За дослідженням міжнародної ІТ-компанії «GlobalLogic», кількість жінок в ІТ-сфері України поступово зростає: у серпні 2022 року цей показник сягнув уже 24%. Та попри тренди на гендерний баланс в ІТ, чимало дівчат і жінок досі остерігаються омріяного шляху до розробки чи дизайну інтерфейсів. Їх часто зупиняють упередження на кшталт «жінкам дорога лише у філологію», «жіночий мозок не подужає фронтенду» чи «ніхто всерйоз не візьме жінку в DevOps».
Сьогодні розбираємося з гендерними стереотипами та запам’ятовуємо лайфхаки від рекрутерок у рамках проєкту «Cyber Future: 10 професій майбутнього». Це профорієнтаційний відеопроєкт за підтримки Lenovo — бренду, що робить смарттехнології зрозумілими для кожної та кожного.
Стереотип 1. ІT-сфера надто конкурентна — з таким тиском упораються лише чоловіки.
Часом жінки не наважуються пробувати свої сили в ІТ через страх конкуренції. Вікторія вбачає причину таких упереджень у традиціях виховання, що досі практикують наші батьки. Чимало дівчат змалечку чують настанови про «правильну» жіночу поведінку, у яку не входять боротьба за свої інтереси та захист власної позиції:
«Дівчат часто не вчать відстоювати особисті кордони. Через це їм буває складно триматися своєї позиції, наполягати та конкурувати. Водночас я помічаю, що сучасна молодь диктує нові тренди й усе частіше демонструє, що варто стояти на своєму і боротися», — зазначає експертка.
За спостереженнями Марини, такі упередження не мають підстав, адже ІТ-сфера конкурентна за сутністю — і для чоловіків, і для жінок.
«Попри те, що способів потрапити в ІТ доволі багато, тут справді є велика конкуренція. Це саме та сфера, де, ймовірно, доведеться зробити чимало спроб, аби дістатися мети. Проте такий шлях чекає майже всіх початківців, незалежно від статі. ІТ-сфера знає вже чимало жінок на високих посадах, які пройшли значний шлях, мають значну кваліфікацію і досвід роботи в топкомпаніях. Тож за бажання пробитися крізь конкуренцію цілком реально», — розповідає вона.
Стереотип 2. Жінки «за природою» менш здібні до технічних фахів, ніж чоловіки.
За словами експерток, жінки схильні знецінювати власні інтелектуальні здібності через гендерні стереотипи. Вони помилково вважають, що «за природою» не здатні опанувати аналітику даних, складні обрахунки чи роботу з алгоритмами так само досконало, як чоловіки. Насправді ж наукова спільнота спростовує будь-які тези про меншу схильність жінок до точних наук чи гіршу здатність логічно мислити. За висновками нейробіологів, ані об’єм мозку, ані будова тіла не впливають на інтелектуальні задатки людини — вирішальними стають лише мотивація та наполегливість у навчанні. Так само в роботі люди здатні досягати однакових результатів незалежно від статі, якщо докладають достатньо зусиль.
«У школі бачимо чимало дівчат, які мають дуже високі результати з математики чи фізики, їх часто відправляють на олімпіади», — ділиться власними спостереженнями Марина. Вона додає, що саме в момент вибору професії чимало дівчат дослухаються до упереджень, а не власних бажань: «Під час вибору професії та вступу до вишу стається “щось”, що не дає цим дівчатам стати крутими розробницями чи DevOps. Гадаю, причинами можуть бути саме гендерні стереотипи, що знецінюють інтелектуальні здібності жінок».
І додає, що обсяг і напрям обов’язків ніяк не впливають на можливості жінок: «Насправді ж “легких” чи “складних”, “жіночих” чи “чоловічих” спеціальностей не існує, а вибір кожної професії має залежати від уподобань і особистих якостей людини, проте аж ніяк не від її статі», — зазначає експертка.
Цю думку підтримує і Вікторія:
«Жінкам часто із самого дитинства насаджують думку, буцімто вони не народжені для серйозної кар’єри, тим паче для якихось технічних професій. Мовляв, їхня першочергова роль — бути берегинею, сидіти вдома і займатися побутовими, родинними справами».
Експертка зазначає: стереотипи змушують жінок слідувати традиційним гендерним ролям. «Якщо дівчина виростає на стереотипних ідеях про “чоловічі” і “жіночі” професії, вона з більшою вірогідністю вибиратиме свій шлях несвідомо, за соціально прийнятним шаблоном. Тож чимало жінок через це справді вважають освіту не обов’язковою, ігнорують свої мрії та виконують конвенційну гендерну роль», — розповідає вона.
