У травні Мала академія наук запустила #CVIDOMIобирати — профорієнтаційний проєкт у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення та ГО «ЕдКемп Україна» і за підтримки Швеції. Для учасників підготували зокрема цикл лекцій від психологинь, що допоможуть визначити власну формулу ідеальної професії, побороти стереотипи про кар’єру та знайти фах до душі. Сьогодні ділимося конспектом лекції Ірини Плешакової — психологині, експертки з профорієнтації та менеджерки благодійних проєктів «Освіторії».
Які упередження заважають вибрати «свою професію»
Лекторка почала виступ зі спростування стереотипу про престижні та непрестижні професії. За застарілими уявленнями, одні заняття є більш важливими та вартими захоплення, ніж інші. Це помітно у фразах, якими подекуди й досі полюбляють лякати дітей батьки чи вчителі, як-от «якщо будеш погано вчитися, станеш продавцем чи двірником!». Натомість професії юристів, економістів чи хірургів часто вважають більш вартими уваги й поваги.
Лекторка наголосила, що цей стереотип родом аж із часів індустріальної революції. Саме тоді виникла ієрархія, на яку й досі можна натрапити у школах: ранжування предметів за «потрібністю та користю», де на вершині будуть знання з математики чи фізики, а в самому низу розмістяться «майже зайві» малювання чи фізкультура. Проте нині все змінилося, і такого розподілу на світовому ринку праці давно не існує.
Окрім віри в «престижність», під час вибору своєї справи людина може піддаватися й іншим поширеним упередженням. Так, ми часом уявляємо ту чи іншу професію за (стереотипною) картинкою зі сторони, а не за реальним станом справ. Наприклад, може здаватися, що ведуча телепередачі лише усміхається і розмовляє з гостями, проте за цим стоять роки навчання, досвіду й боротьби з невпевненістю перед камерою.
Важливо також максимально відгородитися від впливу оточення на вибір фаху. Лекторка розповідає, що багато хто обирає спеціальність «за компанію» чи під тиском родичів. Тож варто докласти всіх зусиль, аби вони теж прослухали лекції на проєкті #CVIDOMIобирати й позбулися стереотипів.
Чому треба визначатися не з фахом, а зі стилем професійного життя
Психологиня розповіла, що сучасний світ кардинально змінився: став більш нестабільним, неоднозначним і складним. Через це вже не працює ідея, нібито потрібно вибирати одну професію на все життя: воно надто мінливе, а спеціалізації можуть втрачати актуальність чи взагалі зникати. До того ж, передбачити, що буде у тренді за 5 чи 10 років, практично неможливо. А сучасні психологи стверджують, що планувати не більш як на 12 годин вперед — нормально!
Що ж робити в такому нестабільному світі? Лекторка радить сфокусуватися не на конкретних посадах із класифікатора професій, а на стилі життя, який хотілося б мати: можна уявити бажані графік, місце роботи, сферу діяльності чи особисті навички, які стануть у пригоді. Так буде легше налаштуватися на постійну адаптацію, адже нині люди працюють не на посадах, а у проєктах. Наприклад, бути айтівцем/-ицею не означає знати конкретні мови програмування, натомість це про володіння аналітичним мисленням, знання технологій, уміння вирішувати комплексні задачі й постійно вчитися у відповідь на нові тренди в ІТ.
Головне — не боятися змінювати місце роботи чи професійну сферу та бути готовим/-ою до навчання на все життя.
Який алгоритм допоможе вибрати справді «свою професію»
Психологиня поділилася алгоритмом, з яким простіше уявити процес профорієнтації. Передусім варто зрозуміти формулу, за якою виникають професії в сучасному світі. Вони з’являються як відповіді на актуальні потреби людства. Наприклад, фах медіатора/-ки закриває потребу в прозорості ділових перемовин чи об’єктивності у вирішенні конфліктів. Також часто нові професії виникають на базі давно відомих — розширюють і осучаснюють їх. Наприклад, SMM-ники поєднують у собі знання з маркетингу, піару й ІТ.
Аби вибрати фах, який і сподобається, і виявиться актуальним на ринку, лекторка радить спершу окремо виписати свої інтереси, хобі, психологічні особливості й навички. Далі варто переглянути будь-який сайт вакансій і зіставити цей перелік із тим, що від працівників очікують роботодавці, та з’ясувати, які професії на ринку підходять під критерії у переліку. Важливо звертати увагу й на потреби країни. Наприклад, на те, які знадобляться фахівці під час її відбудови в недалекому майбутньому.
Аби визначитися, що точно подобається, можна вдатися до простих вправ на уяву. Лекторка радить подумати над такими ситуаціями: якби…
- …ти мав/-ла на рахунку мільйон доларів і рік вільного часу, чим би займався/-лась?
- …тобі вживили чіп з усіма потрібними знаннями та навичками, ким би працював/-ла?
- …ти мав/-ла нагоду скласти будь-який навчальний план на рік, що б ти вивчав/-ла?
Відповіді на ці запитання дозволять краще зорієнтуватися у власних цінностях і розпізнати ту саму глибинну мрію, за якою захочеться йти.
І наостанок лови посилання на презентацію Ірини Плешакової.
Попереду ще багато корисних лекцій від експерток і зустрічей із лідерами думок! Посилання на форми реєстрації шукай на сайті МАН, на сторінці проєкту #CVIDOMI