Борис Васковець — школяр, який запам’ятав і відтворив 300 цифр після коми у числі π, встановивши національний рекорд України серед дітей. Цей результат зафіксували 27 листопада, у Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку, в Музеї математики «Кубоїд». 

Історія Бориса — про те, як цікавість до складного поступово переростає в дисципліну, як підтримка вчителів і друзів стає опорою, а віра у власні сили допомагає рухатися вперед і ставити перед собою дедалі амбітніші цілі.

Ми поговорили з Борисом про його шлях до рекорду, мотивацію вивчати математику і лайфгаки, які допомагають встановлювати математичні рекорди країни. 

Як би ти описав своє ставлення до математики однією фразою?

Цікавість — у складності.

Як ти готувався до рекорду?

Паралельно я готувався до іспитів, тож розумів, що без чіткого плану не обійтися. Я продумав графік, щоб усе встигати й не втратити контролю. Самі числа повторював щодня — приблизно по 30 цифр. Допоміг і досвід музиканта: я закінчив дев’ять класів фортепіано і зараз вчуся грати на гітарі, тож у мене є відчуття ритму. Числа складаються якось так, наче я співаю пісню — це допомагає сприймати їх органічно, не лише механічно.

Хто першим повірив у тебе й сказав: «Тобі вдасться»? Яку роль у твоєму успіху відіграли близькі?

Найважливішу роль відіграла моя вчителька з математики — пані Валерія Дуженко. Я безмежно вдячний їй за віру, підтримку й за те, скільки вона для мене зробила. 

Батьки  не очікували, що до рекорду буде стільки уваги, а тепер вони неабияк гордяться мною, і я дуже ціную їхню підтримку. А ще в мене вірили друзі. Від них я й досі відчуваю шалену підтримку, особливо від  «шістки» — це наша шкільна спільнота друзів — вони поруч завжди.

Яка риса характеру найбільше допомогла тобі досягнути такого результату — 300 цифр?

Наполегливість. Саме завдяки їй я не здався. Був момент, коли навіть пані Валерія — людина, яка вірила в рекорд найбільше, — сказала, що, можливо, варто зупинитися на 180 цифрах. Але наполегливість допомогла мені піти далі й вивчити всі 300.

Що ти робиш у моменти, коли щось не виходить? Маєш власний спосіб «перезавантажитися»?

Зараз у мене непростий період у навчанні, і часом дуже важко з цим упоратися. Моя соціальна батарейка інколи просто розряджається до нуля. У такі моменти мене рятує спілкування з тими, хто для мене справді близький — з батьками та друзями. Це допомагає відновити рівновагу.

Хто тебе надихає?

Моя сім’я і друзі. Кожна людина в нашій компанії для мене — окрема історія, окрема сила, яка надихає по-своєму.

Яку пораду ти дав би підліткам, які хочуть зробити щось, на перший погляд, неможливе?

Будьте наполегливими. Не слухайте тих, хто не вірить у вас. Натомість прислухайтеся до себе, керуйтеся своїми вподобаннями. Нехай вас критикують чи не сприймають — це не має вас зупиняти. Поставте собі за мету своїм результатом довести: ті, хто сумнівався, не мали рації.

300 цифр після коми — це результат дисципліни. Але за ним стоїть значно більше: підтримка близьких, довіра до власного ритму та вміння йти своїм шляхом, не зважаючи на скепсис оточення. У світі, де часто вимагають швидких результатів, справжні досягнення народжуються з послідовності, терпіння й віри в те, що складне — не страшне, а цікаве.

Детальніше про те, як українці вперше святкували Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку можна прочитати в новині від МАН.