Надолужити освітні втрати з математики в комфортному темпі — задача із зірочкою, яку розв’язують українські освітяни.

Які лайфгаки допоможуть на цьому шляху? Розповідає Інна Лінчук — учителька фізики та математики й тренерка педагогів, які працюють з освітніми втратами, у «Навчай для України». 

Чому надолужувати освітні втрати з математики важливо?

Математика — циклічна й послідовна наука, її теми пов’язані одна з одною. Наприклад, якщо дитина не зрозуміла, що таке дроби, у молодшій школі, то не зможе зводити їх до спільного знаменника у 6 класі. Програма з інших предметів влаштована інакше, тож прогалини в одних темах не так сильно впливають на засвоєння інших. Візьмімо, для прикладу, фізику: спочатку вивчаємо механіку, потім — теплові явища, електрику. Ці теми можна досліджувати незалежно одна від одної. З математикою ж інакше: прогалини накопичуються, ніби снігова куля. А отже, школяр чи школярка втрачатиме мотивацію та цікавість до навчання.

Математика — це також наука критичного та стратегічного мислення. Вона розвиває вміння міркувати логічно, бачити закономірності чи послідовності, це допомагатиме не лише в освіті, а й у повсякденному чи професійному житті. Врешті, математика пов’язана з іншими науками, як-от фізика, хімія, економіка, інформатика чи географія. Під час вивчення цих предметів застосовуємо математичний апарат. А тому, якщо дитина чогось не засвоїла, вона матиме складнощі з іншими дисциплінами.

За якою стратегією варто надолужувати освітні втрати? 

Надолужити освітні втрати — це не просто покращити оцінку. Значно важливіше, щоб дитина зрозуміла та засвоїла матеріал і могла застосовувати його практично. 

Водночас втрати треба надолужувати якнайшвидше, поки вони не встигли накопичитися. Далі буде складніше. Найперше потрібно зрозуміти, де саме є прогалини у знаннях. Визначити це допоможуть діагностичні тести платформи «Всеукраїнська школа онлайн». Або можна створити карту предмета: це своєрідна дошка-підказка, на якій позначаємо центральну ідею вивчення математики у певному класі, фіксуємо теми, які варто знати, і ті, які учень чи учениця вже засвоїли. 

Подолання освітніх втрат неможливе без розуміння потреб та інтересів кожного учня та кожної учениці. Хтось вивчає математику з цікавості, комусь вона необхідна для розуміння інших дисциплін, як-от програмування чи фізики. 

Також варто зважати на знання, темперамент та інтереси учнів. Хтось краще засвоїв дроби, хтось не зрозумів тригонометрію чи раціональні числа. Тож програма і завдання з математики мають бути персоналізовані. Тут можуть бути помічними маршрутні листи. Це своєрідний мініпосібник з теми уроку, що містить як теоретичні матеріали, так і практичні завдання, розділені за рівнями складності: учень чи учениця може самостійно вирішити, яка задача зараз йому / їй під силу, і поступово підвищувати рівень.

Які підходи застосовуєте в роботі з освітніми втратами?

Будь-які підходи потребують поступовості та системності. Щодо першого: треба починати з малих кроків, скажімо, розбити тему уроку на підтеми й рухатися ними. Я готую для учнів певні шаблони-підказки, які мають допомогти їм у розв’язуванні нового типу завдань. З часом у шаблонах відпадає потреба і дитина вже може самостійно розв’язувати задачі. Проте варто розуміти, що кожному і кожній знадобиться різний час для засвоєння матеріалу.

Що стосується системності, то важливо виділяти час на заповнення освітніх прогалин не лише на уроках, а й удома. Один з моїх учнів, який зміг значно покращити успішність з математики, розповів, що старався щодня хоча б протягом 15–20 хвилин розв’язувати задачі. І це дійсно працює, адже так ми тренуємо свій мозок та вчимо його швидко знаходити рішення. 

Які диджитал-рішення можна інтегрувати в уроки математики?

Зараз є безліч інтерактивних платформ, які можна використовувати на уроках. Вони спрощують учителям підготовку й зацікавлюють учнів. Це може бути Wordwall з інтерактивними вправами та шаблонами, Quizizz, де можна створювати вікторини чи флешкартки, або ж Kahoot!, тести з цієї платформи можна проходити навіть з мобільного застосунку. Також безліч ігор та інтерактивних вправ пропонують Brilliant чи Matific.

