світ, уміти планувати, міркувати», — сказав Янн Лекун.
Тимчасом засновниця та головна виконавча директорка компанії «Insitro» розповіла, що науковці наразі не можуть створити модель світу за допомогою комп’ютерної симуляції. Саме тому варто надати можливість ШІ досліджувати світ самостійно через експерименти.
Розробники програм на основі ШІ потребують нових економічних моделей
Під час сесії «Технології в турбулентному світі» гендиректор компанії «OpenAI» Сем Альтман наголосив: важливо знайти можливість платити творцям контенту, на основі якого навчають великі мовні моделі. Для цього потрібні нові економічні механізми, які б працювали на світовому рівні.
«Якщо ми збираємось навчати когось фізики, використовуючи ваші плани уроків і підручник, ми б хотіли знайти спосіб заплатити вам за це. Якщо ви навчаєте наші моделі, я б радо застосував нові моделі оплати залежно від успішності цього навчання», — пояснив він.
Сем Альтман сказав, що наразі в «OpenAI» прагнуть використовувати для навчання великих мовних моделей якнайменше даних, але якомога якісніших. Він уважає, що це працює так само, як і з навчанням людей: іноді ліпше ознайомитися з одним вичерпним джерелом інформації, ніж із багатьма несистематизованими матеріалами.
Також Сем Альтман поділився, що бачить сенс у контенті не лише для навчання комп’ютерної моделі, а й для того, щоб програма скеровувала до нього користувачів у відповідь на їхній запит. Він навів приклад: «Коли користувач чи користувачка каже: “Гей, ChatGPT, що сьогодні відбулося в Давосі?”, ми б хотіли скерувати до таких брендів, як New York Times, чи Wall Street Journal, чи будь-якого іншого чудового видання, і сказати: “Ось що сьогодні відбулося”, а відтак ми б хотіли заплатити їм за це».
ШІ може збільшити обсяги світової економіки на 4 трильйони доларів
На ще одній панельній дискусії обговорили, чи запустить ШІ четверту промислову революцію. Знавці технологій, політики та економіки дискутували про вплив ШІ на різні сфери діяльності.
Зокрема, генеральна директорка «Accenture» Джулі Світ уважає: чи не в кожному бізнесі менеджерам доведеться продумати, як ефективно впровадити ШІ та допомогти працівникам адаптуватися до цих змін. Головний виконавчий директор IBM Арвінд Крішна наголосив, що нейромережі змінять ринок праці.
«До кінця десятиліття ШІ принесе близько 4 трильйонів доларів продуктивності. Це неймовірна конкуренція в економіці для компаній і цілих націй… Якщо ви використовуєте ШІ, то стаєте значно ефективнішими. Якщо ж ні, то… можете залишитися без роботи», — пояснив Арвінд Крішна.
Суголосну думку висловив головний виконавчий директор «Code.org» Гаді Партові на іншій панельній дискусії — «Освіта зустрічає ШІ». Він стверджує, що роботу в людей забирає не штучний інтелект, а ті люди, які вміють ним користуватися.
«Здебільшого не йдеться про те, що працівників замінять роботи чи машини, особливо в офісі. Радше про те, що людина з кращою чи сучаснішою освітою може бути вдвічі або втричі продуктивнішою. І це збільшує важливість навчання того, як використати ці інструменти», — заявив він.
Водночас на дискусії про нову промислову революцію міністр із питань штучного інтелекту, цифрової економіки та застосунків для віддаленої роботи з офісу прем’єр-міністра Об’єднаних Арабських Еміратів Омар Султан аль Олама розповів, що в ОАЕ до шкільної програми вже включили курс про ШІ.
«З 5 класу діти вчаться програмувати, а з 9-го — вивчають, що таке ШІ, як його етично використовувати. Вони також розуміють, як ШІ вплине на їхній кар’єрний шлях», — сказав Омар Султан аль Олама.
Учасники Давоського форуму пропонують регулювати розвиток ШІ
На різних панелях спікери висловлювали занепокоєння швидким розвитком ШІ. Крім того, брейнштормили, як його варто регулювати для безпеки користувачів. У своїй промові голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн згадала про законодавчі норми ЄС, які обмежують використання ШІ для поширення дезінформації.
Про регулювання розвитку ШІ також висловився головний виконавчий директор компанії «Saleforce» Марк Беніофф. Він непокоїться про безпеку даних користувачів, які потрапляють до програм на основі ШІ.
«Що більше даних отримує машина про людей, то краще може передбачити їхні потреби та діяти від їхнього імені… Компанії повинні бути прозорими щодо того, як вони використовують особисті дані людей», — сказав Марк Беніофф.
Натомість Арвінд Крішна наголосив: усі ці регулювання не повинні заважати інноваціям, тому здебільшого мають стосуватися не розробки, а використання ШІ. І все ж таки він радить запровадити юридичну відповідальність для розробників, які порушують принципи використання даних чи дозволяють програмі неправильно їх застосовувати. Насамкінець Арвінд Крішна зазначив: цифрові технології важко стримувати в кордонах держав, тож їх слід регулювати в рамках відкритої світової екосистеми.
