У березні відбувся Міжнародний фестиваль «I-FEST» у Тунісі — змагання з інженерії, науки та технологій, яке щороку збирає молодих дослідників і розробників зі всього світу. Учні нашої Малої академії наук здобули розмай нагород: 3 золоті, 8 срібних, 7 бронзових та 2 почесні нагороди. Більше про переможні проєкти та їхніх авторів — у нашому інтерв’ю!

Як це — досліджувати речовини, що в майбутньому лікуватимуть від раку: історія Софії Смовж 

Дівчина розглянула синтез оптично активних диметилфосфіноїльних аналогів фотемустину — речовини, що входить до складу препарату для хімієтерапії. Зі своїм проєктом Софія виборола золото на «I-FEST». 

Про що твій проєкт?

Разом із науковим керівником ми розробили нову методику синтезу, а також синтезували потенційно більш ефективні та менш токсичні аналоги речовини, що є в препараті для хімієтерапії. Я не буду вдаватися в подробиці проєкту, адже робота над ним триває. Лише додам, що в майбутньому ця розробка допоможе лікувати онкохворих. 

Чому обрала саме цю тему?

Узагалі, хімією захопилася в 10 класі. Тоді, пам’ятаю, почався курс з органічної хімії, і вчитель дуже зацікавив мене цим предметом. А вже в 11 класі моя зацікавленість вилилась у науковий проєкт :) Його я готувала, навчаючись у Київській МАН. Тамтешні викладачі допомогли мені розвивати свій проєкт на базі Інституту органічної хімії та знайшли мені наукового керівника, з яким я врешті й розробила ідею та концепцію свого переможного проєкту. 

Які маєш наукові плани на майбутнє?

Свій проєкт я почала в 11 класі, тепер навчаюся на першому курсі університету й продовжую займатися органічним синтезом. Словом, набираюся досвіду, вчуся, щоб у майбутньому втілювати складніші проєкти :) 

Як це — підвищувати інфокіберграмотність українців: історія Даниїла Маментовича 

Хлопець працював над моделюванням фішингової атаки на користувачів бездротової мережі. З цим проєктом він здобув золото на «I-FEST». 

Розкажи про свій проєкт!

Почну з ключового поняття: фішингова атака — це один із різновидів кібератаки, під час якої збирають дані про користувачів мережі. Люди часто не помічають цієї загрози, адже хакери маскують її під звичні речі, як-от авторизація на сайті. У межах свого проєкту я створив пристрій, який відтворює фішингові атаки в громадських місцях. Також під час дослідження провів експеримент і показав людям, як це працює. 

Як працює твій пристрій?

Мій пристрій — це невелика плата та вайфай-адаптер, що має вигляд звичайної антени для роутера. Деталі можна помістити в коробку, щоб було більш цілісно, проте я демонструю в розібраному стані для наочності. Пристрій збирає інформацію, коли люди під’єднуються до безплатної мережі та проходять авторизацію, тобто вказують електронну пошту й пароль. Такі розробки вже існують, але їх використовують для кібератак, а мій пристрій, навпаки, можна застосовувати для тестування захисного обладнання. 

Які маєш плани з розвитку проєкту в майбутньому?

Хочу провести експеримент з більшою кількістю людей, аби скласти статистику обізнаності щодо фішингових атак. На жаль, через повномасштабну війну поки не вдалося зібрати достатню вибірку. 

Як це — створити програму для визначення ризиків серцево-судинних захворювань: історія Анастасії Куруленко

Дівчина вивчала групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань серед працездатного населення Києва за допомогою програмної системи. З цим проєктом Анастасія отримала бронзову нагороду на «I-FEST».

Який проєкт представляла на «I-FEST»?

Це програма у вигляді тесту з 11 запитань, які допомагають визначити високий, середній чи низький рівень ризику серцево-судинних захворювань. Опитування досить просте, без медичних термінів, щоб кожен охочий міг з легкістю перевірити себе. Також програму можуть використовувати групи людей, опісля вони отримають діаграму з показниками. 

Як виникла ідея проєкту?

З 7 класу я цікавлюся біологією та програмуванням, тож у проєкті вирішила поєднати обидва захоплення. Робота тривала місяців три, але я вдосконалювала проєкт упродовж двох років. 

Як плануєш розвивати проєкт?

Планую зробити ще одну форму, скласти більше запитань, щоб цією програмою користувалися лікарі. 

Як це — досліджувати танці по-науковому: історія Анни Прокоп’як

Дівчина захистила проєкт «Практична кінезіологія і contemporary dance: від знання законів руху тіла до реабілітаційних процедур» та виборола бронзу на «I-FEST». 

У чому суть твого проєкту?

Разом з науковим керівником досліджували міофасціальні дисфункції нижніх кінцівок, тобто біль у м’язах ніг, танцівників contemporary, що займаються не менше ніж 5 років. Визначили, як практична кінезіологія може допомогти діагностувати міофасціальні дисфункції, розробили алгоритми діагностики та реабілітації. 

Чому саме ця тема?

Я професійно займаюся танцями, почала ще з 7 місяців, тож мала багато міофасціальних дисфункцій опорного-рухового апарату. Свого часу з цим мені допоміг упоратися лікар-кінезіолог, тому зацікавила така тема. Обрала саме contemporary, адже нині танцюю в цьому стилі й мала колег для дослідження :)

Які наукові плани на майбутнє? 

Я вже навчаюся в університеті, але планую продовжувати дослідження з кінезіології. Уже є ідея розробити алгоритми лікування дітей з церебральним паралічем. Крім того, не полишаю й теми танців, тож наступне дослідження, певно, буде пов’язане з high heels. 

Більше переможних історій вихованців Малої академії наук читай у попередніх матеріалах: 

«Як українські підлітки перемагали на Міжнародній науковій виставці в Тайвані: історії призерів»

«Юні екодослідники: інтерв’ю з переможцями національного етапу “Олімпіади геніїв”»

Ілюстрації: Анастасія Василенко