Почав віршувати у 15 років, створював кіносценарії, виступав за визнання Голодомору, а у своєму літературному доробку одним із перших описав аварію на ЧАЕС — це все про Івана Драча. Сьогодні розповідаємо маловідомі факти з життєпису цього пана. Гайда читати! 

Почав писати вірші у 15

Іван Драч ще школярем почав писати вірші. У 1951-му, коли майбутньому письменнику було пʼятнадцять, його поезії, серед яких вірш «Ми за мир!», опублікували в районній газеті села Теліжинці Київської області. 

Вже у 1961 році І. Драч почав свою літературну кар’єру, опублікувавши у газеті «Літературна Україна» поему-трагедію «Ніж у сонці». А ось наступного року поет видав збірку «Соняшник». 

Одним із перших описав екологічну катастрофу після аварії на ЧАЕС

Іван Драч — один із перших українських літераторів, хто висвітлив тему екологічної катастрофи після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року. Він створив поему «Чорнобильська мадонна», у якій не вдавався до опису самого вибуху, а зобразив наслідки події. Крім того, поштовхом до написання твору стала особиста трагедія І. Драча. «Мій син, будучи студентом, отримав променеву хворобу, працюючи на ЧАЕС. І тому цей біль,Чорнобильський біль, спонукав мене до написання цієї поеми», — розповідав поет.

Стаття про Івана Драча-2

Був кіносценаристом

26-річний Іван Драч навчався на Вищих сценарних курсах Держкіно. Опісля, з 1964-го по 1974 рр., працював у сценарному відділі Київської студії художніх фільмів ім. О. Довженка. Він став автором десятків кінокартин, серед яких «Камінний хрест», «Іду до тебе», «Пропала грамота», «Дід лівого крайнього» та «Криниця для спраглих». Останній — це фільм-притча, вихід якогою до 1987 р. забороняла радянська влада через нібито «ідейні збочення». Нині ж картина належить до 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Очолював Конгрес української інтелігенції

З 1995-го до 2018 рр. Іван Драч був головою Конгресу української інтелігенції — громадської організації, що боронила національні інтереси українського народу. 

Члени цього об’єднання доклали зусиль, аби Івана Федоровича призначили головою Комітету з інформаційної політики та телерадіомовлення. На цій посаді письменник збільшив пільги для україномовних видавництв і підтримував розвиток книгодрукування. Також члени організації виступали проти визнання російської як другої державної або регіональної мови в Україні. Крім того, інтелігенція співпрацювала з представниками влади, завдяки цьому вдалося в короткий проміжок часу ввести в обіг національну валюту, ухвалити Конституцію України та підняти на державний рівень питання політичних репресій у радянські часи. 

Боровся за визнання Голодомору 

В Україні про голод 1932–1933 рр. почали публічно говорити з другої половини 80-х рр. ХХ ст. Серед активістів, які підіймали це питання, був Іван Драч. Саме він першим назвав ті події Голодомором на з’їзді письменників України у 1986-му. 

Крім того, письменник долучався до процесу визнання голоду 1932–1933 рр. геноцидом українського народу. Проте він знав, що росія не визнає 

злочин радянського режиму. На міжнародній конференції, присвяченій 60-й річниці Голодомору в Україні, Іван Драч наголосив, що для них ці події — не порушення людських прав, а різновид «російської ідеї». 

Стаття про Івана Драча-1

Використовував терміни у своїх художніх творах

І. Драч був серед літераторів-новаторів, які почали у своїх художніх творах використовувати терміни. Поет застосовував різноманітну галузеву лексику: з військової справи, космонавтики, кібернетики, географії та спорту. А робив це задля художньої образності чи конкретизації. Нову літературно-термінологічну нішу Іван Драч заповнив такими творами: «Балада ДНК — дезоксирибонуклеїнової кислоти», «Балада про кібернетичний собор», «Жартівлива балада про теорію відносності», «Балада синтезу», «Балада про генеалогію», «Вірші на перфокартах», «Протуберанці серця». 

Ще більше цікавинок з життя українських змінотворців шукай у попередніх публікаціях: 

Використані світлини

  1. ЦДАМЛМ України
  2. «Історична правда»
  3. Енциклопедія історії України
  4. «Радіо Свобода» 
  5. Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського
  6. Бібліографічний покажчик «Іван Драч. Література. Кінематограф. Політика» 

Ілюстрації: Олена Коваленко