Архітектори проєктують будівлі та інтер’єри, вигадують нові форми та створюють функціональні простори. У цій роботі нікуди без математичних знань!

Як саме математика допомагає архітекторам, розпитали у Вікторії Якуші — однієї з найвпливовіших архітекторок за версією видання «Dezeen», засновниці архітектурної студії «YAKUSHA» та бренду меблів, декору й освітлення «FAINA».

Розкажіть, у чому полягає робота архітекторів.

Це найскладніша, але водночас і найкрутіша професія для мене. Адже ми створюємо все: від маленької деталі до глобального проєкту. 

Робота архітектора/-ки дає неймовірні можливості для розвитку, адже має безліч напрямів! Можна стати архітектором-бюрократом, який розуміється на нормах і видає ліцензії та дозволи. Або архітектором-концептуалістом, який створює ідеї та сенси, що варто втілити у певному проєкті. Можна займатися містобудуванням, створювати будівлі та споруди, проєктувати інтер’єри. 

Навіть якщо розвиватися лиш в одному напрямі, є багато простору для розвитку. Уявімо собі архітектора, що проєктує аеропорт. Це довготривалий процес: 5–7 років на створення та ще стільки ж на реалізацію. Але аеропорт — не найпопулярніша споруда, тому архітектор може більше не мати такого замовлення, а наступним проєктувати вже, скажімо, торговельний центр. Ці два об’єкти потребують зовсім різного підходу, виконання різних завдань. А тому професійне життя архітекторів дуже різноманітне.

Звісно, є фахівці, які обирають спеціалізацію і працюють лише з певними типами об’єктів. Популярний напрям серед архітекторів — HoReCa (скорочення від англійських слів hotel, restaurant, cafe — прим. ред.) — зведення споруд готелів, ресторанів, кафе. Такі фахівці знаються на своїй справі та навряд братимуться за будівлі іншого типу. Це не можна назвати обмеженням, оскільки концепція кожного окремого кафе чи ресторану — завдання із зірочкою, яке потребує неабияких креативних ресурсів і жвавого розуму. Архітектор/-ка має врахувати побажання клієнта, своє бачення, бюджет, розташування будівлі тощо. 

Чи вивчають архітектори математику і як вона їм допомагає?

Знання математики вкрай важливе для архітекторів. Без цього не вирахувати, наприклад, необхідного рівня освітлення чи допустимого навантаження. Хтось скаже, що для цього є інші спеціалісти — інженери, електрики, будівельники… Проте архітектор/-ка має розуміти, як певні речі працюватимуть у проєкті й чи можливо їх втілити в реальність. Звісно, можна просто намалювати план, зовнішній вигляд будівлі, інтер’єр та доручити втілення комусь іншому. Але це робота митця, а не архітектора. 

У закладах освіти архітектори вивчають нарисну геометрію, спротив матеріалів, вищу математику та проходять інші математичні курси. 

Важливо вміти аналізувати й рефлексувати, а це неможливо без математичної логіки. Під час створення будь-якого проєкту варто розуміти, який вигляд він матиме в житті. От ви спроєктували будівлю, вона красива, але чи зручна? А що буде, якщо змінити це чи оце? Ці питання мають постійно лунати в голові архітектора/-ки, щоб будівля чи інший проєкт повною мірою виконували свої функції. 

Архітектор/-ка — це унікальна та складна професія, адже поєднує мистецтво й техніку. Я не знаю жодної іншої такої професії. З давньогрецької слово «архітектор» перекладається як «головний будівельник». А значить, ця людина має розуміти всі процеси, потрібні для створення будівлі. Раніше архітектори самостійно виконували проєкти: від креслення до будівництва, а в епоху ар-нуво (стиль в архітектурі, живописі та скульптурі ХІХ–XX століть, який поєднував різноманітні матеріали та рослинні мотиви — прим. ред.) навіть створювали одяг і посуд. Нині ж до цих процесів залучають людей понад 20 професій.

Як розуміння математичних понять і принципів допомагає вам створювати проєкти?

Математика — це база. Без неї, як і без уміння малювати, — нікуди. Не розуміючи масштабів, пропорцій, співвідношення сторін, нічого не створиш. Це основний інструмент архітекторів.

Також важливо мати просторове мислення, тобто вміння уявляти щось у 3D-форматі й малювати в уяві. І тут також нікуди без математичних навичок. 

Які кар’єрні можливості мають архітектори?

Архітектура пропонує широчезний вибір професій. Люди з архітектурною освітою можуть бути предметними, фешн- чи ландшафтними дизайнерами, урбаністами, створювати вітрини магазинів… Архітектура дозволяє обирати між більш творчими та більш технічними спеціальностями. Також упродовж навчання можна пробувати себе в суміжних сферах, паралельно вивчати щось іще. Якщо не сподобається певний напрям — завжди можна знайти щось інше та цікавіше. 

Крім того, ці фахівці можуть спробувати себе у підприємництві. Наприклад, заснувати компанію, що надає архітектурні послуги. 

До яких викликів цієї професії слід бути готовими?

Я вважаю, що архітектор/-ка — це робота за покликом душі, як і, наприклад, лікар/-ка. Ця професія складна та вимагає багато ресурсів. Робота ніколи не закінчується о 18:00 — ідеї та рішення крутяться в голові постійно.

Архітектор/-ка має розумітися в різних сферах. Адже архітектура охоплює інженерію, вентиляцію, електрику, композицію, матеріалознавство, психологію та багато іншого. В усіх цих сферах необхідно мати ґрунтовні або хоча б базові знання. Така різноплановість постійно тримає в тонусі та прокачує мозок. 

На що варто звернути увагу підліткам, які задумуються над архітектурною кар’єрою?

Нині є дуже багато урбаністичних конференцій та воркшопів — раджу брати участь у таких подіях. Проєкт «ARCHIKIDZ!» проводить архітектурні фестивалі та майстер-класи для дітей. Це чудова можливість спробувати себе в цій сфері. Рекомендую також стежити за відомими архітектурними ресурсами, як-от «Architectural Digest» чи «Dezeen». 

А ще пробуйте щось створювати та будувати з підручних матеріалів. Приміром, у селі, на власному городі чи подвір’ї шукайте природні матеріали різних форм і текстур та експериментуйте. 

Ілюстрації: Дар'я Луцик