Як математичне мислення допомагає керувати заощадженнями? Як ефективно використовувати та накопичувати кошти? І чому важливо прокачувати фінансову грамотність з підліткового віку?

Про це та інше розпитали Олесю Михайленко — банківську та фінансову юристку. 

Інтерв'ю з Олесею Михайленко-3

Розкажіть про свою професію: чим ви займаєтеся як банківська та фінансова юристка?

Якщо коротко — створюю фінансові договори у юридичній фірмі. Проте моя робота не одноманітна. Я спілкуюся з клієнтами і беру участь у переговорах щодо погодження умов між сторонами. Перевіряю, чи бізнес, який має запит на кредит, веде справи законно й доброчесно. Результати всіх домовленостей та перевірок оформлюю у договір. 

Щоб якісно виконувати свою роботу, мені потрібно бути не лише юристкою, а й частково економісткою та бізнес-консультанткою. Це потрібно, щоб розуміти банківські та фінансові процеси, а також функціонування цього світу загалом.

Які стосунки з математикою мали в школі і чи вивчали її в університеті?

Я навчалася у фізико-математичному класі, а тому глибоко вивчала технічні науки. Мала й курс з економіки, який мені дуже подобався. Саме на ньому ми з однокласниками вчилися застосовувати знання з математики на практиці: рахували відсотки кредитів чи визначали доходи підприємств. 

Зізнаюся: обрала юридичну спеціальність, бо трохи втомилася від математики у школі й хотіла вивчати щось зовсім інше. А ще ця професія здавалася мені дуже феміністичною. У підлітковому віці я дивилася фільм «Білявка в законі» і мене надихала думка, що жінка може здобути освіту, яка принесе високооплачувану роботу. 

Студенти-правники не вивчають математичних дисциплін. Проте ми мали курс з податкового права, на парах з якого виконували математичні розрахунки, щоб дізнатися, скільки потрібно сплатити податків за різних умов. На заняттях із цивільного права я вивчала такі поняття, як пеня чи інфляція, а для їх визначення потрібно було застосувати знання математики. Мій шкільний бекграунд допомагав краще розуміти ці теми та швидко й ефективно виконувати завдання. 

Що таке фінансова грамотність?

Якщо коротко — уміння заробляти гроші й розпоряджатися ними. Ефективно управляти особистими фінансами — планувати витрати, відкладати й накопичувати кошти — недостатньо, щоби вважатися фінансово грамотною людиною. Важливо ще й розуміти, як працюють гроші, в чому знадобляться знання з економіки. Йдеться про розуміння того, що таке відсоткова ставка Національного банку України, інфляція, чому ростуть ціни, що таке податки й чому громадяни мають їх платити тощо. 

Я помічаю, що фінансова грамотність у дорослих українців — не на дуже високому рівні. Нещодавнє дослідження НБУ засвідчило, що й у підлітків ця навичка слабко розвинена. І цьому є пояснення. Хоча гроші є вагомою частиною нашого життя (ми витрачаємо по 8 і більше годин на день, аби їх заробляти), ця тема досі залишається доволі табуйованою у суспільстві. Мені вбачається у цьому відгомін Радянського Союзу, коли добре заробляти було соромно і ніби нечесно. Покоління моїх батьків виросло з розумінням економіки саме за радянським зразком, з відновленням незалежності їм було важко перелаштуватися на ринкову модель. Тож вони не змогли навчити своїх дітей жити у такому суспільстві та розпоряджатися фінансами. Саме тому сучасна молодь, хоча й народилася після відновлення незалежності України, має труднощі з фінансовою грамотністю. 

Упевнена: якщо ми не можемо отримати знання з фінансової грамотності від рідних, то важливо вивчати це у школі. Ці корисні й прикладні навички якраз і допоможуть школярам вирости усвідомленими та самостійними громадянами. До речі, такий курс уже скоро з’явиться у шкільній програмі.

Як математичне мислення допомагає управляти фінансами?

Коли ми послуговуємося математичним мисленням, то думаємо раціонально, ґрунтуючись на фактах, а не на емоціях та відчуттях. Якщо людина не має цієї навички, то їй буде складно ухвалювати виважені рішення в будь-якій сфері життя. 

