Криптогаманці, бізнес-плани екостартапів і пристрої для видобутку енергії — учні та учениці Малої академії наук лише за цей рік незалежності зробили безліч наукових відкриттів. 

Сьогодні ділимося історіями юних хіміків, екологів, айтівців, які вражають журі на всеукраїнських і світових змаганнях. Гайда знайомитись із підлітками, які творять науку незалежності!

Як це — розвивати ІТ в незалежній Україні: історія Андрія Михалка

Хлопець розробив мобільний мультивалютний криптогаманець із підтримкою NFC. З цим проєктом він переміг у цьогорічному Конкурсі-захисті Малої академії наук.

Андрій розробив мобільний застосунок MasterPay, який спрощує розрахунки криптовалютою. Зазвичай користувачам доводиться вручну вводити різні дані для проведення криптооперацій. Натомість для розрахунку за допомогою MasterPay достатньо ввести суму операції на смартфоні та прикласти його до іншого гаджета. 

Застосунок працює так само, як Google- або Apple-гаманець, тобто через NFC — бездротову технологію, яка з’єднує пристрої на відстані до 10 сантиметрів і допомагає передавати дані. 

«Наразі мій застосунок не має конкурентів у світі, але він ще на етапі бета-версії. Зараз я його допрацьовую: хочу додати функцію обміну коштів на біржі, наприклад. А якщо мріяти масштабніше, то планую зробити так, аби в MasterPay можна було проводити всі нині відомі операції з криптовалютою.

Мені цікаво програмувати, і я планую в майбутньому стати айтівцем. Працюватиму саме з криптовалютою: хочу її просувати на широкий загал і зробити повсюдною», — ділиться своїми задумами юний розробник. 

Андрій упевнений: за цифровими технологіями — майбутнє, а розвиток ІТ в Україні — на часі. 

«Ось хоч би погляньмо на успіхи Міністерства цифрової трансформації: наразі в застосунку “Дія” доступно чимало державних послуг, і українці активно ними користуються. Онлайн-банкінг теж квітне в Україні, наприклад “Монобанк”. Тобто країна диджиталізується, — міркує хлопець і додає: — Майже рік тому наш президент підписав закон про віртуальні активи. Цей закон регулює використання криптовалют, але це вимагає змін у Податковому кодексі України. Їх, на жаль, поки не можуть внести через воєнний стан. Проте я переконаний: після війни криптовалюти діятимуть на державному рівні, і мій застосунок значно полегшить їх використання».

Як це — проводити біодослідження в незалежній Україні: історія Валерії Рябоконь

Дівчина дослідила користь мікрогріну. З цим проєктом узяла срібло на KIDE-2022, виборола бронзу на «I-FEST-2023» та перемогла на «EUROINVENT-2023».

Валерія дослідила, як саме мікрогрін впливає на людський організм, зокрема на рівень гемоглобіну (компонента крові, що транспортує кисень в організмі — прим. ред.). 

«Моя ідея полягала в тому, щоб знайти продукт, який зможе виростити та щодня споживати кожен і кожна, аби покращити своє здоров’я», — пояснює Валерія. 

Дівчина розповідає, що мікрогрін дуже легко вирощувати в домашніх умовах: потрібні лише насіння, субстрат для вирощування та вода для поливання. Лишалося тільки дослідити, яку користь приносить цей продукт людині. 

Валерія зібрала експериментальну групу з 10 учасників: чоловіків і жінок, підлітків і старших людей, пацієнтів зі зменшеним і нормальним рівнем гемоглобіну в крові. Впродовж 9 місяців вони щодня споживали мікрогрін. Що три місяці в піддослідних брали кров на аналіз у медичній лабораторії «Діла». За результатами аналізів дівчина вивчала, як змінилися показники гемоглобіну. Так вона виявила: якщо регулярно їсти мікрогрін, рівень гемоглобіну в крові тримається в нормі. 

