«Кубоїд» — перший в Україні та четвертий у Європі інтерактивний музей математики. Тут відвідувачі досліджують математичні закони й принципи через взаємодію з експонатами. Музей допомагає долати освітні втрати з математики та впроваджувати інтерактивні методики в навчання. 

Про особливість музею і про те, чим він може зацікавити школярів, освітян та всіх дорослих, розпитали Катерину Терлецьку — докторку фізико-математичних наук, завідувачку лабораторії математичних наук МАН і популяризаторку математики.

У чому особливість Музею математики «Кубоїд»?

«Кубоїд» для мене — це простір досвіду. Тут математика — не абстрактний набір формул, а спосіб мислення, дослідження та взаємодії зі світом.

Тут не пропонують готових істин, а запрошують доторкнутися до експонатів, помислити самостійно, можливо, навіть помилитися, але таки знайти власний розв’язок. Ми залучаємо моделі, експерименти, ігри, тілесний і просторовий досвід — те, що часто випадає зі шкільного уроку, але залишається ключовим для глибокого розуміння математики.

Чим музей може зацікавити сучасних школярів?

Музей математики «Кубоїд» поєднує математичну строгість із творчістю, науку — з мистецтвом, абстракцію — з реальністю. І це для мене як науковиці та викладачки вкрай важливо. В основі музею лежить ідеологія математичного експерименту: висуваємо гіпотезу, перевіряємо її та, якщо вона працює, переживаємо справжню радість відкриття.

І саме цей емоційний досвід успіху, відчуття «мені вдається!» — рушійна сила музею. Щастя, яке відчуваєш, коли самостійно розв’язуєш завдання, спонукає більше довіряти собі, викликає інтерес до дослідження і стає підґрунтям успішного навчання.

Чи можуть відвідати музей ті, хто не цікавиться математикою професійно?

Авжеж! І часто саме такі відвідувачі мають найяскравіші враження від музею. «Кубоїд» не вимагає жодної професійної математичної підготовки. Він створений не для тих, хто вже любить математику, а для тих, хто хоче відчути її по-іншому. Тут не потрібно знати формули чи пам’ятати правила — достатньо цікавості та готовності пробувати щось нове.

Експонати побудовані так, що відвідувачі досліджують математичний світ через досвід: рух, гру, експеримент, спостереження. Людина може нічого не знати про математичні означення, але інтуїтивно відкривати закономірності, висувати гіпотези й перевіряти їх. Часто саме ті, хто вважає, ніби недостатньо добре знається на математиці, виходять із музею з відчуттям подиву й радості — з тією самою емоцією здобутку та вірою у власні сили. І в цей момент стає зрозуміло: математика — не про професію, а про спосіб мислення, який доступний кожному та кожній.

Які можливості музей пропонує вчителям?

У музеї на вчителів чекає простір професійного зростання, осмислення й діалогу. Його ключова цінність — вихід за межі традиційного уроку та підхід до математики як до живої системи ідей, моделей і практик, які можна досліджувати, обговорювати й переосмислювати разом із колегами. 

У межах освітньої програми ми пропонуємо дослідити музей як педагогічне середовище та опанувати нові методики через серію з трьох семінарів.

• «Математичний експеримент як інструмент мислення» — семінар, під час якого математика постає як діяльність: через експеримент, спостереження, висування гіпотез і перевірку ідей. Учителі працюють із моделями та ситуаціями, що стимулюють логічне, критичне й дослідницьке мислення.
  
  
• «Навчання на основі головоломок» — простір для осмислення потенціалу головоломок як інструменту для навчання та розвитку. Тут учасники аналізують, як нестандартні задачі розвивають наполегливість, інерційність мислення та здатність бачити кілька шляхів розв’язання.
  
  
• «Математичний простір мистецтва» — міждисциплінарний діалог між математикою та мистецтвом. Геометрія, симетрія, ритм, пропорції й структура стають містком між абстрактними поняттями та емоційно-чуттєвим досвідом.
  

Важливо: семінари побудовані не у форматі передачі готових рішень, а як спільна інтелектуальна робота та співтворення. Учителі мають можливість доторкнутися до незвичних методик, прожити їх як учні, обговорити педагогічні ефекти та створити власні ідеї, адаптовані до конкретного класу й освітнього контексту.

Як відгукуються про заняття освітяни?

Зазвичай освітяни кажуть, що ці заняття дають принципово новий професійний досвід. Для багатьох це не лише знайомство з експозицією музею чи новими ідеями, а можливість долучитись до спільноти вчителів, де можна говорити мовою сумнівів, пошуку й професійних запитань. Через спільні обговорення, обмін досвідом і рефлексію формуємо середовище взаємної підтримки, у якому вчитель/-ка не залишається наодинці зі своїми викликами.

Після курсу вчителі часто відзначають: така взаємодія повертає відчуття сенсу професії, впевненість у власних педагогічних рішеннях і мотивацію експериментувати. Таким чином музей не лише відповідає на запит про нові методики, а й задовольняє глибшу потребу — професійну підтримку й належність до спільноти, яка розвиває культуру математики.

Як «Кубоїд» розвиває культуру математики?

Музей формує культуру математики як культуру мислення, дослідження та аргументованого діалогу, а не відтворення формул і правил. У музейному просторі розуміння математики формується на основі власного досвіду, експериментів і аналізу закономірностей, а помилка — це ресурс для навчання. Важлива частина роботи музею — розвиток культури математичної дискусії та осмислених питань. 

Музей інтегрує математику в ширший культурний контекст, поєднує її з мистецтвом, природничими науками й повсякденними практиками. А через системну роботу з учителями «Кубоїд» підтримує професійну спільноту, де учитель/-ка стає модератором/-кою мислення. У результаті цього всього математика постає як жива, відкрита й суспільно важлива форма культурної діяльності.

Ілюстрації: Олена Ковальчук