Нині довкола нас безліч інформації. Щось відображає істину, а щось маніпулює нами та змушує сумніватися в правді. Часом важко самостійно розібратися, де правда, а де — ні, особливо в часи війни, коли ворог підстерігає нас і в онлайн-просторі. Тож важливо піклуватися про власну інформаційну гігієну та звертатися до авторитетних і доказових джерел.
Росія роками намагалася переписувати історію України, привласнювати собі наші імена, пам’ятки та події. Саме тому маємо критично оцінювати інформацію, а для цього потрібна ґрунтовна база знань. Тут стане в пригоді платформа «Голос Криму. Культура», яка розповідає про історію та сучасність півострова, його діячів, звичаї та культурну спадщину.
Ця платформа — продукт проєкту «Голос Криму. Культурна спадщина для нас з тобою, — і не тільки!», який втілює громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”» за підтримки Українського культурного фонду ще з 2020 року. Його мета — допомогти дізнатися більше про культурну спадщину Криму, яку нині руйнує росія як країна-агресорка.
Сайт «Голос Криму. Культура» наповнений інформаційно-просвітницькими, аналітичними та краєзнавчими матеріалами про Крим. Вони допоможуть дізнатися більше про культуру півострова, його минуле та сучасність, а також аналізувати події, які відбуваються під час російської окупації. Керівник стратегічних комунікацій і розвитку ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”» і співзасновник проєкту Андрій Щекун розповідає, що всі розділи сайту знаходять своїх активних читачів. «Насамперед це наша історія. Ці матеріали будуть актуальними завжди — і через 100 років. Саме тому ми зацікавлені в тому, щоб створювати якісний, доказовий та цікавий контент. Для цього залучаємо експертів: дослідників, істориків, науковців та краєзнавців», — зазначив він.
На платформі «Голос Криму. Культура» — 8 тематичних розділів: «Історія», «Корінні народи», «Культурна політика», «Пам’ятки», «Погляд», «Природа», «Спадщина» і «Топоніміка». Кожен із них має свої підтеми та напрями оповіді.
У розділі «Історія» ідеться про діячів, пов’язаних із Кримом. Тут знайдете історії українців і кримських татар, які долучилися до розбудови держави та громадських справ, як-от полководці Михайло Дорошенко та Оліфер Голуб чи військова армії УНР Харитина Пекарчук. У цій категорії шукайте й історії діячів культури, таких як сім’я Горських, бандурист Олексій Нирко чи Леся Українка. А в підрозділі «Публікації» поміщені огляди важливих історичних подій останніх століть: часи Кримського Ханату, життя за царського та радянського режимів, скликання першого Курултаю та інші.
Наступний розділ присвячений корінним народам Криму: кримським татарам, караїмам та кримчакам. Тут знайдете матеріали про їхню історію, релігію, культуру, медицину та повсякденне життя. А також про труднощі, з якими вони стикаються.
Розділ «Культурна політика» зосереджується на темах етнополітики, літератури, кіно, мистецтва, музики, освіти, релігії, театру і традицій. Автори висвітлюють проблеми русифікації молодого покоління в сучасному Криму, утисків та переслідувань через релігію, зосереджуються на питаннях збереження культурної спадщини та злочинах росії проти неї. Тут знайдете й інтерв’ю із сучасниками — свідками російської окупації Криму.
Інформація про пам’ятки півострова зібрана у відповідному розділі. Тут ідеться про археологічні та геологічні знахідки, архітектурні споруди, палаци й замки, церкви й монастирі, музеї, бібліотеки й архіви, монети. З цього розділу дізнаєтеся про наслідки окупації для культурної спадщини Херсонеса, Акри, Німфея, Феодосії, фортеці Чембало, генуезької фортеці та інших пам’яток. Тут довідаєтеся, де жила Леся Українка в Криму, яку роль відігравали релігійні споруди на півострові, а також чимало цікавого про знахідки минулого та сучасності.
У розділі «Погляд» публікують міркування авторів про різні події або ж сценарії майбутнього. Скажімо, про мілітаризацію дітей у Криму, освітню реінтеграцію чи світовий досвід повернення окупованих територій.
У розділі «Природа» йдеться про географічні пам’ятки півострова: гори, заповідники, ліси, моря, річки, озера та світ флори. Якщо хочете дізнатися більше про вулкани Криму, таємниці печер чи місцеві сорти яблук — вам сюди.
У розділі «Спадщина» дописувачі розбираються із законодавчою базою щодо культурної спадщини, оглядають світовий досвід та пропонують свої рекомендації зі збереження пам’яток культури. Тут дізнаєтеся більше про сучасний стан національної спадщини України, місцеві фортеці, городища та міста.
«Топоніміка» зосереджує увагу на адміністративних одиницях, населених пунктах, природних, релігійних об’єктах та штучних спорудах. У цьому розділі вас чекає огляд садиб та мечетей, роздуми щодо кримської геральдики, інформація про печерні міста й урочища.
Деякі матеріали платформи трапляються одразу в декількох розділах чи підрозділах. Це свідчить про комплексність статей та невіддільність різних аспектів життя півострова один від одного.
За словами Андрія Щекуна, матеріали «Голосу Криму» стануть корисними багатьом: як школярам та студентам, так і дорослим, які хочуть пізнати Крим і все, що з ним пов’язано. Крім того, платформа дає можливість реалізуватися науковцям та дослідникам через написання аналітичних та публіцистичних матеріалів.
«Ми несемо місію пізнання Криму, просвітництво, збагачення знань, спонукаємо до критичного мислення й усвідомлення того, яку культурну спадщину маємо й наслідуємо», — підсумував Андрій Щекун.
Колажі: Дар'я Луцик