«Тепер я планую продовжити роботу над дослідженням і дізнатися, як вживання мікрогріну впливає на рівень вітамінів в організмі людей. А ще маю ідею для стартапу на основі свого дослідження: планую поширювати інформацію про користь мікрогріну та його вирощування в домашніх умовах. Це допоможе людям, які хочуть харчуватися правильно й не витрачати на це великих грошей. Можливо, навіть створю місце, де охочі зможуть купити все необхідне для вирощування рослин — якісне й за справедливою ціною», — розповідає Валерія.

Про те, чому взагалі займається наукою і чому наука важлива, дівчина говорить: «Я з дуже юного віку палала ідеєю щось зробити, щоб допомогти людям з усього світу жити краще. Але до того, як стала учасницею Конкурсу-захисту Малої академії наук, я не думала про наукову сферу як про щось цікаве і впливове. Тільки побачивши проєкти інших учасників, я зрозуміла: свіжа наукова ідея може допомогти зробити прорив у тій чи іншій сфері життя. 

МАН дає молоді потужний шанс розвиватись і йти до мети. Тут я знайшла друзів і однодумців — тепер знаю дуже багато талановитих українців, які ще засвітяться в медіа зі своїми проєктами. Я переконана, що ми просто зобов’язані підняти науку в Україні на найвищий рівень». 

Як це — розвивати хімію в незалежній Україні: історія Дарія Кузьмінського

Хлопець дослідив, як можна здешевити виробництво сонячних батарей, лазерів, дисплеїв. Для цього вигадав, як зменшити витрати на виробництво якісних плівок сульфіду кадмію. Зі своїм проєктом переміг на Міжнародній виставці інновацій «E-NNOVATE». 

Над своїм проєктом Дарій разом із ментором працював на базі Львівської політехніки. Тут провів експерименти, щоб знайти спосіб якомога дешевше створювати плівки сульфіду кадмію методом хімічного осадження. За цим методом, у посудину з розчином опускають основу (приміром, скляну підкладку), а на неї осідає рівномірний шар плівкоподібного матеріалу (сульфіду кадмію).

Щоби вдосконалити й здешевити виробництво, хлопець підбирав оптимальні параметри проведення цього осадження: температуру, час, концентрацію речовин тощо. Змінюючи кожен із них або кілька одразу, фіксував, як це впливає на якість отриманої плівки та на її потенційну вартість. При цьому стежив, аби осадження відбувалося якомога швидше і товщина плівки не перевищувала 100 нанометрів. Дарієві вдалося досягти цього результату з двома сумішами речовин: з однією — 65,5 нанометра, з іншою — 75,3.

«У деяких прикладах з літератури таке осадження тривало від 4 до 6 годин, а в нас — 20–40 хвилин. Час — це гроші, та й кількість речовин у нас пішла значно менша, ніж буває під час таких експериментів. Так і вдалося здешевити виробництво. Тепер можна пропонувати цей метод із нашими параметрами тим, хто виробляє сонячні панелі, — вони найчастіше використовують кадмію сульфід у батареях нового покоління», — розповідає Дарій про свій проєкт. 

Хлопець також ділиться кар’єрними планами: хоче йти в медицину, щоб реалізувати захоплення хімією та біологією. Каже, що загалом цінує в науці практичність: «Наприклад, хімія дуже цікава, якщо займатися нею на практиці, а не лише вивчати суху теорію». 

А ще Дарій говорить про розвиток науки в Україні загалом: «Насправді ми завжди були однією з провідних держав у науці, хоч і не всі про нас знали через диктаторську владу в СРСР. Якби тоді Україна була незалежною, ми б уже досягли рівня Англії чи Німеччини, а може, й перевершили їх. 

Зараз про нас уже знає весь світ, тож маємо побороти наслідки радянщини. Тому наразі наука в Україні надзвичайно важлива. Зокрема, вкрай потрібно, щоб держава підтримувала науковців. Наприклад, коли львівська адміністрація виділила премії молодим ученим, це дуже мотивувало продовжувати дослідження».

