26 лютого 2014 року кримські татари, українці та інші національності у Криму виступили з підтримкою територіальної цілісності та суверенітету України. Саме з окупації півострова розпочалася збройна агресія росії. Відтоді триває боротьба за його звільнення та спротив окупації.
У 2025 році в секції «Кримськотатарська гуманітаристика» Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН учасники презентували 14 проєктів. Вони досліджували кримськотатарську мову, театр, фольклор, кавову культуру, розкривали постаті історичних та громадських діячів. Сьогодні розповідаємо про деякі з цих проєктів.
Проєкт Ярослави Фальштинської про вплив депортації кримських татар на кримськотатарську мову та літературу
10-класниця з Вінниці Ярослава Фальштинська з’ясовувала, яким чином депортація кримськотатарського народу у 1944 році вплинула на розвиток мови та літератури. Щоб дізнатися це, дівчина дослідила кримськотатарську писемність та діалекти до середини XX століття. А щоб більше дізнатися про літературну традицію, звернулася до газети «Терджиман» (з кримськотатарської terciman — перекладач — прим. ред.), її видавав просвітник Ісмаїл Гаспринський з 1883 до 1918 року.
Ярослава з’ясувала, що в період депортації кримськотатарська мова втратила свій національний статус, а літературний процес почав згасати. Їхнє відродження розпочалося після повернення кримських татар до Криму — через освіту, медіа та культурні ініціативи.
Дівчина підсумовує: попри жахливі наслідки депортації та довготривалу заборону, культура залишається важливою для формування національної ідентичності. Для її розвитку маємо поширювати кримськотатарську мову та літературу у всіх галузях: освіті, науці, на міжнародній арені — та акцентувати на її значенні для світової культурної спадщини.
Дослідження Юлії Бірюкової про феномен кримськотатарського театрального мистецтва
Особливості кримськотатарського театру досліджувала 11-класниця Юлія Бірюкова з Дніпра. Дівчина розповідає: «Ще з дитинства мені дуже подобалися кіно й театр і я хотіла стати акторкою. Мене заворожує, коли люди перевтілюються і грають зовсім інших особистостей, ніж вони є в реальному житті. Для проєкту обрала саме кримськотатарський театр, бо була не знайома з творчістю цього народу і хотілося дізнатися більше».
Юлія дослідила, як розвивалося кримськотатарське театральне мистецтво протягом історії, чим воно відрізняється від інших напрямів театру та як діє нині. І дійшла висновку: кримськотатарський театр допомагає зберігати культуру, історичну пам’ять та національні цінності. «Мене вразила кількість вистав, які будувались на релігійних постулатах. І також здивувало, що театр, попри на окупацію, далі існує, а актори продовжують грати», — ділиться враженнями дівчина.
Дослідження проєкту «Кримський інжир / Qırım inciri» Анастасії Валин
Досліджувала діяльність цього проєкту 11-класниця Анастасія Валин з Луганщини. За її словами, «Кримський інжир / Qırım inciri» — голос сучасного Криму, платформа для розвитку кримськотатарської мови та культури, а також українськомовної літератури про Крим.
Проєкт формує діалог української та кримськотатарської культур, які мають багато спільного. Щороку за результатами конкурсу виходить антологія, яка має символічну назву, як-от: «Кримський інжир. Демірджі», «Кримський інжир. Чаїр» та «Кримський інжир. Куреш». Дівчина підсумовує, що за час існування проєкту в нього з’явилися власні традиції, які допомагають розвивати спільний український та кримськотатарський дискурс.
Проєкт Софії Єрмакової, присвячений суспільно-політичній діяльності кримськотатарських громадських організацій у 2014–2024 роках
Суспільно-політичний рух кримських татар, що став одним із найважливіших важелів спротиву окупації, надихнув 11-класницю з Кременчука Софію Єрмакову на це дослідження. «Після 2014 року кримськотатарські громадські організації перестали бути лише етнічними інституціями, а стали повноцінними учасниками державотворчих процесів», — ділиться дівчина.
Школярка дослідила, як працювали кримськотатарські громадські організації з 2014 до 2024 року та яку роль відіграли у формуванні громадянського суспільства й забезпеченні прав кримських татар. «На відміну від більшості громадських об’єднань, кримськотатарські виконують не лише класичні функції громадянського суспільства, а й фактично виступають інституціоналізованими представниками кримських татар як корінного народу України. Тому особливість їхнього функціонування — у надзвичайно високій політичній субʼєктності, що охоплює питання етнополітики, правозахисту та державної безпеки», — пояснює Софія.
Проєкт Анни Бачмаги про кримськотатарську періодику як засіб збереження національної ідентичності
9-класниця Анна Бачмага з Хмельницького дізнавалася, як кримськотатарські медіа допомагають зберігати національну ідентичність народу. Дівчина проаналізувала, як розвивалася преса в різні історичні періоди та як це впливало на суспільство. Також врахувала виклики, з якими стикалися кримськотатарські видання у різні часи.
У проєкті Анна підкреслила, як політичні події впливають на свободу преси та інформаційну політику, а медіа — на культурний простір та громадську свідомість. Дівчина прослідкувала, як змінювалася преса від періоду модернізації у кінці XIX століття до початку окупації Криму у 2014 році.
Колажі: Віталія Олесів