Письменник, класик нової української літератури, громадський діяч — саме таким знаємо Івана Котляревського зі шкільних років. Та мав він й інші амплуа: був НУШівцем свого часу, військовим дипломатом та борцем за права людини. Гайда читати, щоб дізнатися про цього пана більше!
НУШівець XVIII–XIX століть
Педагогічну діяльність Іван Котляревський почав під час навчання в Полтавській семінарії у 1780–1789 роках. Він працював домашнім учителем у поміщицьких родинах, переважно в Золотоніському повіті на Полтавщині.
У 1810 році письменника запросили на посаду наглядача в полтавський Будинок для виховання дітей бідних дворян. За спогадами церковного діяча Івана Павловського, Котляревському доводилося виконувати найрізноманітнішу роботу — «вести дім, штат, відповідати за речі, книги, гроші, матеріали». Крім цього, пан Іван усіляко залучав дітей до культурного життя. До прикладу, 1816 року він разом зі своїми вихованцями під Новий рік організував спектакль, у якому теж брав участь. А ще видавав щотижневий рукописний журнал для підлітків «Полтавська муха», у якому писав на морально-філософські теми.
Важливо, що Іван Котляревський був прихильником гармонійного виховання, виступав проти фізичних і моральних утисків учнів. Натомість під час занять практикував бесіди з дітьми, розʼяснював матеріал у разі потреби. А своїх колег закликав бачити у вихованцях позитивні якості та розвивати їх.
Був військовим дипломатом
У 1896 році Іван Котляревський полишив учителювання й пішов на військову службу. Починав як кадет, а за 12 років карʼєри отримав звання капітана. Він брав участь у війні з Туреччиною, під час якої виявив свої дипломатичні якості. Якось Іван Котляревський переконав сорок тисяч татарських кіннотників зупинити бій. За це його нагородили орденом Анни третього ступеня. Крім того, під час військової служби письменник пізнав спосіб життя, інтереси солдатів, взаємини між ними, а свої спостереження використав, пишучи поему «Енеїда» та пʼєсу «Москаль-чарівник».
Знав чотири мови
Хист до гуманітарних наук в Івана Котляревського був з дитинства. У шкільні роки він опанував французьку, німецьку, грецьку й латинську мови. Відтоді читав твори Вергілія, Горація, Овідія та європейських класиків в оригіналі. Згодом Котляревський почав перекладати прочитані тексти: байки Жана Лафонтена, уривки з 30-томної праці французького вченого-теолога Дюкена, зокрема його роздуми над Євангелієм від Луки.
Боровся за права людини
Свого часу Іван Котляревський організував викуп актора Михайла Щепкіна з кріпацтва у графині Волькенштейн. Письменник так високо цінував його талант, що спеціально для Михайла написав роль Макогоненка в «Наталці Полтавці» та козака Чуприни у пʼєсі «Москаль-чарівник». Також Іван Котляревський запросив Щепкіна працювати актором у Полтавському вільному театрі під його керівництвом.
Був масоном
Іван Котляревський належав до масонської ложі «Любов до істини», яка почала діяти в Полтаві 1818 року. Її члени влаштовували літературні читання, бесіди про мистецтво, просували ліберальні цінності, виступали за скасування кріпацтва, а також заохочували політичну активність українців, щоб відокремитися від російської імперії. Останній пункт обурив царський уряд, тож 12 березня 1819 року ложу закрили. Однак Котляревський був вірний масонській ідеї справедливості впродовж усього життя. Свого часу він розділив власну землю між друзями, а її мав близько 100 гектарів.
Ще більше про українських класиків знайдеш у наших попередніх матеріалах:
Ілюстрації: Анастасія Василенко
Використані світлини
1. Іван Котляревський. Малюнок Анатолія Базилевича
Джерело: Бібліотека українського мистецтва
2. Іван Котляревський
Джерело: Велика українська енциклопедія
3. Іван Котляревський. Малюнок Григорія Коваленка