У травні Мала академія наук запустила #CVIDOMIобирати — профорієнтаційний проєкт у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення та ГО «ЕдКемп Україна» і за підтримки Швеції. Для учасників підготували зокрема цикл лекцій від психологинь, що допоможуть визначити власну формулу ідеальної професії, побороти стереотипи про кар’єру та знайти фах до душі. Сьогодні ділимося конспектом лекції Наталії Демиденко — психологині та спеціалістки з профорієнтації.

Чому навички самопрезентації такі важливі 

Наталія розпочала лекцію з тези про самопрезентацію як важливу частину будь-якого навчального та кар’єрного шляху, адже навіть у найбільш інтровертній і несоціальній роботі доводиться в першу чергу взаємодіяти з роботодавцями та вміти подати себе з найкращого й конкурентоспроможного боку. Суть самопрезентації в тому, аби яскраво проявити свою індивідуальність, виграшно подати себе та справити вдале перше враження, яке зазвичай є вирішальним для прийому на роботу. 

Форматів і стратегій для самопрезентації безліч, тож точно можна вибрати щось до душі. Та секрет успіху за умов будь-якого вибору — у тому, аби бути собою на співбесіді. Замість гри в ідеальність варто зосередитися на тому, аби підсвітити свої сильні сторони, а допоможе з цим такий інструмент, як особиста комунікаційна стратегія.

Що таке комунікаційна стратегія і як вона допоможе в кар’єрі

Насамперед особиста комунікаційна стратегія допоможе презентувати свої професійні вміння й навички, а як приємний бонус — розібратися в собі. Адже перед тим, як цю стратегію вибудовувати, варто провести ревізію всього того, що в тебе є у професійному плані. Зокрема важливо визначити свої основні цінності, професійні якості, знання та вміння, досвід і кар’єрну мету. 

Ця стратегія досить гнучка, її можна адаптовувати до різних потреб: як для вступу в заклади освіти, так і для прийому на роботу. Скласти її можна, поставивши собі три основні запитання:

1. Що я люблю та вмію робити?

У відповіді зазнач 3-4 ключові навички, якими володієш та які хочеш розвивати. Якщо можливо, підкріпи їх результативність прикладами своєї роботи чи досвідом.

2. Кому та як це може принести користь?

Тут описуємо своїх ідеальних клієнта/-ку й роботодавця/-ицю та роботу, яку хотілося б виконувати для них. Професійну діяльність групуємо за категоріями користі: в роботі ти можеш «будувати» (створювати щось нове), «ремонтувати» (виправляти й лагодити щось) або «зносити» (прибирати щось небажане).

3. Як мені це донести до інших?

А тут опиши ключові канали комунікації та як ти хочеш їх використати. Це можуть бути соцмережі, профільні сайти чи спільноти, галузеві заходи тощо.

Резюме, портфоліо, мотиваційний лист: у чому різниця і як їх писати

На початку профільного навчання чи кар’єри ці слова можуть лякати та відштовхувати, адже до цих формочок і папірців стільки вимог… Проте Наталія запевняє, що краще розглядати портфоліо, резюме й «мотивашки» як засоби комунікації та чудові можливості для самопрезентації, а до оформлення можна підходити креативно. Пройдімося по пунктах.

Портфоліо — це спосіб відобразити власну креативність і оригінальність, створити перевагу над іншими кандидатами й у реальних кейсах — прикладах робіт і проєктів — продемонструвати все найцікавіше про себе. У портфоліо необмежений обсяг і вільна форма. Головне — чітко й наочно подати свої результати роботи. Експериментувати та креативити з ними можна в таких безкоштовних сервісах, як Canva чи Google Site.

У резюме ж зазвичай є більш-менш чітка структура, що дозволяє стисло та конкретно розповісти про себе загалом. Наталія радить включити у своє резюме такі пункти:

• Фото й особисті дані: прізвище та ім’я, номер телефону, робочий e-mail, місце проживання.
• Ключова інформація: назва бажаної посади і 5–7 компетенцій, які найкраще відповідають вимогам вакансії. 
• Інформація про освіту: повна назва закладу освіти, роки навчання, спеціальність і рівень освіти. Список варто оформлювати у хронологічному порядку.
• Додаткова освіта: курси, семінари, тренінги чи сертифікатні програми, що пасують конкретній вакансії.
• Професійний досвід: конкретні результати й цілі, яких вдалося досягнути раніше. Сюди можна також внести досвід волонтерства чи стажування. Список варто оформлювати у зворотному хронологічному порядку.
• Додатковий досвід: волонтерство, участь у громадській діяльності, соціальних проєктах та ініціативах, володіння специфічними програмами, знання іноземних мов тощо.

