У червні відбулася найбільша в Україні науково-популярна конференція — INSCIENCE Conference 2023. До заходу долучились українські та іноземні науковці. Спікери прочитали лекції про важливість науки в контексті нашої майбутньої перемоги та відбудови країни. Під час панельних дискусій запрошені експерти обговорили, як відбудовувати українську STEM-освіту та як вивести українські deep tech на глобальний рівень. Крім того, були цікаві воркшопи, досліди та наукові змагання, а ще — виставка наукомістких проєктів, стартапів і винаходів.
На конференції виступила Марія Павловська — українська морська мікробіологиня, магістерка наук Уппсальського університету (Швеція) та учасниця сезонної експедиції на станцію «Академік Вернадський». Науковиця розповіла про наше Чорне море за часів війни: як її переживають морські мешканці та як ми можемо допомогти їм зокрема й Причорномор’ю загалом. Гайда читати!
Чому Чорне море унікальне й важливе: для екологів, економістів і всіх нас
Коли ми говоримо про дослідження Чорного моря, важливо пам’ятати: це не ізольована водойма. Марія пояснила, що йдеться про весь Чорноморський басейн, включно з річками.
Чорне море має безкисневий і кисневий шари. Кисневі води населяють морські ссавці, риба, дельфіни, краби. А безкисневий шар містить сірководень, і в цих умовах виживають лише унікальні бактерії. Це сірководневе середовище слугує моделлю того, який вигляд колись мали води світового океану — до того, як на планеті з’явився кисень. Тому наше Чорне море так цікавить дослідників з усього світу.
Чорне море, однак, важливе не тільки для науковців, але й для всіх жителів регіону. Причорномор’я — перспективний регіон для відновної енергетики, видобутку енергії вітру та хвиль. Навіть зараз, під час війни, тут будують вітрові електростанції. Наприклад, нещодавно звели вітряк у Миколаївській області. Ця вітрова станція — найближча у світі до лінії зіткнення. Завдяки їй, зокрема, можна забезпечувати населення енергією навіть неподалік від зони бойових дій.
Також Причорномор’я важливе в розрізі економіки. Так, відповідно до Звіту ЄС із блакитної економіки, у 2018 році прибуток від Чорного моря становив два мільярди доларів. Це додана вартість від рекреації, туризму, аквакультури, транспорту. У цьому секторі працювали 160 000 людей. Зараз, на жаль, через активні воєнні дії ця цифра менша.
Наостанок Марія поділилася, чому Чорне море дороге саме для неї: передусім не через цифри, а через біорізноманіття. Тут мешкають унікальні риби та інші тварини — загалом понад 5 000 видів.
Риби в Чорному морі понад 200 різних видів. Донедавна вважали, що тут зовсім не залишилося осетрових. Але Марія з колегами у 2018 році за слідами ДНК у морській воді з’ясували, що популяція осетрових досі є в Чорному морі. Науковці поспілкувалися з місцевими рибалками, і виявилося, що осетрів справді іноді ловлять. Так завдяки науці спростували міф про зникнення осетрів із Чорного моря.
Як «почувалося» Чорне море до великої війни: оцінки науковців
У 2014 році Україна підписала угоди про асоціацію з ЄС: політичну та економічну. Відтоді один із наших обов’язків — моніторинг моря відповідно до європейських вимог. Його проводять за проєктним принципом — поетапно.
Перший крок — загальна оцінка стану Чорного моря порівняно з нормою. Потім розробляють моніторингову програму: що саме треба визначити, щоб оцінити стан моря. Далі продумують конкретні заходи: чи вийдуть у рейс Чорним морем на великому кораблі, чи попливуть маленьким човником біля Дунаю та візьмуть зразки води. Опісля збирають дані за кілька років і порівнюють, щоб визначити, чи досягли хорошого екологічного стану. Якщо ні, то висувають припущення, що цьому заважає: можливо, десь скидають шкідливі речовини або браконьєри виловлюють рибу. Відтак установлюють нові пріоритети моніторингу.
Є 11 різних показників, за якими визначають екологічний стан моря. Марія навела як приклад три з них. Перший — інвазивні види. Приміром, у Чорному морі трапляються рапани — інвазивний вид молюсків. Вони прийшли в Чорне море з баластними водами кораблів, і через них із наших морів зникли устриці.