Людство має підготуватися до не знаних раніше хвороб
Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреїсус у рамках дискусії «Підготовка до хвороби Х» розповів, що 2018 року разом із колегами запровадив для майбутніх невідомих захворювань термін «хвороба Х». Тоді йшлося про те, щоби підготуватися до можливої, але ще не відомої епідемії. Так вони передбачили коронавірус — його можна вважати першою ітерацією хвороби Х.
«Це може статися знову. Звісно, дехто може сказати, що я сію паніку. Ні. Іноді краще прийняти те, що щось може трапитися, бо так було вже не раз, і підготуватися… Серед засобів можуть бути системи раннього попередження», — сказав голова ВООЗ.
Він також наголосив: важливо, щоб медичні системи могли швидко масштабуватися. Як показав досвід пандемії коронавірусу, це допомагає рятувати більше пацієнтів.
Тедрос Аданом Гебреїсус радить готуватися до хвороби Х на рівнях розвитку і наукових досліджень, і медичних технологій, і первинної ланки медичної допомоги, і локальних громад. Крім того, ВООЗ уже започаткувала чимало ініціатив із підготовки до хвороби Х. До прикладу, зі Світовим банком та іншими партнерами створили пандемійний фонд для фінансування протидії захворюванню. Також намагаються підвищити рівень локального виробництва вакцин чи ліків, щоб до них був рівний доступ за потреби.
Голова ВООЗ наголосив, що важливо укласти «пандемійний договір», який допоможе підготуватися до майбутніх викликів. У цей документ мають вписати всі рішення, які випливають із досвіду протидії COVID-19. Дедлайн створення договору — травень 2024 року.
Перший серед глобальних ризиків — дезінформація
Традиційно організатори Всесвітнього економічного форуму розпитали 1 500 політиків, бізнес-лідерів і фахівців із ризиків про небезпеки для світової економіки найближчим часом. На основі їхніх відповідей склали звіт. Із нього випливає, що найбільшу загрозу для світової економіки у прийдешні два роки становитиме дезінформація, а в 10-річній перспективі цей ризик посів 5-те місце.
Ризики поширення хибної інформації підвищує й розвиток штучного інтелекту. Дедалі важче розрізнити дипфейк, згенерований нейромережею, і реальне зображення чи відео.
На думку фахівців, дезінформація впливає на політичну сферу країн. Приміром, фейки можуть викликати сумніви в легітимності новообраних урядів, а отже, спричиняти бурхливі протести чи підбурювати до тероризму.
«Суспільства можуть поляризуватися не лише у своїх політичних прихильностях, але й у сприйнятті реальності, створюючи серйозну проблему для соціальної єдності та навіть психічного здоров’я. Коли емоції та ідеології затьмарюють факти, маніпулятивні наративи можуть проникнути в публічний дискурс щодо різноманітних питань: від охорони здоров’я до соціальної справедливості, від освіти до довкілля. Фальсифікована інформація також може підживлювати ворожнечу: від упередженості та дискримінації на робочому місці до жорстоких протестів, злочинів на ґрунті ненависті й тероризму», — йдеться у звіті.
Відмова від викопного палива неминуча
У своїй промові на Давоському форумі генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сфокусувався на кліматичних змінах на планеті та способах їм запобігти.
«2023 рік став найспекотнішим за всю історію спостережень. Але він може бути одним із найхолодніших порівняно з майбутніми роками», — сказав Антоніу Гутерреш. Він також поділився спостереженнями за льодовиками: «Перед поїздкою в Дубай на Конференцію ООН зі зміни клімату я на власні очі побачив різке відступання гімалайських льодовиків і прискорене танення льодовикового покриву в Антарктиді. Тут, у Швейцарії, льодовики зникають на наших очах. Деякі зникли назавжди, інші втратили 10% свого обсягу лише за останні два роки. Такі стрімкі зміни мають хвилювати всіх нас».
Під час іншої дискусії спеціальна представниця генерального секретаря ООН із питань змін клімату і здоров’я Ванесса Керрі наголосила: коли потерпає клімат, страждає і здоров’я людей. «Те, що трапляється і з кліматом, і зі здоров’ям, не обмежується кордонами країн», — додала вона.
Генеральний секретар ООН розповів і про розв’язання кліматичних викликів. Він уважає, що необхідно переходити виключно на відновлювані джерела енергії. Тому поступову відмову від викопного палива називає неминучою. Це означає, що світ мав би втілювати домовленості, яких дійшли під час Конференції ООН зі зміни клімату.
Для цього країни мають тривалий час дотримуватися узгоджених екофрендлі-норм. Так, спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі під час свого виступу на панельній дискусії в Давосі повідомив: його країна продовжуватиме «зелений перехід» незалежно від того, хто стане новим президентом на цьогорічних виборах. Ідеться, зокрема, про виконання Закону про зниження інфляції, який у США ухвалили 2022 року: там гарантують підтримку бізнесам, які переходять на чисту енергію.
На Давоському форумі керівники бізнесів теж висловлювали підтримку «зеленому переходу». Зокрема, головний виконавчий директор «IKEA» Джаспер Бродін сказав, що людство більше не може дозволити собі базувати бізнес-моделі на виснаженні ресурсів природи.
Джерело світлин: сайт WEF
Колажі: Олена Ковальчук