У травні Мала академія наук запустила #CVIDOMIобирати — профорієнтаційний проєкт у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення та ГО «ЕдКемп Україна» і за підтримки Швеції. Для учасників підготували зокрема цикл лекцій від психологинь, що допоможуть визначити власну формулу ідеальної професії, побороти стереотипи про кар’єру та знайти фах до душі. Сьогодні ділимося конспектом лекції Світлани Марчек — психологині й арттерапевтки.
Чому вибрати фах так складно і що з цим робити
Експертка розпочала лекцію з розгляду проблеми вибору, з якою зазвичай стикаються майбутні вступники: їм буває дуже складно визначитись із закладом і напрямом освіти та вирішити ще купу питань, яких із наближенням дорослого життя стає щораз більше. У цього є кілька пояснень.
Найпростіше і найперше стосується фізіології. Справа в тому, що префронтальна кора мозку, яка зокрема відповідає за вибори, формується аж до 24 років. Це означає, що у віці 16-17 нам може бути складно визначити справу свого життя почасти через те, що ми лише ростемо й розвиваємось, тому поспішати в цій справі точно не варто. Натомість можна розвивати в собі вміння вибирати навіть у буденних речах: прислухатися до власних, а не нав’язаних ззовні бажань і не раціоналізувати надміру.
Друга причина труднощів у виборі відсилає до тривожності. Коли йдеться про вибір чогось важливого, як-от спеціальності чи закладу освіти, багато хто боїться помилитись і піти не тим шляхом. Проте Світлана запевняє: помилятися і змінювати думку — нормально. Так само нормально брати паузу, не поспішати зі вступом і пробувати багато занять, перш ніж справді чимось захопитися.
Як навчитись не накручуватися через помилки
Експертка наголошує: треба дати собі право на помилки й усвідомити, що кожна людина індивідуальна у власному сприйнятті та своїх життєвих обставинах. Помічним буде уникати порівнянь себе з іншими та не піддаватись ілюзії, нібито у всіх однолітків усе чітко й легко, і лише ти один/-на не можеш визначитися. Кожен професійний чи освітній шлях передбачає труднощі й постійні вибори, а помилки не означають катастрофу та кінець усьому.
Аби побороти страх перед невідомістю, Світлана радить дізнаватися максимум інформації про заклад чи спеціальність, що цікавить. Можна поспілкуватися з тими, хто вже вчиться чи закінчив/-ла цей заклад, сходити на день відкритих дверей, за можливості побувати на практиці чи поспостерігати за реальним робочим процесом у вибраній спеціальності.
Також варто одразу налаштуватися на зміни, які відбуватимуться не лише всередині, а й зовні: ринок праці та світові тренди теж не стоять на місці, тож за той час, поки ти закінчиш свій виш, може змінитися дуже багато всього. Це ще один привід не сприймати свої вибори як щось остаточне і не триматися за них, якщо вони вже не цікаві й не актуальні.
Аби цікаво і посильно: що треба врахувати у виборі фаху
Часто нам важко зробити вибір, бо в ньому надто багато складових. Під час вибору спеціальності треба ж думати і про те, що подобається, і про зарплатню, і про користь для держави… Аби полегшити вибір, Світлана радить скористатися її методом самоаналізу, який передбачає чесні відповіді на запитання із трьох блоків: «Хочу!», «Можу!» і «Треба!». Тож готуємо аркуш паперу чи замітки в ґаджеті та гайда аналізувати себе.
Блок «Хочу!»
Це блок наших інтересів і бажань. Аби хоча б приблизно визначитися з ними, записуємо по 3 найактуальніших для себе відповіді до кожного запитання.
- Які в мене інтереси?
- Що мені подобається?
- Які в мене бажання?
Блок «Можу!»
Тут варто замислитися над тим, що вже маємо: перераховуємо навички, знання й досвід. За таким самим принципом відповідаємо на запитання.
- Що в мене добре виходить і що мені під силу?
- Чи помічають інші щось, що в мене добре виходить?
- Які в мене здібності та звідки я про них знаю?
Блок «Треба!»
А тут думаємо над практичним застосуванням своїх інтересів і навичок. Так само відповідаємо на запитання.
- Чим я можу добре заробляти?
- Які мої обов’язки зараз?
- Чим я можу бути корисним/-ою суспільству та країні?
На завершення можна пофантазувати, запитавши себе: «Яким я уявляю свій успіх за 10 років?». У таких фантазіях постійно розмірковуй над найбільш простими, проте неочевидними речами на кшталт «А що для мене успіх?».
Ця вправа дозволить отримати варіанти, з-поміж яких простіше вибирати, адже вони матимуть і практичне підґрунтя, і справді цікавитимуть.
Головне — бути якомога менш суворим/-ою та більш екологічним/-ою до себе, не картати себе за помилки й визнавати власні проблеми чи труднощі. А ще пам’ятати, що найціннішим ресурсом і найбільшою підтримкою для тебе є ти сам/-а.
І наостанок лови посилання на презентацію Світлани Марчек.
Попереду ще багато корисних лекцій від експерток і зустрічей із лідерами думок! Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН, на сторінці проєкту #CVIDOMI
І читай найцікавіше з попередніх лекцій у межах #CVIDOMIобирати ➡️
Чому не існує «престижних професій» і як вибрати фах мрії: конспект лекції Ірини Плешакової
Чому не існує «професійного призначення» та як знайти свій фах без Сортувального капелюха: конспект лекції Ганни Різніченко
Як інтереси допомагають знайти роботу і попередити вигоряння: конспект Ганни Чатченко
Як усвідомлено розпочати кар’єру і залишатися собою у мінливому світі: конспект лекції Алевтини Седоченко
Про секрети самопрезентації, резюме та мотиваційних листів: конспект лекції Наталії Демиденко