Другий важливий показник — евтрофікація, тобто потрапляння надлишків поживних речовин у води Чорного моря. Як наслідок, тут масово розвиваються одноклітинні водорості, для розкладання яких потрібен кисень. Через це кисню не вистачає іншим мешканцям глибин.
І третій показник — речовини-забруднювачі. До війни найбільшим забруднювачем Чорного моря були продукти фармацевтики. За дослідженнями європейських науковців, саме медикаменти найбільше накопичуються в рибі та молюсках. Марія розповідає, що через забруднення і відсутність плану сталого управління Чорним і Азовським морями Україна станом на 2021 рік втрачала щорічно два мільярди гривень.
Ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну Марія з колегами долучилися до великого дослідницького проєкту. З 2015 й аж до 2023 року дослідники проводили моніторинг Чорного моря за європейськими вимогами. Науковці отримали дані, які можна буде порівняти з повоєнними після нашої перемоги. Це допоможе оцінити масштаби наслідків війни для Чорноморського басейну.
У рамках цього проєкту Україна також отримала науково-дослідне судно. Воно має 5 лабораторій і дуже зручне для моніторингу Чорного моря. Зараз судно стоїть в Одесі, і науковиця мріє піти на ньому у свій перший повоєнний рейс.
Що відбувається з Чорним морем за повномасштабної війни
Марія каже: якщо об’єктивно оцінювати вплив війни, то від неї є й незначна користь для біорізноманіття. Наприклад, є морські тварини, яким потрібен такий собі штучний риф з отворами та печерами для існування. Саме таке середовище створюють для них затонулі боєприпаси, кораблі та фрагменти техніки. Головне, щоби в усіх цих предметах на морському дні не було нічого токсичного.
Та загалом шкода від війни для Чорного моря величезна. Марія наголосила: науковці наразі не мають повноцінного доступу до багатьох територій. Ці українські землі ще під обстрілами, окуповані чи заміновані, а рух акваторією Чорного моря неможливий. Однак завдяки супутниковим знімкам дослідники моніторять стан моря та фіксують екозлочини росіян. Марія навела декілька типів таких екозлочинів.
По-перше, у води потрапляє ракетне паливо й мастило — так у морі опиняються хімічні та радіаційні забрудники. Наприклад, 7 березня 2022 року розлилося паливо поблизу Чорноморського біосферного заповідника внаслідок падіння російського літака.
По-друге, через бойові дії стаються пожежі на Кінбурнській косі (піщаній косі, що розділяє Чорне море та Дніпровсько-Бузький лиман, належить до Чорноморського біосферного заповідника — прим. ред.). Продукти горіння надходять у води й забруднюють їх.
По-третє, у південних регіонах, за попередньою оцінкою, окупанти пошкодили до 90% очисної інфраструктури на річках. Тому дуже багато стоків надходили неочищеними в річки, а з ними — у Чорне море.
Як повномасштабка впливає на біорізноманіття моря
За словами Марії, війна загалом згубно впливає на екологію, але найбільших втрат зазнає саме біорізноманіття. Щонайперше в зоні ризику — риба та морські ссавці, яких і до цього було небагато.
Цьогоріч у нас аномально багато дельфінів викидаються на чорноморське узбережжя. За загибель цих тварин можна буде навіть отримати компенсацію після війни, якщо вдасться довести, що вони постраждали від воєнних дій. Тому українські науковці збирають матеріал із дельфінів, які викидаються на берег, і відправляють його до лабораторій в Італії та Німеччині. Там проводять аналізи й досліджують, чи у тварин акустична травма, наприклад, унаслідок вибуху, чи є інші свідчення, що смерть пов’язана з воєнними діями.
Ще один приклад втрати біорізноманіття через війну — масова загибель риби через руйнування Каховської ГЕС (росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, спричинивши масштабне гуманітарне та екологічне лихо — прим. ред.). На Херсонщині були й інші ендемічні види — ті, які мешкають тільки на цій території. Серед них — комахи, як-от бабки, та гризуни. На жаль, їхні популяції постраждали, багато з цих тварин загинули. З понизь Дніпра в районі Тузлівських лиманів вимило тритонів, це теж ендемічний вид. Для когось, може, тритон або бабка — це дрібні втрати, але для екосистеми кожна тваринка відіграє дуже-дуже важливу роль.
