День Незалежності — нагода розповісти про чудовість українців і українок у розмаїтих сферах: найперше військовій і благодійній, так само у спорті та музиці, літературі й кіно, блогерстві та стендаперстві, книгодрукуванні… Ми ж традиційно беремо на себе місію підсвітити успіхи юних українців і українок у науці. 

Сьогодні розповідаємо історії наших МАНівців і МАНівок, які винаходять і досліджують, запускають стартапи та вражають журі міжнародних конкурсів своїми знаннями. Гайда знайомитись із дітьми науки та Незалежності.

Анастасія Шостак, 17 років

Розробила інноваційний метод, що запобігає хворобі суглобів у собак. Із проєктом здобула срібло на міжнародному шоу винаходів та інновацій «INTARG» у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Анастасія Шостак

Анастасія створила онлайн-карту для діагностики та профілактики дисплазії кульшового суглоба в собак. Це спеціальна система тестів, які проходить власник/-ця собаки: заповнивши анкету, господар/-иня дізнається ймовірність захворювання у своєї тварини. Якщо вірогідність перевищує 50%, улюбленця/-ицю рекомендують додатково обстежити на рентгені. Тест можна пройти самостійно у зручний час і з будь-якого девайсу.

«Моя розробка допомагає діагностувати генетичну хворобу, що ускладнює тваринам рух, проте якщо її вчасно попередити, собака отримує досить високий шанс на здорове життя», — розповідає дівчина. 

До створення винаходу її спонукала особиста історія: «Мій собака мав дисплазію кульшового суглоба, і на це було боляче дивитися. Це досить тяжке захворювання, через яке тварина з часом взагалі перестає ходити. Це трапилося і з моїм улюбленцем». Дівчина вирішила допомогти іншим собакам уникнути цієї хвороби, тож взялася за розробку діагностичної системи. Вже під час випробувань дослідниця була вражена, адже виявилося, що такої допомоги потребує дуже багато собак.

Аж до повномасштабного вторгнення росії в Україну Анастасія тестувала свій винахід в одній із маріупольських ветлікарень. Нині ж продовжує вдосконалювати розробку, а ще готується стати ветеринаркою та реалізовувати нові ідеї діагностики ортопедичних захворювань у собак. 

Павло Вернидуб, 16 років

Розробив бізнес-план для компанії, що допомагатиме аграріям переробляти відходи на екопаливо. Із проєктом отримав почесну відзнаку в категорії «Бізнес» на міжнародному конкурсі екопроєктів «Genius Olympiad» у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Павло Вернидуб

Павло вигадав концепцію консалтингової компанії «FreshTrash» — посередниці між виробниками обладнання для видобутку біогазу та українськими аграріями. Біогазова станція, за задумом хлопця, перероблятиме органічні відходи (гній, траву) на біодобриво та газ. Саме виробництво біогазу є ключовим у цій системі: Павло запевняє, що цей ресурс є найкращою альтернативою будь-якому пальному. Винахідник розповідає, що біогаз — перевірений на практиці екологічний замінник природного газу, який можна також конвертувати в електро- та теплоенергію. 

«Україна — велика аграрна країна, тому має вигідні умови для налагодження видобутку біогазу. Питання лише в бажанні, розширенні світогляду та законодавчій базі. Останню проблему, до речі, активно вирішують прямо зараз, під час війни», — розповідає він.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну хлопець заходився ще активніше розвивати свою ідею: від проєкту в першій ітерації до його презентації на національному етапі Конкурсу-захисту минуло приблизно пів року.

Наразі Павло став резидентом бізнес-інкубатора МАН «Ukrainian Future», де завдяки менторській підтримці продовжує розвивати свій проєкт. У перспективі розробка має розростися до екосистеми, для якої хлопець планує створити комплексні інноваційні рішення. Також він має задум розвивати свіжу ідею в новому напрямі у сфері біогазу. 

Винахідник розповідає: «Безумовно, головною метою для мене є створення енергетично незалежної країни. Я продовжу працювати в цьому напрямі, адже вважаю його перспективним не тільки з точки зору бізнесу, а й для відновлення насправді незалежної, післявоєнної України». 

Поліна Козлова, 16 років

Склала вірш, у якому описала світ після екологічної катастрофи. Із твором здобула гран-прі в категорії «Креативне письмо» на міжнародному конкурсі екопроєктів «Genius Olympiad» у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Поліна Козлова

У вірші «Garbage State» Поліна передала власне занепокоєння проблемою забруднення океанів, сатирично описавши фантастичну сміттєву країну майбутнього. «Проблема в тому, що ця поки що вигадана сміттєва країна може одного дня стати реальністю. Тож потрібно говорити про це й діяти, поки не пізно», — розповідає вона. 

Дівчина запевняє, що екологічні ризики для Землі лишаються важливою та болісною темою, тож Поліна планує продовжувати екоборотьбу на практиці та писати про актуальні проблеми довкілля. У майбутньому вона мріє написати й опублікувати роман і здобути велику українську аудиторію.

Авторка стверджує, що творчість може бути дуже дієвим інструментом інформаційної боротьби: «Можна скільки завгодно говорити про проблему з екрану телевізора, але картини, фільми, вірші та проза є більш дієвим і цікавим знаряддям. Тож поки я живу, мислю та відчуваю, буду писати, висловлювати переживання та поширювати важливі меседжі». 

Артем Тертишник, 17 років

Створив сервіс, який автоматично генерує нотатки. Із розробкою здобув ІІ місце на Конкурсі-захисті науково-дослідницьких проєктів МАН у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Артем Тертишник

Артем створив «Neonotes‎» — розширення для браузера, що стане у пригоді всім, хто працює з величезними масивами інформації та хоче робити це системно і продуктивно. Розробник описує сервіс як електронний зошит — за його допомогою легше вчитися та фіксувати нову інформацію. 

