Конкурс-захист науково-дослідницьких проєктів МАН — змагання для тих школярів, яким цікаво дізнаватися нове, які стежать за подіями й трендами у світі науки та культури, мають власні ідеї та прагнуть їх втілювати. Тут підлітки з усієї країни з допомогою наставників-учителів створюють свої перші дослідницькі проєкти — від розробки екоматеріалу з агровідходів до аналізу новотворів Сергія Жадана.
Та йдеться не тільки про перемогу у змаганні — є чимало інших можливостей, що конкурс дає як самим учасникам, так і їхнім науковим керівникам і членам журі. Про це докладно розповіли організаторки Конкурсу-захисту МАН — гайда дізнаватися, чому варто долучитися до спільноти та що дає цей досвід.
Для дітей участь у Конкурсі-захисті МАН — це можливість…
Знайти своє середовище підтримки
У Конкурсі-захисті науково-дослідницьких проєктів бере участь проактивна молодь з усіх регіонів України. У такій спільноті підлітки заряджаються мотивацією та знаходять підтримку на шляху розвитку. Вони знайомляться з однодумцями, з якими можуть обговорювати історичні хиби в дописах лідерів думок чи створювати бізнес-план спільного стартапу.
Спробувати себе в ролі дослідника/-ці
Науково-дослідницький проєкт у Малій академії наук може стати першим кроком в успішній кар’єрі. Тут проходять шлях від пошуку проблеми до її розв’язання науковими методами. Звісно, усе це не наодинці, а з підтримкою наукових керівників і менторів. Вони розповідають про всі нюанси роботи, як-от про техніку безпеки в лабораторії чи доброчесне використання джерел інформації. А підлітки з’ясовують, чи дослідницька праця — це для них і який напрям науки їх найбільше драйвить.
Наталія Легка, завідувачка відділу організації освітнього процесу НЦ «МАНУ»:
«Участь у Конкурсі-захисті — це прекрасна можливість для учнів знайти той напрям, з яким вони захочуть пов’язати своє майбутнє. А ще це досвід реалізації проєкту від ідеї до презентації результатів. Він стане у пригоді під час навчання у виші, коли треба буде писати курсові та бакалаврські роботи й опрацьовувати великі обсяги інформації. Допоможе він і в професійній діяльності, адже системний підхід, знання в галузі та вміння ці знання застосовувати будуть корисними незалежно від того, яку кар’єру обере учень чи учениця».
Перетворити свою наукову ідею на реальний проєкт
Наукова ідея — це насправді про зацікавлення та здібності учасників. Наприклад, захоплення мангою та вивчення японської мови можна конвертувати в перекладознавче дослідження манги «Берсерк» у відділенні «Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство» або «Мовознавство». Можна досліджувати й більш буденне, як-от хімічний склад зернових кульок, що їх зазвичай їдять на сніданок, у межах однієї із секцій відділення «Хімія та біологія». Загалом у Конкурсі-захисті є 12 відділень і 66 секцій — усі знайдуть де реалізувати свій задум.
Прокачати м’які та тверді навички
За умовами Конкурсу-захисту, для участі в ньому учні пишуть мотиваційний лист, а для захисту проєкту створюють постери та презентації, дискутують на науковій конференції. Усе це допомагає розвинути ті навички, які згодом знадобляться для побудови кар’єри. Наприклад, відбір за мотиваційними листами — це звична практика і під час вступу до вишів, і для розмаїтих навчальних чи волонтерських програм, і під час працевлаштування.
Тетяна Пещеріна, виконавиця обов’язків директора НЦ «МАНУ»:
«Участь у Конкурсі-захисті на часі, бо для підлітків це унікальна можливість відчувати свою залученість до творення важливих для суспільства змін через проєкти. Це шанс максимально розкрити свій талант і зростати в тому, до чого є внутрішня схильність. Учасники вчаться фокусуватися на цілях і результатах, а не на способах і шляхах досягнення, — без цих навичок неможливо повноцінно функціонувати в суспільстві».
Презентувати свої досягнення на всеукраїнському та міжнародному рівні
Конкурс-захист МАН — це найбільший конкурс науково-дослідницьких проєктів в Україні, а переможці третього, загальнонаціонального етапу ще й отримують як спецприз можливість узяти участь у розмаї міжнародних змагань. Приміром, організатори пропонують їм представити свої проєкти на таких заходах: Молодіжному кубку світу з наукових та технічних дисциплін, Міжнародному шоу винаходів та інновацій «INTARG» або ж на Виставці технологій в Малайзії. На цих заходах можна не лише здобути цінний досвід, а й знайти інвесторів чи партнерів для свого проєкту.