Створити резюме можна як у Microsoft Word, так і в конструкторах на кшталт Canva, CVMaker, Creddle та інших.

Супровідний лист своєю чергою пишуть повністю під конкретний заклад освіти, спеціальність, вакансію чи компанію. У ньому ти відповідаєш на такі запитання: 

• Чому хочеш працювати чи вчитися саме тут, на цій конкретній посаді або спеціальності?
• Чим твій досвід, знання, вміння й особисті якості можуть бути корисними роботодавцю/-иці чи закладу?
• Чому саме тебе мають обрати з-поміж інших кандидатів?

Експертка рекомендує дотримуватися такої структури супровідного листа:

• Привітання. Бажано звертатися на ім’я до того, кому адресуємо листа, але без зайвого пафосу.
• Представлення себе. Тут можна описати, чому взагалі пишемо цього листа та чим нас зацікавила вакансія чи спеціальність. Важливо конкретно зазначити, чим ти можеш бути корисним/-ою та чому мають обрати саме тебе.
• Опис мотивації. Тут варто акцентувати увагу на тому, як збігаються твої особисті та професійні цінності й цінності компанії або закладу, як це допоможе досягнути бажаних результатів.
• Закінчення. У цьому розділі висловлюємо вдячність за приділений час та увагу й завершуємо лист закликом до дії на кшталт «Сподіваюся на подальшу співпрацю!».

Весь текст краще зробити якомога коротшим і чіткішим — не більш ніж пів сторінки А4. Використовуй діловий стиль, але без зайвих канцеляризмів і формалізмів.

Мотиваційний лист нагадує супровідний, але трохи розлогіший, із деталями. Починається він із «шапки», де подають інформацію про адресата й адресанта, а також шанобливе звертання.

Далі лекторка радить таку структуру:

• звертання («Шановний/-а…»);
• мета листа з основними «родзинками» про себе;
• 2–6 коротких абзаців з основними меседжами про те, чому мають обрати саме тебе і чому тебе цікавить саме ця посада чи програма;
• підсумок із подякою за те, що розглянули листа;
• заклик до дії та меседж про готовність відвідати співбесіду і продовжувати співпрацю;
• прощання та підпис («З повагою…»).

Наостанок експертка зупинилася на співбесіді — фінальному етапі комунікації з HR-ами чи членами приймальної комісії, де можна додати останні штрихи до професійного або ж абітурієнтського портрета. Лекторка радить сприймати розмову на співбесіді як розповідь про себе. Звісно, форма цієї розмови може бути будь-якою, але краще заздалегідь підготувати усну самопрезентацію на хвилину, у якій висвітлимо свої:

• мету, досвід та оцінку себе як особистості;
• професійні компетенції (знання, навички й досягнення);
• сильні сторони, найбільш корисні й релевантні якості.

У підсумку екпертка наголосила: комунікація — це сила, яка справді вирішує й допомагає просуватися кар’єрним шляхом. Тож найголовніше — у всіх цих підготовчих активностях передусім робити так, аби твоя самопрезентація подобалася в першу чергу тобі.

І наостанок лови посилання на презентацію Наталії Демиденко.

Попереду ще багато корисних лекцій від експерток і зустрічей із лідерами думок! Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН, на сторінці проєкту #CVIDOMI

І читай найцікавіше з попередніх лекцій у межах #CVIDOMIобирати ➡️ 

Чому не існує «престижних професій» і як вибрати фах мрії: конспект лекції Ірини Плешакової

Чому не існує «професійного призначення» та як знайти свій фах без Сортувального капелюха: конспект лекції Ганни Різніченко

Як інтереси допомагають знайти роботу і попередити вигоряння: конспект Ганни Чатченко

Як усвідомлено розпочати кар’єру і залишатися собою у мінливому світі: конспект лекції Алевтини Седоченко