Головна перевага сервісу над іншими схожими додатками — те, що він дозволяє використовувати можливості Natural Language Processing (NLP, технології обробки природної мови) звичайним користувачам для роботи з їхніми нотатками чи статтями. NLP-технології дозволяють швидко й автоматично аналізувати й опрацьовувати текстові дані. Користувач/-ка може лише одним натисканням кнопки «витягнути» найважливіші тези з тексту, здійснити пошук за темою у нотатках чи отримати визначення іменованих сутностей у тексті — програма вирізняє імена людей, географічні назви, дати й наукові терміни. 

Артем ділиться: «Розробив застосунок, адже хотів у першу чергу організувати та полегшити власний процес навчання. Це допомогло мені зекономити багато часу на виконання домашніх завдань. Попрацювавши над розробкою, я зрештою створив сервіс, що стане у пригоді всім тим, хто багато конспектує, шукає і систематизує інформацію». 

Артем планує й надалі розвивати свій додаток і розширювати його функціонал, а з часом і монетизувати розробку завдяки платній підписці на користування сервісом. Розробник розповідає: «Для мене “Neonotes” — це важливий перший крок у роботі з NLP та веброзробкою. Надалі я планую вдосконалювати свої навички у цих сферах і експериментувати в інших напрямах». 

Єлізавета Герасимчук, 17 років

Створила екологічний холодильник, що працює без електрики. Із винаходом здобула III місце на Конкурсі-захисті науково-дослідницьких проєктів МАН у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Єлізавета Герасимчук

Єлізавета винайшла ефективний і екологічний пристрій, що охолоджує продукти завдяки випаровуванню води. Свій екохолодильник винахідниця обладнала спеціальною системою капілярів, якими піднімається вода й у процесі охолоджує вміст девайсу. Для більш інтенсивного охолодження пристрій містить вентилятори, що живляться завдяки сонячним панелям. 

Винахід має 3 режими роботи: безелектричний (лише за рахунок випаровування води), електричний (з використанням вентиляторів) і змішаний. Теплого літнього дня, коли температура повітря сягає 25–30 ºС, такий екохолодильник здатен зберігати свіжість фруктів і овочів протягом 5–15 діб, а молока — впродовж 2-3 діб. 

Єлізавета розповідає: ідея пристрою виникла після того, як дівчина дізналася, що класичні побутові холодильники можуть бути досить шкідливими для довкілля. «Вони працюють за рахунок холодоагентів, що мають низьку температуру кипіння (наприклад, фреону) і споживають електроенергію. Фреон завдає великої шкоди довкіллю, зокрема руйнує озоновий шар», — пояснює винахідниця. 

Єлізавета планує вдосконалити свій винахід, аби незабаром ним могли масово користуватися в побуті чи в польових умовах. «У планах — виготовити екохолодильник у вигляді тумби з сонячною панеллю, яку можна розташувати на звичайному балконі», — ділиться винахідниця. Також вона вже має ідею, як обладнати своїми екопристроями помешкання, що відбудовуватимуть після обстрілів і бомбардувань.

«Шукаємо будівельні компанії, щоби скооперуватися, вдосконалюємо пристрій, а далі шукатимемо інвесторів. Звісно, це непроста робота, але якщо впевнено йти до мети, ти її рано чи пізно досягнеш», — розповідає Єлізавета.

Ігор Котенко, 16 років

Створив розумний браслет здоров’я, що моніторить самопочуття всієї школи. Із пристроєм здобув І місце на Конкурсі-захисті науково-дослідницьких проєктів МАН, золото на міжнародній виставці винаходів «INOVA» і срібло на міжнародному шоу винаходів та інновацій «INTARG» у 2022 році

Стаття про МАНівців до Дня Незалежності. Ігор Котенко

Ігор розробив девайс, що аналізує стан здоров’я учнів і вчителів під час занять. Пристрій враховує одночасно багато показників, зокрема температуру, вологість шкіри, сатурацію, серцевий ритм. Для девайсу винахідник розробив авторську математичну модель узагальненого критерію, що визначає стан здоров’я людини через аналіз багатьох даних. Браслет збирає ці дані й надсилає до медичного пункту в школі — це дозволяє медпрацівникам оперативно реагувати на будь-які порушення в самопочутті учнів і педагогів. Та окрім закладів освіти, браслетом можуть користуватися в будь-яких колективах або індивідуально.

Ігор розповідає, що займається винахідництвом уже давно: у його портфоліо є власний електровелосипед, та є ще ідеї для багатьох техноновинок. Хлопець додає, що війна порушила його винахідницькі плани: після початку вторгнення росіян в Україну Ігор тривалий час не міг працювати, адже мусив евакуюватися з окупованого Херсону. 

«Наразі хочу вдосконалювати свій браслет: під’єднати його до вебсервера, налаштувати обрахунки за допомогою нейромереж, зробити девайс компактнішим, а його роботу — швидшою. Також у планах — запатентувати винахід і заохотити спонсорів до реалізації. У майбутньому хотілося б позмагатися на багатьох міжнародних конкурсах і заявити про себе та свої винаходи на широку аудиторію», — ділиться Ігор.

Аби дізнаватися про нові наукові перемоги наших учнів і учениць, а також стежити за анонсами конкурсів, олімпіад і освітніх можливостей від Малої академії наук України, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах фейсбук та інстаграм.

Ілюстрації: Дарина Пальонко