З одним класом я закріплювала знання про лінійну функцію за допомогою платформи Desmos Classroom. Учням треба було побудувати функції так, щоб м’ячик, який котиться ними, зібрав якнайбільше зірочок на ігровому полі. Такий підхід допомагає глибше зрозуміти тему та побачити її практичне застосування. 

Ще один ресурс для подолання освітніх втрат — Академія Хана. Там можна відстежувати власний прогрес, переглядати відео чи схеми із поясненнями, а також виконувати практичні завдання. Учні позитивно відгукуються про платформу і з задоволенням її використовують. 

Для вивчення геометричних тем чудово підходять Desmos чи GeoGebra. На цих платформах можна будувати різні фігури чи графіки, виконувати перетворення з ними. Це допомагає розвивати просторову уяву.

Вивчати математику через інтерактивні уроки, ігри й тести можна і за допомогою таких ресурсів: PlayCoolMath, Math is Fun, MatsGO чи COKO Games. Також відкрила для себе платформу PhET від Університету Колорадо. Раніше використовувала її лише для уроків фізики, а потім зрозуміла, що там можна знайти інтерактивні моделі для алгебри, ймовірності та статистики. Наприклад, дуже зручно демонструвати тему додавання векторів через візуалізацію.

Є різні ресурси, які можуть розв’язувати математичні завдання, як-от ChatGPT чи спеціальні застосунки. Їх теж можна застосувати на користь освітньому процесу. Наприклад, попросити учнів перевірити розв'язання, знайти інші чи простіші способи це зробити або пояснити, чому застосунок обрав саме такий шлях. Це навчає учнів перевіряти інформацію та шукати різні способи розв’язання однієї проблеми. 

Часом застосунки чи ChatGPT можуть підказати, з чого почати чи на що звернути увагу, або ж вказати на помилку. Якщо після цього дитина зрозуміє і зможе самостійно розв’язати задачу — це чудово. 

Чи подобаються дітям ваші підходи?

Усе залежить від конкретної дитини. Комусь цікаво просто розв’язувати математичні задачі, а якісь технологічні елементи цікавлять їх менше. Інші ж учні, навпаки, засвоюють новий матеріал переважно через гру. Обидва варіанти хороші, треба лише знайти підхід до кожної дитини.

Школярам здебільшого до вподоби ігри. Особливо ті, що передбачають роботу в командах. Змагальна атмосфера мотивує долучатися та бути активними. Так учні допомагають одне одному у вивченні матеріалу та розвивають комунікативні навички.

Звичайні тести можуть викликати в учнів напругу та хвилювання. А якщо для перевірки тих самих тем я даю завдання на платформі Wordwall, школярі сприймають це як своєрідну розвагу. Так, граючись, вони засвоюють теоретичні чи практичні знання.

Перевага освітніх платформ і застосунків ще й в адаптивності. Кожен і кожна можуть налаштувати їх відповідно до своїх потреб: вибирати типи та складність завдань, додавати чи вимикати звук тощо. 

Як учителям застосовувати ці технології на уроках?

Надмір інтерактивних елементів може перевантажити урок і виснажити вчителя/-льку та учнів. Тому варто їх дозувати та підбирати ту платформу, яка найліпше відобразить тему уроку та допоможе засвоїти знання. Найчастіше я застосовую Wordwall, Kahoot!, Desmos Classroom та GeoGebra. 

Щоб успішно інтегрувати технологічні рішення у свою роботу, варто поєднувати їх з іншими підходами та мати структуру заняття. Я рекомендую починати урок із психоемоційного налаштування класу. Для цього можна використовувати техніки-криголами: вони створюють невимушену атмосферу та допомагають зрозуміти почуття і настрій школярів. Скажімо, можна спитати учнів, яка вони функція, або попросити оцінити свій настрій від 0 до 10. 

Наступний елемент — теорія. Я готую учням своєрідні шпаргалки з основною інформацією чи формулами, які перед очима протягом усього уроку. Інтерактивні ж елементи вводжу, орієнтуючись на клас. З кимось можемо перевірити знання основних понять через Kahoot!, для інших — готую командні ігри, або ж пропоную у Wordwall обрати коробку, за якою захована задача, тощо. 

На кінець уроку завжди залишаю якусь нескладну гру. Це розвантажує учнів, а також дає їм відчуття впевненості у власних силах. 

Ще більше математичних інтерв’ю на МАНмедіа:

«Як і навіщо професійно розвиватися учителям математики: розповідає Катерина Терлецька»;

«Як залюбити дітей у математику: інтерв’ю з Ольгою Ензельт»;

«Як урізноманітнити уроки математики: поради Станіслава Федосєєва».

Колажі: Олена Ковальчук