Як це — запускати стартап у незалежній Україні: історія Дарії Назаренко

Дарія разом з однокласницею Катериною Арнаут створили бізнес-план стартапу «Ware KADA» з виробництва екопосуду. Зі своїм проєктом перемогли на міжнародному конкурсі екопроєктів GENIUS Olympiad.

Дарія розповіла: ідея зробити бізнес на екопосуді виникла, коли вона помітила, як люди засмічують місця для відпочинку. «Коли виїжджаю з батьками на природу чи просто гуляю в парку, завжди помічаю пластиковий посуд. Сумно бачити сміття у природі». 

Дарія поділилася цим з однокласницею, і вони разом почали шукати спосіб розв’язати цю проблему. Дізналися, що є екотехнології для виготовлення одноразового посуду. Для цього використовують природну сировину — пшеничні висівки або очерет. Якщо відпочивальники залишать по собі такий посуд, він розкладеться за 180 днів, а до цього ним навіть можуть поласувати пташки.

Дівчата планують запустити в Україні соціально відповідальний стартап з виробництва такого посуду і почали з розробляння бізнес-плану. Дарія каже, що знадобиться досить великий стартовий капітал: обладнання для виробництва екопосуду дорожче за те, яким користуються виробники пластикового чи паперового посуду. 

«Я дуже хочу втілити цю ідею, щоб зробити нашу країну екологічнішою. У такі складні часи, як зараз, особливо важливо користуватися науковими розробками та відкриттями. До того ж заняття наукою — це пошук рішень і розвиток, який не дає впасти у відчай і опустити руки від трагедій навколо. А я хочу хоч якось допомагати своїй країні й під час, і після війни», — пояснює свою позицію Дарія.

Як це — розвивати енергетику в незалежній Україні: історія Іллі Дробота

Хлопець розробив пристрій, що генерує електроенергію завдяки енергії хвиль. Зі своїм проєктом він переміг на міжнародному шоу винаходів та інновацій «INTARG».

Ілля почав роботу над проєктом ще в 10 класі — тоді, на початку лютого 2022-го, познайомився зі своїм майбутнім ментором і завідувачем кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету Юрієм Скореньким. «Опісля ми жодного разу не зустрілися наживо, адже за кілька тижнів почалася повномасштабна війна. Але дуже тішуся, що Юрій Любомирович і далі проводив зустрічі онлайн і допомагав утілювати мою ідею», — говорить Ілля.

Хлопець каже, що під керівництвом наставника зацікавився відновлюваною енергетикою. 

«Я дізнавався про нові революційні способи отримувати енергію і дивувався, чому їх не використовують повсюдно. А найбільше мене зацікавила енергія хвиль, про яку писали як про дуже дорогу й непрактичну у виробництві. По-перше, важко встановити в океані пристрої для видобутку цієї енергії, а по-друге, важко доставляти енергію на берег», — розповідає Ілля.

Юний винахідник роздумував, як розв’язати ці проблеми. Він вирішив: якщо доставляти енергію на берег дорого і складно, треба використовувати її просто на місці видобутку. Наприклад, вона знадобиться для дослідницьких станцій в океані чи для маяків. А ще — для надводних ферм майбутнього, які допоможуть вирощувати багато їжі. Також хлопець каже, що альтернативні джерела енергії не скасують видобуток нафти: вона все ще потрібна, наприклад, у промисловості. Але нафтопереробні станції можна зробити більш екофрендлі, якщо енергію для них добуватимуть з океанічних хвиль за методом Іллі. 

Також хлопець вирішив зробити свій пристрій якомога меншим і зі щонайпростішою системою монтування. Уже навесні 2022 року він створив концепцію винаходу. З нею хлопець узяв участь у всеукраїнській онлайн-конференції з відновлюваної енергетики. 

«Це був просто маленький крок на початку мого шляху. Влітку та восени я продовжив роботу над проєктом, щоб перетворити його на повноцінну наукову розробку», — розповідає Ілля про свій досвід. 

