17 червня відбувся фінал хакатону для проактивних підлітків «#CVIDOMI: відбудовувати країну». Команди учнів і учениць створили інноваційні та наукові проєкти, що працюватимуть на нашу перемогу та майбутню відбудову країни. Захід організували Мала академія наук разом із UNFPA Ukraine та бізнес-інкубатором МАН «Ukrainian Future».
Перемогла команда з Київщини. Підлітки розробили 3D-тримач крапельниці, який легко застосовувати в польових умовах. Ми розпитали капітанку команди Валерію Таран про досвід участі в хакатоні та їхній переможний проєкт — гайда читати!
Звідки ви дізналися про хакатон і чому вирішили долучитися?
Кураторка нашого гуртка з 3D-моделювання дізналася про хакатон з фейсбуку. Вона запропонувала приєднатися, і нам здалося, що це класна ідея. А як виявилося пізніше, це був іще й справжній прорив у нашій винахідницькій кар’єрі!
Ми не вперше створюємо щось помічне на фронт. Наш гурток на волонтерській основі виготовляє магазини для набоїв та деякі інші речі для наших військових.
Нещодавно до нас звернулися парамедики з «червоної зони» з проханням розробити тримач крапельниці, який можна використовувати в польових умовах. На фронті немає спеціальних металевих підставок, тому потрібен підвіс, за який крапельницю можна зафіксувати хоч на гілці дерева.
Існує європейський аналог цього пристрою, який входить до аптечок наших військових. Але є нюанс: цей девайс створений спеціально для ємностей європейського зразка, а в нас досі подекуди використовують вітчизняні крапельниці, які відрізняються формою.
Тож ми вирішили допомогти й розробити потрібний тримач крапельниць під час хакатону. Адже це проєкт, який рятуватиме життя.
Як працювали над проєктом?
Ми порівняли форму та кріплення різних ємностей і зрозуміли, що можна створити універсальний тримач. Для цього до європейського аналога треба додати певні витки, які підтримуватимуть за потреби вітчизняні ємності.
Тож зробили необхідні креслення у програмі для 3D-моделювання та надрукували майбутні тримачі. Опісля затестили їх — і виявилося, що все чудово працює з різними ємностями для крапельниць.
Як розвиватимете проєкт надалі?
Ми б хотіли, щоб наш тримач почали активно використовувати українські парамедики! Тому виготовляти тримачі мріємо не за запитом і на індивідуальне замовлення, а масово. Для цього маємо залучити інвестиції та співпрацювати з військовим керівництвом.
Що найбільше сподобалося на хакатоні?
Узагалі все було дуже круто! Щоправда, під час презентації на сцені я спочатку дуже хвилювалася. А коли вже виступила, то зрозуміла, що нічого страшного в цьому не було і насправді я здобула досвід. Це й досвід командної роботи, і взагалі досвід спілкування з однолітками та дорослими.
Цікаво було подивитися, що створювали інші. Наприклад, одна з команд розробила класну настільну гру спеціально для сховищ. Коли тривога, гра відволікатиме та допоможе згаяти час. Гадаю, це теж гарний і потрібний задум.
Більше історій українських підлітків-винахідників і винахідниць читай у наших попередніх інтерв’ю:
«Як це — бути ековинахідниками: історії учнів Малої академії наук».
Ілюстрації: Анастасія Василенко