Пилип Орлик був управлінцем, дипломатом і борцем за незалежність України. А ще — співавтором «Пактів й Конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 року, які Дмитро Донцов уважає першою в сучасному розумінні Конституцією України. Цей документ акумулював у собі українську державну ідею та закріплював державний лад.
Сьогодні пропонуємо дізнатися більше про життя діяча.
Про родину
Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року у шляхетській сім’ї. Його предки були чеськими баронами, частина яких емігрувала до Польщі та Німеччини. Згодом польська гілка родини переїхала до Литви — саме з неї походив майбутній гетьман.
Батько Степан загинув у битві під Хотином, коли сину був лише рік. Пилипа виховувала самотужки мати Ірина, зі шляхетського роду Малаховських.
Про освіту
Майбутній гетьман навчався в єзуїтській академії у Вільнюсі. Згодом здобув освіту в Києво-Могилянській академії, яка тоді мала статус колегії. Там Пилип Орлик вивчав філософію, богослов’я, красномовство, здобув навички написання офіційних документів.
Пилип Орлик знав 10 іноземних мов: польську, російську, французьку, італійську, шведську, німецьку, болгарську, сербську, а також давньогрецьку і латину.
Учителем Орлика в академії був філософ та богослов Стефан Яворський, до якого той ставився з шаною та повагою протягом усього життя. Саме Яворський порекомендував учня на посаду писаря Київської духовної консисторії — установи з церковно-адміністративними та судовими функціями.
Про кар’єру
Вивчившись, Пилип Орлик будував кар’єру управлінця. Два роки працював писарем у канцелярії митрополита. Опісля протягом 6 років обіймав посаду старшого військового канцеляриста та управляв Генеральною військовою канцелярією.
У 1707 році 35-річний Пилип Орлик отримав посаду генерального писаря Війська Запорозького. Він був відданий тодішньому гетьману Іванові Мазепі та підтримав його у прагненні утворити союз із Польщею та Швецією для здобуття незалежності України.
Про хобі
Пилип Орлик писав вірші та панегірики — поетичні похвальні промови. Серед них — «Алкід російський», присвячений Іванові Мазепі, та «Гіппомен Сарматський» на честь небожа Мазепи наказного гетьмана Івана Обидовського. Такі твори відповідали тодішній бароковій моді.
Також Орлик писав політичні маніфести та вів щоденник, у якому описував подорожі до Туреччини та Швеції. П’ять томів цього щоденника збереглися донині.
Про гетьманство
Після битви під Полтавою, де союзні війська козаків та шведського короля Карла XII зазнали поразки, запорозьке військо відступило до Бендер, які тоді перебували під владою Османської імперії. За кілька місяців після цього Іван Мазепа помер. Тоді перед козацькою старшиною постало питання обрання нового гетьмана.
5 квітня 1710 року на спільній раді старшини та козацтва Пилипа Орлика обрали гетьманом Війська Запорозького. На цій події були також представники османського султана та шведського короля. Тоді ж проголосили «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», які ще називають Бендерськими пактами або Конституцією Пилипа Орлика. Документ декларував повну незалежність України, обмежував владу гетьмана та встановлював основи діяльності козацького парламенту. Конституція порушувала й соціально-економічні питання, зокрема захищала вразливі категорії населення, а також визначала православ’я єдиною релігією.
Історик Борис Крупницький уважає: новообраний гетьман «довго вагався і з нелегким серцем перебирав на себе відповідальний пост керманича української політики за кордоном». Адже гетьманство передбачало значні витрати на управління військом, налагодження взаємин з іншими країнами тощо. Крім того, Пилип Орлик головував Військом Запорозьким в еміграції.
У гетьманській кар’єрі Пилип Орлик поєднував дипломатичний та військовий підходи. Так він прагнув поширити свою владу на території Правобережної та Лівобережної України, уклав союзні договори зі Швецією, Османською імперією та Кримським ханатом. Завдяки впливу Орлика Османська імперія оголосила війну Російській імперії.
Як гетьман Пилип Орлик прагнув незалежності України. У 1711 році за підтримки союзної армії запорожців, буджацьких татар, шведів, поляків під головуванням політичного діяча Речі Посполитої Юзефа Потоцького гетьман вирушив із визвольним походом до України. Проте згодом війська змушені були відступити до Бендер.
Спілкуючись із союзниками, гетьман Орлик намагався їх переконати: незалежність України матиме переваги і для їхніх країн. Кандидатка історичних наук Валентина Матях уважає найбільшим досягненням Пилипа Орлика те, що він зміг винести Україну в епіцентр європейської політики майже на 30 років.
Колажі: Олена Ковальчук
Використані світлини
,_Kyiv_2021.jpg){kind=link}