Російсько-українська війна розпочалася з окупації Криму в лютому 2014 року. От уже 12 років ми боремося за повернення півострова та відновлення територіальної цілісності держави. Адже Крим завжди був і залишається частиною України.
Що варто знати про Крим та як пізнати півострів краще? Про це поговорили Анастасією Левковою — журналісткою, письменницею, авторкою книги «За Перекопом є земля», співзасновницею та співупорядницею антологій українсько-кримськотатарського проєкту «Кримський Інжир / Qırım inciri».
Які основні речі варто знати підліткам про Крим?
Насамперед те, що Крим — півострів, який є частиною України. Його населяють багато різних народів, але для трьох — кримських татар, караїмів та кримчаків — це історична батьківщина. Саме вони корінні у Криму — сформувалися на території півострова, мають свою мову, культуру, релігію та не мають власної держави чи державного утворення поза Україною.
Що об’єднує українців і кримських татар?
Основне — спільна історія. Взаємини наших народів відображаються не лише в історичних подіях чи території, а й у мовному обміні. Скажімо, в українській мові маємо тюркізми, а на материковій частині — тюркські топоніми. На Полтавщині, яка, здавалося б, доволі далеко від Криму, є село Ромодан та місто Кременчук, а на Харківщині — місто Ізюм, це тюркські назви.
Об’єднує українців та кримських татар і спільний ворог — росія. Вона була ворогом упродовж століть і лишається ним донині. Лише разом ми можемо її перемогти, а поодинці — навряд.
Чому важливо посилювати голос Криму та українців, що залишилися в окупації?
Вони наші співгромадяни, і цього вже достатньо, щоб постійно говорити про них та боротися за них (згідно з Конституцією України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України — прим.ред.). Часом можна почути пропагандистські тези: мовляв, всі люди в окупації — зрадники, вони чекали росію і хочуть жити під російською владою. Це не так. Щоб не вестися на фейки та пропаганду, маємо дізнаватися більше про різні регіони України. Що більше ми знаємо, то важче ворогові сіяти розбрат і відбирати наші території. Що більше ми розуміємо одне одного, то згуртованішими стаємо.
А як ми можемо підтримувати наших людей, що залишилися на ТОТ?
В Україні діють громадські організації, які підтримують людей, що залишилися в окупації. Вони мають напрацьовані алгоритми та сценарії дії і зможуть розказати більше.
Проте кожен і кожна з нас можуть робити невеликі дії щодня. Найперше — бути обізнаними та поширювати ці знання. Важливо пам’ятати, що не всі українці, які нині живуть на окупованих територіях, чекали росію. У багатьох із них є особисті чи родинні обставини, які перешкоджають їм виїхати на підконтрольну Україні територію. Особливо це стосується кримських татар. Цей народ так довго і важко повертався на батьківщину після депортації 1944 року, що зараз для нього покинути Крим — це повністю відмовитися від своїх прав на цю землю та віддати її на поталу росіянам. Саме тому лідери кримських татар радять тим, хто може і для кого це безпечно, залишатися у Криму.
Якщо ви можете підтримувати зв’язок із людьми, які зараз в окупації, робіть це. Головне — зважайте на безпеку: і свою, і людей на окупованих територіях. Не варто ініціювати розмови у відкритому доступі, як-от у коментарях у соцмережах, краще дотримуватися конфіденційності. Зв’язок із цими людьми важливий: так вони розуміють, що про них не забули.
Які матеріали порадите тим, хто хоче більше дізнатися про півострів?
Для молодших підлітків раджу книгу Наталії Смирнової «Крим Керіма». Це історія про втрату дому та депортацію кримських татар, яку ми бачимо очима хлопчика.
Старшим підліткам та дорослим стануть у пригоді антології «Кримський інжир», які видаємо за результатами однойменного конкурсу. Тут знайдете українськомовну літературу про Крим, а також поезію і прозу кримськотатарською мовою. Уже вийшло чотири збірки, а п’яту готуємо до друку. Моя книга «За Перекопом є земля» також допомагає краще зрозуміти життя і ситуацію кримських татар у Криму. Крім того, шукайте освітні відео, дивіться інтерв’ю з діячами з Криму, читайте тематичні медіа.
Слухайте кримськотатарську музику. Почніть з альбому Джамали «QIRIM». І, якщо вам цікаво, занурюйтеся у цей світ далі. У кримських татар розвинена музика — як традиційна, так і сучасна. Наприклад, є чудова джазова співачка Ельвіра Сарихаліл і ще багато джазових виконавців та гуртів, майже всі вони поєднують джаз з етномотивами. Це дуже красива музика, яка допомагає відчути кримськотатарський дух.
Дізнавайтеся більше про Крим та кримських татар разом із МАНмедіа:
«Де шукати доказові джерела для уроків про Крим: огляд платформи “Голос Криму. Культура”»;
«Від шорби до феса: що ти знаєш про культуру кримських татар?»;
«Як це — досліджувати кримськотатарську культуру: історії МАНівок»;
«Що ти знаєш про Крим? Історія регіонів України».
Колажі: Віталія Олесів