Резидент бізнес-інкубатору Малої академії наук «Ukrainian Future» Даниїл Дорош розробив застосунок «iScreen», за допомогою якого можна створити інтерактивну дошку на будь-якій поверхні. З цим винаходом хлопець здобув срібну нагороду на Всеукраїнському фестивалі інновацій: сила прогресивних рішень. 

Розпитали Даниїла про захоплення науками, ідею застосунку та про те, як математичні знання допомогли створити цей проєкт.

З чого розпочалося твоє захоплення математикою?

Мене з дитинства цікавили науки: я постійно читав енциклопедії, дивився науково-популярні програми. В 11 класі серйозно зацікавився фізикою. Щоби добре вивчити її та розв’язувати задачі, потрібно й добре знати математику. Тому я почав водночас глибше вивчати й цю науку — спочатку через англомовні наукпоп-відео, а потім захопився і став пізнавати математику вже незалежно від фізики. Знаючи та розуміючи більше математичних понять, я можу підходити до розв’язання задач з різних боків, інакше взаємодіяти з інформацією. Це розширює кругозір та вчить комплексно мислити. 

Що далі, то більше мені хочеться пізнавати улюблену науку глибше. Наприклад, відкрив для себе ютуб-канал «3Blue1Brown». Автори проєкту цікаво та захопливо оповідають про те, як працює математика у штучному інтелекті, про лінійну алгебру (напрям алгебри, що вивчає вектори та системи лінійних рівнянь — прим. ред.), діляться математичними цікавинками та лайфхаками. 

Як ти прийшов до ІТ-стартаперства?

Я брав участь у бізнес-акселераторі «Sikorsky Challenge», де дізнався про проєкт одного з учасників. Це була камера, що розпізнавала рух ручки на стіні та оцифровувала його, створюючи своєрідну дошку. Мені сподобалася ідея, проте вона була доволі дорогою в реалізації. Захотілося створити щось схоже, однак дешевше та доступніше для користувача. Я порадився з колегою, пізніше долучився до бізнес-інкубатору Малої академії наук «Ukrainian Future», де обговорив цю ідею з інженером. Так у співпраці зрозуміли: можна зробити застосунок, який використовуватиме для передавання інформації камеру телефона чи ноутбука й рух рук спікера. Втілення ідеї звучало реалістично та здавалося вигідною ідеєю. Я цікавився програмуванням і вмів це робити, а тому взявся за реалізацію задуму.

Яка практична користь твого винаходу?

Я розробляю застосунок «iScreen», який перетворюватиме будь-яку поверхню на інтерактивну дошку. Його можна буде запускати і на ноутбуці, і на телефоні. Працюватиме він так: користувач наводить камеру туди, куди хоче проєктувати екран або презентацію, а застосунок розпізнає його жести та переводить їх у відповідні команди на дошці, наприклад перемикає слайд чи відкриває додаткові опції. 

Мій застосунок — це, по суті, інтерактивна дошка в кишені. Потрібно лише дістати телефон, навести його камеру на стіну — і вже можна показувати презентацію абощо. Натомість стаціонарні інтерактивні дошки досить громіздкі і їх не так легко перенести з одного приміщення в інше. 

Як знання математики допомогли у розроблянні стартапу?

Математика стала помічною у двох напрямах. Перший — прорахування вартості втілення проєкту. Щоб знайти фінансування для стартапу, потрібно подавати його на різноманітні програми та гранти. А для цього необхідно порахувати прогнозований прибуток, кількість користувачів, оптимальну ціну підписки тощо — таке собі жонглювання цифрами. Такі математичні операції бізнесмени проводять ледь не щодня, щоб розуміти стан справ. Та й у повсякденні фінансова грамотність допоможе.

Другий — розв’язання технічно-інженерних питань. Щоб навчити застосунок розпізнавати стіну або долоню, розуміти, під яким кутом вони нахилені, куди вказує палець абощо, потрібні ґрунтовні знання геометрії, просторова уява. Необхідно знати, як змоделювати рух, передати його через вектор, мати знання в темі площин тощо. Тут у дію вже вступають складніші розрахунки та геометричні креслення.

Чи плануєш далі розвивати проєкт?

Зараз ми з командою зосередилися на просуванні проєкту. Плануємо тестувати початкову версію застосунку, аби переконатися, що все працює як слід. 

Маю ще розмай ідей для наступних проєктів — у моєму записнику їх 35! Майже всі вони на перетині фізики й математики та потребують ґрунтовних знань з обох дисциплін. Мені дуже цікаво розвиватися саме у фізиці та інженерії. Але все поступово: не хочу братися за декілька проєктів одночасно, інакше потім не зможу жоден достойно реалізувати через розпорошення сил.

Що порадиш підліткам, які теж задумуються над математичною кар’єрою?

Раджу брати участь у математичних олімпіадах. Вони розширюють кругозір та вчать мислити нестандартно, а ще є хорошим початком для подальшого математичного шляху. Можна спробувати різні напрями та вибрати те, що цікавить найбільше. 

Долучайтеся до заходів Малої академії наук. Саме тут я зрозумів, чим хочу займатися. У МАН є безліч можливостей досліджувати математику, брати участь у конкурсах, зокрема всеукраїнських чи міжнародних. 

На математичному шляху важливо бути допитливими та спостережливими. Пробуйте навіть якісь свої повсякденні справи чи проблеми розв’язувати або полегшувати за допомогою інструментів математики.

Якщо вам до вподоби більш неформальна діяльність, читайте книги з математики або дивіться відео. Цікаво та доступно пише про математику американський письменник Стівен Строгац, а на ютуб-каналі «3Blue1Brown» знайдете захопливі пояснення математичних понять. 

Ще більше про те, як математика допомагає будувати успішну кар’єру, читай в інших наших матеріалах:

«Як математичні знання допомагають в архітектурній кар’єрі: історія Вікторії Якуші»;

«Як побудувати математичну кар’єру і чому це на часі: розповідає Катерина Пожарська»;

«Як МАНівки взяли золото на Міжнародному фестивалі інженерії, науки та технологій: дві історії».

Ілюстрації: Олена Ковальчук