Щороку ми підсумовуємо результати роботи Малої академії наук України в цифрах: кількість учасників, перемоги у всеукраїнських і міжнародних змаганнях, масштаб подій та проєктів. Та за цією статистикою стоїть значно більше: історії МАНівців і МАНівок, які торують шлях до кар’єри мрії, досліджують і творять зміни.  

«Ким стають МАНівці в дорослому житті?» — нова рубрика про випускників Малої академії наук України, які сьогодні творять, досліджують, запускають проєкти й працюють у найрізноманітніших сферах. У цих історіях — їхній шлях, перші кроки, сумніви, вибір і досвід, що з часом переріс у професію, покликання або справу життя.

Перший герой — Микита Мудрий з Маріуполя, випускник Донецького територіального відділення МАН (напрям кібербезпеки, 2019–2022). Саме тут його інтерес до технологій уперше вийшов за межі захоплення — став системною роботою, що вимагала точності, аргументів і відповідальності за власні ідеї. Досвід, який тоді лише окреслював напрям, з часом привів на професійний шлях. Як дитяча цікавість переросла в захоплення кібербезпекою та що стоїть за рішенням створити власну лабораторію з дослідження безпеки ШІ-систем — про це говоримо далі в інтерв’ю.

Майже чотири роки тому ми записували з тобою інтерв’ю за зовсім інших обставин — тоді ти щойно вибрався з окупованого росіянами Маріуполя й починав наново будувати своє життя в іншій країні. Якщо сьогодні озирнутися назад, які зміни відбулися у твоєму житті за цей час? 

Змін було дуже багато. Коли ми записували попереднє інтерв’ю, я фактично починав життя з нуля в іншій країні, без чіткого плану, але з дуже сильним бажанням рухатися вперед і змінювати цей світ. За цей час багато що змінилося. Я завершив навчання із напряму комп’ютерних наук у польському університеті, водночас займався дослідженнями у сфері безпеки штучного інтелекту. Разом із партнерами заснував дослідницьку лабораторію ARIMLABS, де займаю посаду CEO. Ми досліджуємо безпеку ШІ-систем і автономних агентів, проводимо аудити та працюємо над виявленням нових класів вразливостей. Також співпрацюємо з міжнародними партнерами й найбільшими компаніями, що розвивають ШІ.

Але, мабуть, головна зміна — це відчуття, що хаос перетворився на напрямок. Тоді це був просто період виживання, коли потрібно було швидко приймати рішення і починати все з нуля.

Досвід Маріуполя багато в чому сформував мене як людину — він навчив не боятися починати з нуля, брати на себе відповідальність і цінувати можливості, які з’являються.

Тоді ти мріяв вступити до КПІ. Однак, наскільки мені відомо, твоя освітня траєкторія зрештою пролягла через іншу країну. Що дав тобі досвід навчання за кордоном і чи шкодуєш ти, що життєві обставини змусили відмовитися від цієї мрії?

Так, справді, тоді я дуже хотів вступити до КПІ. Але життя внесло свої корективи. Через війну й окупацію Маріуполя моя освітня траєкторія змінилася, і зрештою я вступив до університету в Польщі.

Навчання за кордоном дало мені дуже багато: передусім — міжнародне середовище, доступ до різних професійних спільнот і можливість будувати кар’єру та дослідницькі проєкти в глобальному контексті. Саме там я почав активніше займатися дослідженнями у сфері безпеки штучного інтелекту, а згодом разом із партнерами створив лабораторію ARIMLABS.

Тож я сприймаю це не як втрату мрії, а як інший шлях, який у підсумку привів мене до дуже цікавих можливостей і проєктів. 

Ще в школі ти захопився кібербезпекою. Чому саме ця сфера стала для тебе покликанням і чи вдалося тобі реалізуватися в ній?

Так, інтерес до кібербезпеки з’явився в мене ще в школі. Мене завжди захоплювало розуміння того, як працюють складні системи, а особливо — де саме вони можуть давати збій. У певному сенсі кібербезпека — це поєднання інженерії, аналітики й творчості: ти намагаєшся мислити як розробник, але водночас дивишся на систему очима потенційного атакувальника.

Саме в Малій академії наук України цей інтерес уперше набув для мене дослідницької форми. Я почав працювати над власними темами, вчитися ставити запитання, шукати рішення, аргументувати свої висновки й представляти результати своєї роботи. Це був дуже важливий етап, бо МАН дала мені не лише можливість глибше зануритися в тему, а й середовище, у якому цей інтерес сприймали серйозно і підтримували.

