Вадим Добровольський — юний науковець і резидент бізнес-інкубатору Малої академії наук «Ukrainian Future». Хлопець розробив стартап, що убезпечує дрони від впливу ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Із цим винаходом Вадим переміг на конкурсі стартапів «MaterialTech StartUp» для молоді. Також проєкт хлопця потрапив до 19 найкращих літнього табору «BizCamp» від «Ukrainian Future», а ще — вийшов у фінал світового змагання «World Youth Entrepreneurship Challenge», що пройде у Нью-Йорку.
Ми розпитали Вадима про захоплення науками, мотивацію створити стартап і про те, як знання математики стали помічними у розробленні пристрою.
Як розпочалося твоє захоплення науками?
Я цікавився точними науками ще з дитинства. Математика завжди здавалася мені цікавою та доступною. Адже в ній не буває розбіжностей, натомість є чіткі правила й закономірності. У науці ти самостійно розв’язуєш проблему і шукаєш правильну відповідь. Це мене і захоплює!
Як виникла ідея створити стартап у miltech-сфері?
Тут маю персональну мотивацію: мій батько ветеран, який ніс службу як оператор дрона. Тому коли я долучився до Малої академії наук, одразу вирішив сфокусуватися на miltech-сфері — себто на розробленні технологічних виробів для потреб сил оборони — та застосувати свої знання на користь війську загалом і моєму татові зокрема.
Так з’явився мій пристрій, який допомагає у роботі дронів і рятує життя військових.
Розкажи, як можна практично застосовувати твій винахід?
Дрони — це найсучасніший засіб ведення бою. Проте їхнє використання також несе ризики для життя військових, які ними керують. Від впливу РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби перешкоджають зв’язку оператора та зброї з радіотехнічним обладнанням: безпілотники, системи протиповітряної оборони, артилерія — прим. ред.) дрони падають, а сучасніші версії — повертаються у так звану точку «home», чим виказують координати оператора ворогу і наражають його на небезпеку.
Мій винахід додає дронам алгоритм роботи у разі дії РЕБ чи втрати сигналу. Розроблена технологія допомагає дрону повернутися назад, не викриваючи при тому свого оператора.
Пристрій дає змогу дрону продовжувати політ при втраті сигналу і не використовувати координати оператора — для цього має два основні алгоритми. Перший — за допомогою штучного інтелекту перемикає дрон на іншу частоту, ніж та, на якій діє РЕБ. Так, у дрона може бути до семи різних частот, тому навіть при дії декількох різних РЕБів він переважно зможе перемкнутися на незадіяну частоту і продовжити роботу. Другий алгоритм, з якого, власне, ми й починали розроблення стартапу, вмикається у надзвичайній ситуації, коли втрачені всі сигнали. Якщо дрон опускається на 10 метрів за дві секунди, система стабілізує його та підіймає вгору до відновлення сигналів.
Так дрони майже ніколи не падатимуть і продовжуватимуть політ, не засвічуючи координати оператора. Це дає змогу зменшити ризик використання цього засобу ведення бою та збільшити ефективність роботи — за моїми розрахунками, до 242 %.
Як знання математики допомогли тобі створити стартап?
По-перше, знання математики мені знадобилися для розроблення самого пристрою. Необхідно було розрахувати споживання електроенергії, щоб не перевантажувати дрон, чи аеродинаміку, аби не ускладнювати політ. Для цього я використав знання геометрії та загальних аеродинамічних принципів. Також під час створення корпусу пристрою, систем живлення й управління не обійтися без математики — тут уже застосовував алгебраїчні знання.
По-друге, математика допомагає мені зараз у перетворенні ідеї на бізнес. Адже важливо правильно розрахувати витрати, врахувати, як додаткові елементи впливатимуть на ціну пристрою і чи буде вона підйомною для покупців, а також за яких умов стартап почне приносити чистий прибуток.
Чи плануєш надалі розвивати проєкт?
На сьогодні я активно працюю над покращенням проєкту. Вже після участі у «MaterialTech StartUp» додав до розробки алгоритм перемикання дрона на іншу частоту, про який розповідав раніше.
Загалом, планую розробити чотири види пристрою з різною комплектацією та, відповідно, ціною для різних потреб. Хочу змінити деякі елементи на більш сучасні — це дасть змогу пришвидшити роботу мого винаходу, а значить, дрон оперативніше виконуватиме роботу.
До кінця цього року планую запатентувати виріб, а вже з наступного запускати виробництво і виводити розробку на ринок. Хочеться це зробити якнайшвидше, щоб допомогти нашим військовим вести бій ефективніше та безпечніше.
Що порадиш підліткам, які теж цікавляться математикою та планують пов’язану з нею кар’єру?
Рухайтеся маленькими кроками. Не ставте за мету з першого разу створити щось грандіозне — так не вийде. Почніть з базової розробки, з часом вдосконалюйте та розвивайте свої напрацювання і обов’язково досягнете успіху!
Визнавайте зміни. Те, що на сьогодні здається вам досконалим та геніальним, може не бути таким за рік. Адже змінюєтеся і ви, і світ навколо. Тож варто завжди розвиватися, вдосконалюватися самому і покращувати свої напрацювання.
Більше про те, як математика допомагає будувати успішну кар’єру, читайте у наших матеріалах:
«Як знання математики допомагає запускати IT-стартапи: історія Даниїла Дороша»
«Як математичні знання допомагають в архітектурній кар’єрі: історія Вікторії Якуші»
«Навіщо дітям математика у 2024-му: розповідає Катерина Терлецька»
«Як це — бути математикинею і ходити в гори: розповідає Олена Карлова»
Ілюстрації: Олена Ковальчук