26–29 вересня в місті Загреб, що в Хорватії, пройшло інноваційне шоу «INOVA». Це один із найдавніших наукових івентів, який організовують з 1971 року. Щорічно на виставці юні науковці зі всього світу презентують проєкти в секціях будівництва, електроніки, медицини, довкілля, безпеки, спорту, соціальних інновацій і багатьох інших.
Цьогоріч українські винахідники вибороли на «INOVA» 15 золотих медалей, 10 срібних і 2 бронзові. Сьогодні розповідаємо історії переможців!
Як це — розробити компʼютерну гру про козаків: історія Тараса Гембіка
Хлопець розробив комп'ютерну гру «Cossack Steppes», яка розповідає про культуру, побут та історичні події часів козацтва. Зі своїм проєктом Тарас виборов золото на «INOVA»-2023.
Який проєкт ти представляв на «INOVA»?
На виставці в Хорватії я представив «Cossack Steppes» — компʼютерну гру про козаків, яку розробив самостійно. За задумом, вона дає можливість пережити певну історичну подію та взяти участь у битві від першої особи. У навчальному першому епізоді гравець знайомиться зі світом гри та управляє хлопчиною, який втік із кріпацтва. Опісля, коли користувач проходить кілька рівнів, що навчать його битися на шаблях, стріляти з лука чи рушниці, матиме змогу грати за персоналій із нашої історії, як-от за Богдана Хмельницького. Крім того, «Cossack Steppes» розповідає про культуру, звичаї, господарство, стиль життя та навіть харчування українських козаків. У першому епізоді гравцю доведеться приготувати борщ для всього поселення.
Як виникла ідея компʼютерної гри?
Ідея виникла перед початком повномасштабної війни — 16 лютого, у День єднання. Тоді в мене був такий піднесений настрій, що я вирішив створити щось, аби продемонструвати всьому світові історію України. Оскільки я знаюся на програмуванні, вирішив обрати формат компʼютерної гри. А присвятив її козакам, адже вважаю, що вони рольові моделі для сучасних українців.
Хто цільова аудиторія твоєї гри?
Грати буде цікаво всім, хто хоче більше дізнатися про історію та культуру козацтва. Зокрема, моя розробка буде корисною школярам у підготовці до уроків та іспитів з історії.
Які в тебе враження від «INOVA»?
Це мій перший міжнародний конкурс, тому емоції переповнюють. На виставці всі були дуже привітними, я знайшов собі не лише друзів, а й команду, з якою вдосконалюватиму гру.
Як плануєш розвивати «Cossack Steppes»?
Я поставив собі дуже високу планку: прагну, аби гра була з крутою графікою та технічною базою. Тому нині розробка ще триває. Наразі хочу розширити команду та знайти спонсорів.
Як це — дослідити забруднення повітря під час повномасштабної війни: історія Поліни Ярифи
Поліна дослідила забруднення атмосферного повітря твердими частками пилу (PМ10, PМ2.5) та озоном, пов'язане з воєнними діями на території Києва. За свій проєкт дівчина отримала золоту медаль на «INOVA»-2023.
Що ти досліджувала?
Я досліджувала забруднення атмосферного повітря в Києві під час повномасштабної війни та як воно впливає на наше здоровʼя. Робила це за підтримки Київської МАН на базі ДУ «Інститут громадського здоров'я», додатково аналізуючи інформацію постів моніторингу повітря в столиці, а показники порівнювала з нормативами Всесвітньої організації охорони здоров’я та ЄС.
У своїй роботі дійшла неочікуваних висновків. На початку дослідження я була певна, що рівень забруднення має знизитися, адже в перші місяці війни зупинилися великі заводи, зменшився трафік транспорту… Тобто зникли головні фактори, які негативно впливали на київське повітря. Проте виявилося, що бойові дії настільки згубно впливають на екологію, що рівень забруднення повітря неабияк виріс.
