Подорожувати кам’яними джунглями чи тихими селищами, читати улюблену книгу на свіжому повітрі чи переглядати документалки на Netflix в альтанці — маємо безліч опцій для літнього відпочинку. А як проводили час у теплу пору українські класики? Розповідаємо в сьогоднішній статті!
Іван Франко — прихильник риболовлі та мандрівок
Письменник ще у шкільні роки захопився риболовлею. Свого часу навіть виборов друге місце в гімназійному змаганні на найкращого рибалку. Відтоді Іван Франко не полишав цього захоплення. Син письменника згадував про батька: «Не менше, ніж гриби, його приваблювало рибальство. Сіті він плів сам і всіх дітей навчив цього мистецтва, підбирав тягарці, поплавці, лагодив волосок, сак, в’ятір». А директор музею Івана Франка у Львові Богдан Тихолоз розповідав: «Франко не визнавав вудок. Вважав, що вудки — це для несерйозних ловців. Любив ловити сітями, ятерами і найважливіше — голіруч. Особливо любив ловити пстругів, форель, у гірських річках — робив це винятково голими руками».
Наступне літнє захоплення Івана Франка — це подорожі разом із сім’єю, переважно до його рідного села Нагуєвич. Дочка класика Анна Франко-Клочко у спогадах пише: «Великою і важною подією в нашім дитячім житті, та й цілої родини, був виїзд на село. Ми, дітвора, не могли дочекатися того визначного дня. Приготування до відʼїзду, метушня мали для нас, дітей, чар чогось надзвичайного. Звичайно такі поїздки були літом або на свята. Перші поїздки, які ще, мов крізь сон, памʼятаю — це були поїздки до родинного татового села Нагуєвич».
Ольга Кобилянська — любителька верхової їзди
Українську письменницю навчив їздити верхи її брат — Степан Кобилянський. «Я вчилася з ним верхом їздити, шаблюкою орудувати», — згадувала пані Ольга в автобіографії «Про себе саму». Зрештою Кобилянська опанувала цю навичку так добре, що могла їздити містом і гірськими стежками. Нині у музеї письменниці зберігається нагадування про захоплення Ольги — жакет від амазонки — костюма, що раніше використовували для їзди боком, у жіночому сідлі.
Михайло Коцюбинський — фанат садівництва та музики
Влітку український письменник Михайло Коцюбинський полюбляв відпочивати в альтанці на власному подвірʼї. Там він висаджував і вирощував квіти й дерева. Про любов Михайла Коцюбинського до рослинності дізнаємося зі спогадів етнографа Володимира Гнатюка: «…одягнений скромно, але все без найменшого закиду і, звичайно, з якоюсь квіткою в бутоньєрці. Квіти — це була його пристрасть і розкіш... любив пристрасно природу і давав цьому вираз на кожнім кроці».
Крім того, Коцюбинський був меломаном. Влітку він ставив грамофон на верхній веранді, щоб музика лунала голосніше. Зазвичай обирав платівку з власної фонотеки та насолоджувався народними піснями, романсами, уривками з опер, зокрема арією Йонтека з опери «Галька» польського композитора Станіслава Монюшка.
Ірина Вільде — амбасадорка костюмованих вечірок
Українська письменниця Ірина Вільде любила відпочивати у гучних компаніях. Вона проводила домашні костюмовані маскаради, а влітку на дачі організовувала для друзів концертні вечори. Під час одного з таких господиня влаштувала незвичайну розвагу: перевдяглася разом із гостями, а ще підготувала реквізит у вигляді гарбуза, в якому вирізала отвори-очі та вставила туди свічки. Так компанія ходила попід хатами й лякала людей.
Олена Пчілка — любителька бджільництва
Українська письменниця Олена Пчілка любила бджіл та мала мініпасіку. Її дочка Ісидора у спогадах писала: «Та й все життя мама любила пчіл — ці комахи подобалися їй як символ невсипущої праці для загалу. Мама, де жила довгий час, то заводила пасіку, хоча б 3–4 вулики, то не задля якоїсь там вигоди, а просто їй подобалося спостерігати тую доцільну метушню комашок і сам буколінний вигляд вуликів».
Колажі: Олена Ковальчук
Використані світлини:
- Ірина Вільде. Джерело: «Український інтерес».
- Ольга Кобилянська. Джерело: Український інститут національної пам’яті.
- Микола Костомаров. Джерело: «Wikimedia Commons».
- Михайло Коцюбинський. Джерело: «Локальна історія».
- Марко Кропивницький. Джерело: «Wikimedia Commons».
- Олена Пчілка. Джерело: «Локальна історія».
- Іван Франко. Джерело: «Wikimedia Commons».