Як відновити Чорне море після перемоги
Марія впевнена: передусім маємо розмінувати акваторії. Щоправда, за світовим досвідом, це довгий процес. Але, на щастя, зараз є можливості це робити безпечніше та швидше. Допомагають роботи-розмінувальники, які вже є, наприклад, в армії Великої Британії. Марія переконана, що такі технології набуватимуть популярності й у нас.
Після того як у Чорному морі стане безпечніше, маємо провести науковий моніторинг. Для цього знадобляться великі дослідні рейси, щоб зібрати дані про чорноморську екосистему та порівняти з довоєнними показниками. На основі цих даних за допомогою інструментів штучного інтелекту визначать пріоритети у відновленні Чорного моря.
Тоді наша наукова спільнота в колаборації з міжнародними партнерами розробить програму відновлення. Марія відзначила, що це буде корисно в контексті й наукового прогресу, і співпраці України зі світом.
Також опрацьовані дані вчені передадуть різним стейкхолдерам (тим, хто має вплив на ситуацію — прим. ред.). Наприклад, влада на основі цих даних зможе розробити законодавчі зміни.
Дуже важливо, щоб наш регіон розвивався за принципом блакитної економіки. Тобто потрібно провадити бізнес у гармонії з довкіллям, влаштовувати проєкти в колабораціях між бізнесом, науковцями та громадськими організаціями. Науковиця каже, що вже зараз на це виділяють кошти: є проєкти від ЄС, які реалізують в Україні.
І насамкінець, коли Причорномор’я стане абсолютно безпечним, кожен і кожна з українців зможе долучитися до наукових проєктів з відновлення місцевої природи. Науковців небагато, а їм треба збирати великі обсяги даних для досліджень. Тому варто залучати групи охочих людей без наукової освіти. Такі волонтери у свій вихідний зможуть із користю проводити час на чорноморському узбережжі.
Марія наголошує: нам врешті доведеться зменшити свій тиск на Чорне море. Природа здатна до самовідновлення, коли людина їй не заважає.
Наостанок про грошове: де взяти кошти на відновлення Чорного моря
Науковці збиратимуть дані про зміни в Чорному морі через війну ще й тому, що нам потрібні неспростовні докази екологічних злочинів росії. Вони знадобляться, аби подати позов та отримати справедливе відшкодування.
Марія навела приклад того, як працює механізм відшкодування. За кейс узяла війну 1991 року в Перській затоці. Тоді через воєнні дії Іраку у воду потрапили 11 барелів нафти. Ці нафтопродукти горіли та забруднили понад 700 кілометрів берегової смуги Перської затоки. Біорізноманіття зазнало страшних втрат: загинули 90% донних тварин, наприклад краби та молюски, зникли 50% птахів.
У відповідь на це країни Перської затоки подали позови категорії F4 — спеціальні позови для відшкодування природних втрат. Вони перемогли в міжнародному суді й тепер отримують кошти на відновлення довкілля. Для цього створюють екопроєкти, гроші на які їм надає Ірак: виділяє зі своїх прибутків від продажу нафти.
Наприклад, за одним із проєктів Кувейт отримав 33 мільйони доларів на очищення акваторії від нафти. Ще більшу суму — 460 мільйонів доларів — отримали для того, щоб відновити зелені насадження на спустошених унаслідок нафтових розливів територіях. І таких проєктів багато!
Для відновлення Чорного моря після перемоги Марія пропонує діяти саме за цим механізмом. До того ж ми вже маємо такий досвід: Україна подала позов у морський арбітраж через незаконне зведення Керченського мосту. Внаслідок його побудови росіяни завдали великої шкоди популяціям морських ссавців, які мігрували між Чорним і Азовським морями. Постраждали також популяції риби. Наразі слухання в цій справі не завершені.
Для повоєнного відновлення нашої екології маємо вже розмай проєктів від юних науковців із Малої академії наук. Гайда дізнаватись про них із наших попередніх публікацій:
«Як це — бути ековинахідниками: історії учнів Малої академії наук»;
«Як українські підлітки взяли золото на “Олімпіаді геніїв” у 2023-му: історії переможців».
Ілюстрації: Анастасія Василенко