Стереотип 3. Жінкам складніше отримати топову посаду в IT, ніж чоловікам — такі вже правила ринку.
Жінки схильні суттєво знецінювати власні здібності й через інший стереотип — про «правила гри» на IT-ринку, які більш виграшні для чоловіків. Натомість статистика говорить про зворотне. За результатами опитування ІТ-порталу DOU, жінок стає більше в різних галузях ІТ, зокрема й у розробці, а дослідження від «GlobalLogic» показує динаміку, за якою більшість жінок із часом доростають до професійного рівня senior, lead чи AVP (молодша віцепрезидентка).
Вікторія розповідає, що нині на ринку праці в ІТ шириться тренд на те, аби надавати жінкам більше можливостей:
«За моїми спостереженнями, роботодавці зараз все частіше помічають успіхи жінок і справді намагаються досягнути гендерного балансу у своїй компанії. Окрім цього, все більше жінок займають керівні посади, на яких проявляють жіночу солідарність: шукають здібних спеціалісток і прагнуть наймати якомога більше талановитих айтівиць».
Марина розповідає, що на практиці часто стикається з упередженнями про уявні правила ринку. Водночас вона спростовує цей міф:
«Це упередження не має жодного раціонального підґрунтя: жінки, як і чоловіки, мають різну кваліфікацію і досвід, а кар’єрний ріст залежить лише від навичок і досвіду людини. Знаю чимало висококваліфікованих спеціалісток, які здобувають хороші посади, — вони не дають жодного шансу таким стереотипам».
Окрім цього, жінки можуть остерігатися знецінення через сімейний статус. Справді, деякі роботодавці все ще відмовляють жінкам у топпосадах, апелюючи до їхнього потенційного бажання в будь-який момент піти в декретну відпустку. Проте варто пам’ятати, що це аж ніяк не «правило ринку праці», а прості утиски, які в Україні заборонені законодавством. Зокрема закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» забороняє дискримінувати людей за статтю чи сімейним станом.
Марина заспокоює: питання «декрету» в ІТ вирішують здебільшого у здоровій комунікації, а жінок передусім цінують як спеціалісток:
«Тут справа у специфіці кар’єрного шляху в ІТ: аби пробитися до рівня високих посад, початківцю/-иці спершу потрібно пройти певний етап входження у професію. Тож коли людина проходить цю “ініціацію”, її починають цінувати передусім як хорошого/-у спеціаліста/-ку, а все інше в ній стає другорядним. Приміром, під час співбесіди ІТ-рекрутери майже ніколи не акцентують увагу на сімейному статусі».
Які навички і знання потрібні, аби успішно стартувати в ІТ
Нині спостерігаємо за чималою кількістю жінок, які стають senior у фронтенді, здобувають топпосади у програмній інженерії та пробиваються в ряди сисадмінок. Їхній приклад свідчить, що подолати внутрішні упередження та влаштуватися на омріяну роботу ще й як можливо.
А про те, як і собі долучитися до когорти айтівиць, чого очікувати у сфері ІТ та як підготуватися до першої роботи, розповідають рекрутерки.
Порада 1. Вибирай IT-напрям, який тебе запалює.
Марина передусім радить орієнтуватися на свої вподобання. Саме зацікавленість і захоплення своєю справою замотивують і дадуть ресурс для розвитку та стрімкого кар’єрного зростання. В ІТ, за її словами, все вирішують наполегливість і прокачаність навичок:
«Налаштовувати себе із самого початку на те, що на тій чи іншій посаді нібито нададуть перевагу лише чоловікам, чи плекати в собі стереотипи про “жіночі” й “чоловічі” професії — означає не давати собі жодних шансів на улюблену роботу. Керуватися варто інтересами й особистими бажаннями, а підкорювати кар’єрні вершини — сміливістю і пристрастю. За таких умов з’явиться і мотивація, і наполегливість, а сумніви у власних силах почнуть розвіюватися».
Порада 2. Сформуй маршрут до кар’єри мрії та рухайся ним.
