Цьогоріч у лютому в Тайбеї, що в Тайвані, пройшла Міжнародна наукова виставка — TISF. Це захід, на якому діти щорічно представляють свої наукові проєкти. У 2023-му до змагання долучилися 20 країн, серед учасників були й вихованці Малої академії наук. Сьогодні розповідаємо переможні історії наших учасників!
Як це — створити екоматеріал з агровідходів: історія Марії Годованець
Марія розробила екологічний замінник пластику та винайшла нову технологію виготовлення екоматеріалу. Зі своїм проєктом дівчина виборола срібло на TISF.
У чому сутність твого проєкту?
На TISF я представляла власну розробку — біорозкладний матеріал з агровідходів. Мій проєкт вирішує відразу кілька екологічних проблем: по-перше, я запропонувала спосіб використання агровідходів, які найчастіше фермери просто спалюють; по-друге, створила альтернативу пластику та іншим небезпечним його аналогам. З мого матеріалу можна виробляти горщики для розсади, які будуть не лише розкладатися у ґрунті, а й підживлювати рослину.
Як виникла ідея створити екоматеріал?
Свого часу зацікавилася, чому пластмаса шкідлива та як вона впливає на організм людини. Дізналася, що коли п’ємо каву з нібито паперового горнятка, то за 15 хвилин у напій може потрапити до 25 частинок мікропластику, які врешті накопичуються в організмі. Це мене так вразило, що я вирішила активно шукати екоальтернативу цьому токсичному матеріалу.
Як тривала робота над проєктом?
Якось вчителька з хімії запропонувала мені взяти участь у Конкурсі-захисті МАН, подавшись із науково-дослідницьким проєктом. Тривалий час я вагалася з темою, але врешті зупинилася на альтернативах пластиковому пакуванню. Відтоді ми почали думати, з чого і як виготовити матеріал. Під час одного з брейнштормів виникла ідея з ековідходами. Після взялися до роботи: почали міксувати макулатуру із соломою, лушпинням квасолі, лузгою насіння соняшника та гарбуза, аби винайти новий матеріал. Згодом вирішили застосувати інший метод: обробили відходи від кукурудзи, додали натуральні клейкі речовини та пресували суміш… Не буду вдаватися в деталі формули нашого матеріалу, адже зараз працюємо над патентом :) Загалом робота над проєктом тривала півтора роки, але були значні перерви, зокрема через повномасштабну війну.
Які враження від TISF і перемоги?
Цей захід став найбільш памʼятною подією в моєму житті! Я отримала можливість потрапити на інший куточок світу, презентувати міжнародному ком’юніті свій проєкт і країну. Масштаби виставки мене неабияк вразили — 20 країн, 325 учасників. А ще було дуже приємно, коли інші підлітки цікавилися подіями в Україні. Щодо перемоги, то вона мотивує: мою роботу оцінили, а отже вона має перспективи та слід рухатися далі.
Які маєш плани щодо розвитку проєкту надалі?
Нині я підписала договір із бізнес-інкубатором «Ukrainian Future» (простір для майбутніх стартаперів, у якому допоможуть скласти бізнес-план, знайти партнерів, залучити інвесторів і, зрештою, втілити проєкт у життя), тому вже маю доступ до більш професійних лабораторій, оснащення, тож продовжую удосконалювати матеріал. З ментором маємо орієнтовний план розвитку проєкту, але поки він у таємниці, адже більше люблю ділитися результатами.
Як це — досліджувати рівень забрудненості повітря в містах Полтавщини: історія Назара Олійника
Хлопець дослідив рівень забрудненості повітря в містах Полтавщини і виявив, що основними забрудниками є CO та частинки PM2.5. За свій проєкт Назар отримав бронзову нагороду на TISF.
Про що твій проєкт?
Моя робота має назву «Дослідження атмосферного повітря в Полтавській області». Для її створення я дослідив якість повітря у трьох містах мого регіону: Полтаві, Кременчуці та Горішніх Плавнях. Визначив основні забрудники та склав їх порівняльну таблицю. А ще в рамках проєкту встановив у Полтаві станції для моніторингу якості повітря, за допомогою яких і збираю інформацію. До слова, пристрої для цього я розробляв самостійно. Крім того, у дослідженні пояснив, які забрудники ідентифікував і як саме вони шкодять здоров’ю людей. До прикладу, виявив, що основним забрудником є PM2.5 — частинки, які призводять до онкології.
Чому вирішив досліджувати цю тему?
Якось натрапив на дослідження, у якому писали, що в Україні досить високий рівень захворюваності онкологією, а одна з основних причин — забруднення повітря. Це і підштовхнуло до вибору теми.
Як тривала підготовка до конкурсу?
Я не вперше виступаю з цим проєктом на міжнародних заходах, тож у ньому нічого не змінював. Хіба що працював над постером, який ілюструє результати дослідження — його презентація є обов’язковим етапом конкурсу. У постері зазначив, які здобув нагороди та досягнення зі своїм проєктом, а також які давав інтерв’ю. Як виявилося, останнє є важливим критерієм для міжнародного журі, адже таким чином ти презентуєш та просуваєш власне дослідження.
Які враження від Міжнародної наукової виставки в Тайвані?
Це було дуже круто! Для мене TISF — четвертий міжнародний захід, але перший, який я відвідав офлайн. Мене вразила організація: окрім змагання, були різноманітні екскурсії. Також в останній день заходу відбувся такий собі культурний вечір, на якому учасники презентували свої країни. Наша українська команда підготувала перформанс із традиційними українськими піснями, смаколиками та сувенірами з національною символікою. До слова, 100 українських прапорців розібрали за 10 хвилин :)
Чи плануєш розвивати проєкт надалі?
Так! Я вступив до одного з канадських університетів — там планую розвивати проєкт, аби реалізувати його в Україні.
Ще більше переможних історій наших вихованців можеш знайти в попередніх матеріалах:
«Юні екодослідники: інтерв’ю з переможцями національного етапу “Олімпіади геніїв”»
Ілюстрації: Анастасія Василенко