Відтоді винахідник презентував свій проєкт на загальнонаціональних змаганнях, як-от «InventorUA», GENIUS Olympiad Ukraine, Конкурс-захист Малої академії наук, і всюди посідав призові місця. Завдяки таким результатам долучився до міжнародної збірної Малої академії наук і почав представляти Україну на міжнародних наукових змаганнях молоді.

Згодом проєктом Іллі зацікавилася команда «Ukrainian Future», бізнес-інкубатору МАН. Хлопець долучився до проєкту, пройшов курс «UF Startup School Beginner» і став резидентом «Ukrainian Future». Наразі ментори інкубатору допомагають йому перетворити ідею на стартап: Ілля створює прототип винаходу та допрацьовує економічну частину проєкту. А ще хлопець планує розширювати команду. 

«Такі глобальні проєкти, що пов’язані з енергетикою та винахідництвом, важко розвивати самотужки. Тож якщо є люди, які зацікавлені долучитись і поділитися своїми експертними знаннями для розвитку проєкту, я з радістю вислухаю їх і запропоную колаборацію».

Майбутнім учасникам своєї команди Ілля представляє стартап так: «Проєкту трошки більше ніж рік, а разом з Малою академією наук мені вже вдалося створити наукову розробку. А ще він став важливою частиною мого життя, і я сподіваюся, що в майбутньому він зможе допомогти світовому товариству покращити екологічну ситуацію».

І насамкінець хлопець розповідає, чому наука важлива для нього особисто і для країни загалом: «Із самого дитинства мені цікаво досліджувати світ і дізнаватися щось нове. А ще я маю амбіції допомагати людям і розвивати країну та світ завдяки своїм технічним знанням. 

Наука — це те, що керує країнами першого світу, тому вона завжди важлива й на часі. Ми — країна, яка хоче вступити в Європейський Союз. Ми — країна високих амбіцій і великих можливостей. Мусимо показати європейській спільноті, що поділяємо її цінності, а ворогу — що ми геть на нього не схожі».

Як це — досліджувати астрономію в незалежній Україні: історія Поліни Даценко

Дівчина створила проєкт про зоряні заповідники. З ним перемогла в міжнародному конкурсі екопроєктів GENIUS Olympiad.

У часи блекаутів Поліна помітила, як добре у знеструмлених районах Києва видно зорі. Це надихнуло дослідити світовий досвід створення парків темного неба, або ж зоряних заповідників — місцин, де відсутнє штучне освітлення і створені умови для споглядання зоряного неба. 

Дівчина каже, що найбільше зоряних заповідників — у США. До речі, саме тут організували перший у світі парк темного неба. В Україні до великої війни також планували створити зоряний заповідник — у селі Маяки Одеської області. За словами Поліни, там найбільш сприятливі для цього умови. 

Юна дослідниця презентувала свій проєкт на «Олімпіаді геніїв» — спершу в Україні, а потім і в США. Каже, що в цьому змаганні їй найбільше сподобалась можливість креативити, поєднувати теоретичні розвідки з особистими спостереженнями. Під час захисту члени журі зав’язували з учасниками неформальні бесіди: не вимагали повторювати наукові факти, а цікавилися індивідуальним підходом до теми.

Поліна саме в цьому бачить сенс займатися наукою: знаходити щось цікаве для себе і креативити в пошуку практичних способів розв’язання буденних чи глобальних проблем.

«Все, що нас оточує, і ми самі — це наука. У наше життя вбудовані знання з точних, природничих і гуманітарних дисциплін. Тому їхній розвиток — це про наше майбутнє. Кожен і кожна може зробити свій внесок, залежно від зацікавлень. Наприклад, для мене наука — це зорі. І якщо розвиватиму наукову кар’єру, то саме в астрономії», — розповідає дівчина. 

Як це — розвивати медицину в незалежній Україні: історія Романа Родинського

Хлопець дослідив різні техніки перетискання ниркових судин під час операцій і підготував підґрунтя для розробляння методу, що допоможе зберігати функції нирок. З цим проєктом переміг на «EUROINVENT-2023» та «E-NNOVATE».