Натомість для викладачів наставництво на Конкурсі-захисті МАН — це можливість…
Отримати інструменти для розвитку дослідницьких здібностей учнів
Аби підтримати освітян, які інвестують свій час у наукове наставництво для українських дітей, у Малій академії наук розробили детальні методичні матеріали. Вони містять рекомендації, як підготувати проєкт у будь-якому з наукових напрямів Конкурсу-захисту МАН. У Малій академії наук також готові методично допомагати вчителям створювати наукові товариства у школах і консультувати стосовно формування навчального середовища, зокрема природничих лабораторій.
Розвивати культуру академічної доброчесності в Україні
Академічна доброчесність засаднича в усіх проєктах Малої академії наук. Після реформи Конкурсу-захисту у 2020-му учні МАН підписують декларацію академічної доброчесності перед тим, як долучитися до конкурсу. Підпис засвідчує: учасник/-ця розуміє, що таке академічна доброчесність, підтверджує, що в дослідницькій роботі немає порушень, а ще усвідомлює наслідки, якщо порушення все ж виявлять. Первинну перевірку проводять за допомогою сервісу Unicheck. Опісля на підставі його звіту експерти з журі з’ясовують, чи є виявлені текстові збіги плагіатом, і в разі фальсифікації чи інших порушень доброчесності учасника/-цю дискваліфікують.
Любов Терехова, завідувачка лабораторії інноваційного змісту освіти НЦ «МАНУ», амбасадорка академічної доброчесності:
«Конкурс-захист — це формат, який дозволяє на прикладі різних завдань щороку пояснювати тисячам дітей, як коректно перефразовувати думки інших дослідників, доброчесно оформлювати посилання на текстові, візуальні, аудіовізуальні джерела, та допомагає їм зрозуміти, чому це важливо. Нехай не всі стануть науковцями, але ті, хто пройде конкурс і працюватиме в ІТ, медіа, бізнесі чи іншій галузі, будуть уважні до авторського права, відповідально виконуватимуть свої завдання. Ті, хто сам реалізував дослідження доброчесно, стануть нетерпимими до обману. Вони стануть адептами культури академічної доброчесності та принесуть ці зміни у свою школу, місто, село, громаду — у нашу Україну.
Сутнісно академічна доброчесність — це про те, як створити хорошу академічну культуру, як забезпечити довіру до результатів навчання чи оцінювання, виявити повагу всім учасникам освітнього процесу. Вірю, що це можливо, якщо ми — педагоги — добре виконаємо свою роботу».
Розв’язувати з підлітками найактуальніші виклики та надихатися на власні дослідження
Робота з молоддю — це про свіжі ідеї та нетривіальний погляд на відомі факти. Так, Олег Орлянський — український фізик і наставник юних дослідників — розповідає, що навіть досвідчені науковці через менторство на Конкурсі-захисті з цікавістю дізнаються щось нове про знайомі речі. Це стає нагадуванням про те, скільки ще в науці лишається недослідженого, та мотивує до роботи.
Долучитися до ком’юніті проактивних освітян
Учительська спільнота Конкурсу-захисту МАН регулярно збирається на організаційних семінарах. На цих зустрічах можна познайомитися та поспілкуватися з колегами, які теж активно розвиваються в наставництві та глибоко занурюються у викладання предметів. Такі професійні зв’язки допомагають дізнаватися про найкращі освітні практики, застосовувати їх і поширювати. Крім того, в Малій академії наук створюють ще й інші навчальні можливості для освітян — про них спільнота Конкурсу-захисту дізнається першою.
Долучитися до журі, щоб фахово оцінювати роботи учнів
Робота в журі найбільшого в Україні конкурсу наукових проєктів — це можливість для освітян і науковців заявити про свою експертність на рівні країни. Саме члени журі своїм виваженим і неупередженим зворотним зв’язком допомагають підліткам-учасникам побачити, куди далі рухатися з їхніми проєктами.
Більше про участь і перемоги в Конкурсі-захисті — у наших попередніх матеріалах:
«Як підготувати науковий проєкт на Конкурс-захист МАН: розлога інструкція»;
«Агровинахідниця, дослідниця мемів, творець 3D-сканера: 3 історії українських дітей-науковців»;
«Як зміниться Конкурс-захист МАН у 2023-му: розповідає представниця команди проєкту Наталія Легка».
А про досвід наставництва в Конкурсі-захисті та інших проєктах Малої академії наук розповідають самі наукові керівники учасників у своїх інтерв’ю:
«Як це — бути науковим керівником юних геніїв: історія викладача В’ячеслава Пономарчука»;
«Як це — виховувати юних науковців: інтерв’ю з науковим ментором і винахідником Віктором Колдуном»;
«Як це — бути науковою керівницею юних геніїв: історія викладачки та письменниці Ганни Шевченко»;
«Як стати науковим керівником юних геніїв: поради Олега Козленка».
Ілюстрації: Анастасія Василенко