З часом це захоплення лише посилювалося. Я почав брати участь у CTF-змаганнях, досліджувати вразливості й дедалі глибше занурюватися в практичний бік безпеки. Починав із досліджень у сфері захисту програмного забезпечення від різних типів атак, а вже у 2021 році сфокусувався на безпеці штучного інтелекту — і саме це стало відправною точкою для моєї подальшої діяльності.

Сьогодні це фактично стало моєю основною професійною сферою. Ба більше, цей шлях дав мені можливість не лише самому працювати над такими дослідженнями, а й будувати команду: залучати фахівців, навчати молодих і талановитих людей та разом із ними досліджувати найважливіші ризики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Ще в час навчання в Малій академії наук України інтерес Микити до технологій переріс у перші помітні результати: його проєкт із кібербезпеки здобув срібну нагороду на Malaysia Technology Expo — одній із найбільших виставок технологій та інновацій у Південно-Східній Азії. Більше про цей етап, перші кроки в IT та дослідження, над якими він працював ще підлітком, — у попередньому інтерв’ю на платформі МАН.

Чи допоміг тобі МАНівський досвід у житті? 

Так, безумовно, допоміг. Передусім МАН навчила мене мислити більш системно: не просто цікавитися темою, а ставити запитання, шукати аргументи, вибудовувати логіку дослідження й відповідально ставитися до власної роботи.

Не менш важливим було й середовище. Саме завдяки МАН я познайомився з багатьма вмотивованими однолітками, які теж прагнули розвиватися в науці й технологіях. Коли поруч є люди, які мислять подібно, багато працюють і ставлять перед собою амбітні цілі, це тебе формує.

Ще один важливий досвід — це відчуття, що до тебе починають ставитися не просто як до школяра, а як до людини, здатної досліджувати, формулювати власну позицію і представляти свої ідеї. Думаю, саме тоді я остаточно зрозумів, що наука і технології можуть стати не просто інтересом, а справою життя.

Розкажи про свою кар’єру ШІ-дослідника. Як виникла ідея створити стартап?

Ідея створення ARIMLABS виникла досить природно. Працюючи у сфері кібербезпеки та досліджень, я дедалі частіше помічав, що розвиток штучного інтелекту випереджає розвиток механізмів його безпеки. Під час роботи й консультування в Leviathan Security Group я мав можливість співпрацювати з великими технологічними компаніями із сектора бігтех і бачив, як стрімко ШІ інтегрується в продукти та інфраструктуру. Водночас питання безпеки таких систем часто не встигають за темпами їхнього розвитку.

Тоді стало очевидно, що ризики, пов’язані з вразливостями ШІ-систем, їхньою автономністю та потенційними зловживаннями, потребують окремого фокусу. Саме на перетині ШІ та безпеки ми й побачили можливість створити новий дослідницький напрям.

Так разом із партнерами ми заснували ARIMLABS — лабораторію, що спеціалізується на дослідженні безпеки ШІ-систем і автономних агентів. Від самого початку ми будували її як поєднання дослідницького центру та практичної команди, здатної працювати з реальними індустріальними завданнями: проводити аудити безпеки, досліджувати нові типи вразливостей і аналізувати ризики ШІ-систем.

Звичайно, перші кроки були непростими. Як і в будь-якому стартапі, було багато невизначеності: від пошуку перших партнерів і клієнтів до формування команди й вибору правильної стратегії розвитку. Але дуже допомогло те, що поруч були люди, які поділяли те саме бачення. Зокрема, мій кофаундер Маркіян, з яким ми фактично з нуля почали будувати цей проєкт.

На старті нас підтримували сильна віра в саму ідею, експертність команди та готовність брати на себе ризик і відповідальність. Крок за кроком нам вдалося зібрати талановиту команду інженерів і дослідників та розпочати співпрацю з міжнародними партнерами у сфері ШІ-безпеки.

Чому ти обрав саме сферу безпеки штучного інтелекту?

Штучний інтелект — одна з найпотужніших технологій, що з’явилися за останні десятиліття і вже починають змінювати практично всі сфери нашого життя. Але водночас це технологія, яка не має класичної математичної гарантії детермінованості. Такі системи можуть поводитися непередбачувано, взаємодіяти з іншими системами й ухвалювати рішення у складних середовищах. Саме тому питання їхньої безпеки стає критично важливим.

Мене мотивує саме цей виклик. Ми живемо в період, коли штучний інтелект стає фундаментальною інфраструктурою сучасного світу — подібно до інтернету чи електроенергії. І від того, наскільки безпечними та надійними будуть ці системи, залежить дуже багато.