Роман створив проєкт, що в майбутньому дасть змогу хірургам ефективніше оперувати нирки. Його дослідження допоможе убезпечити пацієнтів від негативних наслідків перетискання судин. Зараз лікарям доводиться перетискати ниркові судини для того, щоб проводити операції з мінімальними втратами крові. Також це допомагає хірургам ліпше бачити ту ділянку, яку необхідно оперувати. Проте в затиснуті тканини за час операції кров не доставляє необхідні кисень і глюкозу. Це шкідливо для кровоносної, нервової та інших систем організму. Тому Роман під керівництвом ментора шукав найбезпечніший спосіб перетискання ниркових судин під час операцій.

Своє дослідження хлопець провів на лабораторних щурах, використовуючи анестезію. Вивчав три способи перетискання судин: ниркової артерії, всієї ниркової ніжки та сегментарної артерії. Останній спосіб виявився найбільш ефективним, оскільки за таких умов лише одна частина нирки не отримує крові, а інша працює в нормальному режимі. Щоб це визначити, Роман скористався сучасним методом дослідження: вводив контрастну речовину, яка забарвлює кров і робить видимими ті ділянки, куди кров надходить.

Своє зацікавлення медициною Роман реалізував у ще одному проєкті, поєднавши його з краєзнавчою тематикою. Хлопець досліджує історію лікарень у Дніпрі та планує випустити про це книжку. Напрацювання презентував на цьогорічному Конкурсі-захисті Малої академії наук.

Але й це ще не все: третій проєкт юного науковця стосується агрономії, зокрема певного виду добрив — гуматів. Роман досліджував, який вид гуматів є найефективнішим і як найкраще його застосовувати для обробляння насіння пшениці. З цим проєктом хлопець цьогоріч представляв Україну на GENIUS Olympiad.

Роман пояснює своє різнобічне захоплення наукою так: «Я вважаю, що розвиток науки — одна з найперших умов перемоги та відновлення України після війни. На підтвердження можу навести чимало наукових проєктів. Приміром, на хакатоні Малої академії наук “#CVIDOMI: відбудовувати країну” команда переможців розробила тримач крапельниці — дуже помічний на фронті для порятунку життів наших бійців». 

Хлопець також розповідає, яку користь бачить у власних дослідженнях. Наприклад, проєктом з агрономії хоче долучитися до розвитку сільськогосподарської потужності України. 

«Є ризик, що в післявоєнний час для відновлення економіки підприємці застосують агресивну політику використання добрив. Тоді просто необхідним є пошук альтернативи, яка забезпечить такі ж врожаї, але не виснажуватиме ґрунту й не отруїть довкілля», — каже Роман. 

Про краєзнавчий проєкт хлопець говорить, що це дослідження висвітлює історичну правду про його рідний регіон: «Наприклад, я знайшов свідчення медсестер про те, які страшні речі відбувалися в часи сталінських репресій і Голодомору. Це дає розуміння, зокрема, за що ми боремося». 

А користь від свого медичного проєкту Роман уважає найбільш очевидною під час війни. Адже на фронті щодня рятують життя людей із дуже різними травмами. 

«Уламки снарядів можуть уразити нирки. Важливо, щоб після операції наші бійці могли повернутися до повноцінного життя», — пояснює юний дослідник. 

Насамкінець хлопець підсумовує: «Усі наукові проєкти так чи інакше розвивають економічний, екологічний, безпековий потенціал України. Проєкти з гуманітарних дисциплін розвивають національну свідомість і зберігають національну пам’ять. Тому варто інвестувати в науку та розвивати її в усі часи, а в період війни — тим паче». 

Хочеш іще трохи незалежність-святкувальних публікацій? Тоді гайда за посиланнями:

«Діти науки і Незалежності: 6 історій українських науковців і науковиць»;

«Від 90-х і до…: що ти знаєш про традиції святкування Дня Незалежності України?».

Ілюстрації: Анастасія Василенко