Без математичного мислення неможливо розвинути фінансову грамотність. Ця навичка впливає не лише на вміння накопичувати кошти, а й на здатність бути свідомими громадянами. Наведу приклад. Уявімо кандидата на виборах, який обіцяє знизити податки і водночас підвищити пенсії. Фінансово грамотна людина розуміє: у такому разі має з’явитися якесь додаткове джерело доходу. Адже надходження до бюджету знизяться через зменшення податків, тим часом видатки внаслідок збільшення пенсій зростуть — цю різницю треба буде покрити. Відповідно, без додаткового джерела доходу обіцянка кандидата ніяк не реалізується. У таких ситуаціях вкрай важливо застосовувати інструменти фінансової грамотності.

Загалом логічне мислення оберігає людину від маніпуляцій і робить її менш вразливою до впливу чинників зовнішнього світу. 

Інтерв'ю з Олесею Михайленко-1

Як підліткам почати розвивати фінансову грамотність?

Цю навичку можна починати розвивати в будь-який момент! Не варто чекати, доки заробите багато грошей, — вистачить скромних сум кишенькових коштів. 

Підлітки до 16 років мають право законно відкрити банківський рахунок — і я раджу це зробити. Маючи картку, можна створити «банку» чи «конверт» і відкладати гроші для досягнення своєї фінансової цілі, наприклад купівлі приставки, квитка на концерт улюбленого виконавця тощо. По-перше, так ви розвинете навичку самоконтролю. По-друге, матимете меншу спокусу витратити відкладене. По-третє, це хороша підготовка до самостійного життя і розуміння того, як дорослі накопичують кошти для великих покупок.

Для підлітків, старших за 16 років, доступні депозити. Якщо простими словами, то механізм такий: ви «позичаєте» банку свої кошти під певний відсоток. За рік чи інший визначений термін можете отримати вкладені кошти разом із прибутком. Однак врахуйте, що цей дохід оподатковується: якщо ви поклали 1000 гривень під 15 відсотків річних, то отримаєте не 1150 гривень, а менше. У будь-якому разі це вигідний варіант, адже покриває інфляцію — зниження купівельної спроможності. 

Повнолітні ж громадяни (зокрема, старшокласники та студенти) можуть купувати облігації внутрішньої державної позики чи військові облігації. Це цінні папери, які мають низьку вартість і не оподатковуються. Одна облігація нині коштує 1000 гривень — її можна придбати, наприклад, за подаровані на день народження гроші й отримати прибуток у довгостроковій перспективі. 

Які ресурси порадите підліткам та молоді, щоб прокачати навичку управління фінансами?

Я чекаю, коли курс із фінансової грамотності стане частиною освітньої програми кожної школи й учні зможуть розвивати цю навичку на уроках. 

Самоосвіта також важлива, тож пораджу деякі ресурси. На платформі Prometheus є кілька курсів, які стосуються фінансів та управління ними: «Економіка для всіх», «Особистий та сімейний бюджет». Останній, хоч і орієнтований на людей, які вже мають власну сім’ю, буде корисним та доступним і для підлітків. Школярі, які добре володіють англійською мовою, можуть переглянути курс «Фінансове планування для молоді» від Coursera. Нещодавно Національний банк України запустив платформу «Гаразд», яка покликана підвищити рівень фінансової грамотності населення. Там можна перевірити власні знання, дізнатися фінансові лайфгаки й отримати відповіді на популярні питання. 

Спеціалісти Банку Англії створили посібник під назвою «Чому б нам не надрукувати більше грошей?». Ця книга дає базові знання з економіки і має окремий розділ про особисті фінанси. Можливо, вона більше підійде студентам, ніж школярам.

Крім вивчення контенту про фінграмотність, важливо розвивати логічне та критичне мислення, аналізувати ситуації з погляду математики. При цьому дозволяйте собі помилятися. У кожного трапляться якісь факапи на фінансовому шляху: друг не поверне позичене, неуспішно вкладете гроші тощо. І це нормально, адже неможливо навчитися лише з підручників!

Інтерв'ю з Олесею Михайленко-2

Ілюстрації: Олена Ковальчук