Я визначила, що нині найбільшими забрудниками повітря є снаряди та пожежі, спричинені ракетними обстрілами. Своєю чергою, це впливає на здоровʼя населення — спричиняє додаткові смерті від інсультів, інфарктів, раку легень, хронічних обструктивних захворювань легень і респіраторних інфекцій.
Чому ти вирішила досліджувати саме цю тему?
У певний момент почала помічати, що часто натрапляю на новини про надзвичайно забруднене повітря в Києві. Тоді мені стало цікаво, які ж саме показники вказують на це. Як тільки взялася за роботу над проєктом, почалася повномасштабна війна, тож вирішила не призупиняти дослідження, а проаналізувати показники повітря під час бойових дій, зокрема ракетних атак.
Чому твоє дослідження важливе?
По-перше, я сподіваюся, що мій проєкт стане поштовхом до подібних досліджень, адже в Україні на державному рівні ще немає розгалуженої та сучасної автоматизованої системи моніторингу якості повітря. По-друге, бойові дії впливають не лише на екологію України: токсичне повітря після ракетних обстрілів також розповсюджується на території західних сусідів. Тож цю інформацію слід доносити нашим партнерам, аби вони ще активніше допомагали долати ворога.
Які враження від виставки?
Конкурс був дуже теплим і атмосферним! Учасники підтримували одне одного, а члени журі дійсно були зацікавлені в проєктах. Крім того, я дізналася багато цікавого, адже різноманіття наукових робіт вражало.
Як плануєш розвивати проєкт?
Нині я беру участь у розробці додатку, функціонал якого тісно пов'язаний із темою мого дослідження. Вважаю, це корисне продовження мого проєкту.
Як це — створити офлайн-сервіс для самостійних екскурсій: історія Дениса Громового
Хлопець створив офлайн-сервіс для самостійних екскурсій панорамними місцями на основі локального позиціонування та збереження даних. Зі своїм проєктом Денис здобув золото на «INOVA»-2023.
У чому сенс твого проєкту?
Мій проєкт —- це сервіс-гід для самостійних екскурсій. Сервіс складається з QR-кодів, які розміщуємо на оглядових майданчиках популярних туристичних об’єктів, і застосунку, що ці коди зчитує та відображає їхній вміст в AR-форматі. Працює це в такий спосіб: користувач/-ка сканує QR-код за допомогою застосунка, опісля направляючи свій пристрій на обʼєкти навколо, отримує про них коротку довідкову інформацію. Перевага мого сервісу — можливість використовувати його без інтернету та GPS.
Як виникла ця ідея?
Я маю слабкий зір, тож коли не можу розгледіти вказівник чи інформаційну дощечку, фотографую та збільшую зображення на телефоні. Якось вирішив створити проєкт, який би автоматизував цей процес. Потім ще трохи поміркував, і виникла ідея сервіс-гіду, який би відразу відображав усю потрібну та цікаву для мандрівників інформацію на телефоні в зручному форматі.
Кому буде помічним твій проєкт?
Передусім мандрівникам. Уяви: ти піднімаєшся на оглядовий майданчик львівської ратуші, перед тобою відкривається неймовірний вид, а ще багато будівель, про які хочеться дізнатися більше. Аж тут є мій QR-код, який варто лише просканувати — і тобі доступна інформація про всі споруди, які бачиш із ратуші.
Також мій сервіс можна використовувати для створення навігації на виставках чи заходах. Крім того, він буде помічним для людей із вадами зору, адже їм не доведеться вдивлятися в нечитабельні вказівники чи таблички.
Як для тебе пройшла виставка?
Це не перший міжнародний захід для мене, але саме в Хорватії була неймовірно дружня атмосфера. Мені здалося, що всі мене підтримували!
Як плануєш розвивати проєкт?
Зараз проєкт у стані розробки: працюю над вирішенням технічних моментів. У майбутньому планую реалізувати його як таку собі туристичну AR-вікіпедію, де контент створюватимуть на волонтерських засадах.
Ще більше переможних історій українських підлітків — у попередніх інтервʼю:
Ілюстрації: Олена Ковальчук