Саме тому разом із командою ARIMLABS ми працюємо над тим, щоб зробити штучний інтелект більш безпечним, надійним і зрозумілим. Ми досліджуємо нові типи вразливостей, аналізуємо ризики автономних агентів і допомагаємо посилювати безпеку найважливіших ШІ-моделей, які сьогодні розробляють у світі.

Для мене це не просто технічна робота. Це спроба зробити так, щоб одна з найпотужніших технологій людства розвивалася відповідально і приносила користь суспільству.

ARIMLABS посіла друге місце на Kyiv International Cyber Resilience Forum — 2026, події, що об’єднує технологічну спільноту, бізнес і державу навколо теми кіберстійкості України. Яким був для тебе цей досвід?

Для нас це був дуже важливий досвід. Kyiv International Cyber Resilience Forum — це майданчик, де зустрічаються держава, бізнес і технологічна спільнота, щоб говорити про реальні виклики кібербезпеки для України.

Особливо приємно, що наша лабораторія ARIMLABS змогла не лише долучитися до форуму як партнер у сфері безпеки ШІ, а й показати практичний результат: наші ШІ-агенти посіли друге місце, конкуруючи з командами людей.

Це був цікавий виклик — показати, що автономні ШІ-системи можуть ефективно працювати у у складних сценаріях кібербезпеки.

Ми дуже вдячні організаторам форуму за можливість бути частиною цієї події. Для нас це важливий крок у розвитку ARIMLABS і ще одне підтвердження того, що дослідження у сфері безпеки та надійності ШІ стають дедалі важливішими.

Що тебе сьогодні надихає, допомагає тримати баланс і залишатися собою?

Відверто кажучи, значну частину мого життя займають робота і розвиток нашого стартапу. Але для внутрішнього балансу для мене важливі прості речі — спорт, зокрема теніс, подорожі та смачна їжа. І, звичайно, найбільша опора для мене — це родина, а також команда і партнери, з якими ми разом будуємо ARIMLABS.

Поговорімо про майбутнє. Наша дійсність настільки непередбачувана й крихка, що інколи про завтра ми говоримо з острахом. І все ж у нас неможливо відібрати стійкість і здатність мріяти. Тож про що мрієш ти? 

Як СЕО, я думаю насамперед про масштаб. У найближчі роки хочу сфокусуватися на розвитку ARIMLABS як глобальної лабораторії, що працює на перетині кібербезпеки та штучного інтелекту. Наше завдання — допомагати робити найважливіші ШІ-системи у світі більш безпечними, надійними та стійкими до нових типів загроз.

Для мене також дуже важливо будувати сильну команду. Технології створюють люди, тому один із ключових пріоритетів — залучати талановитих дослідників та інженерів і створювати для них середовище, у якому вони зможуть працювати над складними й справді важливими проблемами.

Якщо говорити про мрію, то вона насправді досить проста: побудувати компанію і дослідницьку спільноту, які зроблять реальний внесок у безпечний розвиток штучного інтелекту у світі. Ми хочемо працювати з найскладнішими викликами цієї технології, досліджувати її ризики й допомагати робити ШІ-системи більш надійними та безпечними для суспільства. І водночас — показати, що навіть у найскладніші часи можна створювати технології та проєкти глобального масштабу.

У тебе за плечима неймовірний досвід. Я захоплююся твоєю стійкістю та вмінням рухатися до мети, попри виклики й перешкоди. Твоя історія надихає відкинути страхи, сумніви та спробувати зробити те, про що давно мріялось. Яку пораду можеш дати українським підліткам, які лише шукають свій шлях?

Мабуть, найголовніша порада — не боятися пробувати й помилятися. У підлітковому віці дуже легко сумніватися в собі або думати, що ще рано щось починати. Насправді саме цей час — найкращий для експериментів, навчання і пошуку того, що справді захоплює.

Також дуже важливо оточувати себе людьми, які надихають і підтримують. Сильне середовище часто визначає набагато більше, ніж будь-які стартові умови.

І, напевно, ще одна важлива річ — не боятися мріяти масштабно. Навіть якщо шлях здається складним або непередбачуваним, наполегливість і цікавість до того, що ти робиш, можуть привести набагато далі, ніж ти очікуєш. 

Попереду — нові історії випускників Малої академії наук України. Вже незабаром у рубриці — нові цікаві розмови, професійні траєкторії та історії.

Інтерв'ю: Іванна Гуменюк