8 травня — День пам’яті та примирення. Цього дня вшановуємо пам’ять військових і цивільних, які в Другій світовій війні боролися з нацизмом. Принагідно розповідаємо, як екологічно розмовляти з дитиною про травматичні події минулого і сьогодення. Відповіді нам допомогла знайти Марія Артеменко — дитяча письменниця і методистка лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» «BaraBooka».
Якими мають бути основні меседжі в комунікації з дітьми про історичні трагедії, зокрема про Другу світову війну?
Мені видається, що в цьому питанні найбільше важить оптика дорослих. Вона має бути невикривленою, неупередженою і незаангажованою. Для когось це може виявитися «завданням із зірочкою»: занадто довго «совєцька» система нав’язувала свої наративи. Тож основні меседжі варто спершу сформулювати для себе й опісля транслювати їх новому поколінню. Без пафосу та з визнанням власних помилок.
Говорячи з дітьми про День пам’яті та примирення сьогодні, я намагаюся апелювати до європейського контексту й світового досвіду боротьби з нацизмом. А також заохочую до дискусій, обговорень і порівнянь із нинішніми реаліями. Тоді висновки здаються дітям очевиднішими й зрозумілішими.
Як екологічно читати з дитиною книги про війну?
Не варто сподіватися, що дитина одразу зрозуміє всю глибину тієї чи іншої історичної події. Тому готуйтеся пояснювати, доповнювати, відповідати на запитання і при цьому бути емпатійними.
Лабораторія дитячого читання «BaraBooka» разом із колегами — психологинями Світланою Ройз та Вікторією Самохвал — підготувала посібник «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир». Він містить інструменти та поради для екологічної роботи з книжкою, а також добірку сучасних видань про війну для дітей і підлітків.
«Будь-яка правда зцілює, вона створює цілісну картинку. Важливо, в якій формі та яким способом ми доносимо цю правду. Також треба уважно стежити за станом, у якому ми перебуваємо, коли її доносимо. Дитина більше спирається не на наші слова, а на наші невербальні сигнали», — пише Світлана Ройз у посібнику.
Як вибрати правильні книги?
Вибираючи книжку про історичні події, варто враховувати вік та індивідуальні особливості психологічно-емоційного розвитку дитини. Оцініть, чи вона вже має певні знання з цієї теми, наскільки обізнана з історичним контекстом, чи вже читала історичні книжки. Також задля мінімізації можливих тригерів варто з’ясувати, чи мала дитина травматичний досвід, пов’язаний з війною, як-от вимушена еміграція, окупація, втрата рідних. Якщо так, то заздалегідь подбайте про доречність книги й умови читання.
Що саме порадите читати?
Раджу орієнтуватися на сучасні видання українських письменників і письменниць. Наприклад, для молодших підлітків радянську тематику показово висвітлила Настя Мельниченко у пригодницьких повістях «Що знаходять у Хрулях» і «Від Хрулів до Зюзюків». Дорослим раджу три різножанрові видання. Перше — «Подолати минуле: глобальна історія України» Ярослава Грицака. Це історичне ґрунтовне дослідження, яке дає відповіді на багато запитань. Друге — «Зеро» Юлії Ілюхи, підліткова повість, яку варто прочитати дорослим, про події гібридної російсько-української війни, «сіру зону» та внутрішній світ підлітка. Третє — «Драбина» Євгенії Кузнєцової — художнє видання про сучасні реалії, якісне чтиво для настрою, яке не залишає байдужим.
Ще більше книжок, які допоможуть розмовляти про історичний контекст, — у посібнику «Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир».
Ілюстрації: Олена Ковальчук
Більше про літературу — у наших попередніх матеріалах:
«Як і навіщо читати сучасну українську поезію з дітьми: розповідає Ольга Купріян»;
«Що і як читати з дітьми про честь і гідність: розповідає письменниця Тетяна Стус»;
«Як і що читати з дітьми про війну: поради письменниці Ольги Купріян»;
«Як зацікавити дітей читанням: відповідають українські письменниці»;
«Як ефективно дерусифікувати шкільну програму з літератури: 5 ідей від Анни Третяк».