Вікторія наголошує, що ключовим у прокачці в ІТ є усвідомлення того, що ти робиш і куди саме йдеш. Після визначення улюбленого напряму, за словами експертки, важливо поставити реалістичну мету та скласти покроковий план для її досягнення. Вікторія підкреслює, що чітке усвідомлення своїх потреб і цілей вбереже від невиправданих очікувань і допоможе самоорганізуватися:
«Передусім варто подумати, що саме тобі потрібно в тій чи іншій спеціальності. Яка посада цікавить? Які цінності важливі? Що саме хочеться робити? З чіткими відповідями на ці запитання можна почати серйозно торувати шлях до майбутньої роботи мрії».
Порада 3. Налаштуйся на тактику спроб і помилок.
Марина радить не опускати руки після відмови в тій чи іншій компанії. Натомість налаштуватися на «гру в довгу», аби отримати професію мрії в команді, яка буде суголосна за цінностями. Для цього варто постійно моніторити сайти з вакансіями, як DOU, Happy Monday чи Djinni, і сторінки IT-компаній, до яких хочеш потрапити. І як бачиш вакансію, що цікавить, сміливо надсилати CV, портфоліо та мотиваційний лист.
«В ІТ-сфері тактика постійних спроб особливо актуальна і дієва практично для всіх початківців. Справа в тому, що в галузі чимала конкуренція й водночас велика кількість кар’єрних можливостей, якими варто спробувати скористатися. Тож якщо не вийде з першого разу, то згодом — обов’язково. Усім майбутнім айтівицям раджу плекати в собі передусім сміливість пробувати», — радить експертка.
Порада 4. Усвідом свої сильні сторони і вчись про них комунікувати.
Марина запевняє: чітке й засноване на фактажі резюме допоможе побороти невпевненість і заявити про свої здібності роботодавцю. Експертка радить розвивати навичку написання резюме, опанувати вміння самопрезентації та навчитися розповідати про свій досвід мовою фактів. Окрім створення професійного іміджу, цей лайфхак має ще одну перевагу: практика записування своїх успіхів слугуватиме психологічною самопідтримкою і підніматиме самооцінку в процесі складання резюме.
«Якщо коректно та зрозуміло розписати свої досягнення в резюме, воно стане найкращим аргументом на співбесіді, надасть впевненості в собі та допоможе спростувати як внутрішні упередження, так і стереотипи роботодавців про некваліфікованість жінок чи їхню нездатність опанувати технічні спеціальності», — зазначає експертка.
Порада 5. Будь чесною із собою та роботодавцями.
За словами рекрутерки, у сфері ІТ особливо актуальний тренд прозорості як із боку кандидата/-ки чи працівника/-ці, так і з боку роботодавців. Це означає, що загалом важливо сформулювати для себе ключові робочі цінності, а на співбесіді одразу відверто озвучувати всі важливі факти про себе та домовлятися про умови роботи “на березі”. Це допомагає вчитися цінувати себе і свій час та вберігає від розчарувань у майбутньому. Експертка розповідає:
«Зараз як у закордонних, так і в українських ІТ-компаніях поширена практика відвертості й обговорення всіх деталей під час інтерв’ю. Цей тренд також доводить, що все частіше кваліфікацію і комфорт спеціалістів на робочому місці ставлять вище за упередження і стереотипи. Тож варто налаштуватися на детальне обговорення умов роботи, озвучування своїх побажань і планів».
Серед брендів, що нині активно розвивають жіноче лідерство, — Lenovo. Компанія об’єднує понад 75 000 фахівців, зокрема й фахівчинь, по всьому світу та створює проєкти для залучення жінок до IT-сектору. Приміром, бренд реалізує «Програму розвитку лідерства серед жінок» (WLDP) і створює ком’юніті «Жінки в керівництві Lenovo» (WILL).
А разом із нашою Малою академією наук Lenovo розвиває проєкт «Cyber Future: 10 професій майбутнього», що допомагає дізнатися ще більше про світ ІТ і як у нього увірватися, попри гендерні та інші стереотипи :) Тут ми розбираємося в IT-професіях: які вони бувають і яких знань та навичок потребують. Геймер/-ка, UI/UX-дизайнер/-ка, фахівець або фахівчиня з кіберзахисту — розповімо про ці та багато інших фахів. А допомагають нам у цьому герої, яким вдалося побудувати круту IT-кар’єру, та HR-спеціалістка.
Переходь за лінками та дізнавайся історії успіху…
Dendi (Данила Ішутіна) — професійного кіберспортсмена, переможця першого та фіналіста другого і третього турнірів «The International» з «Dota-2», засновника кіберспортивного клубу «B8» та ексгравця української кіберспортивної команди «Na'Vi».
Діми Малєєва — веброзробника та engineering-менеджера, а ще автора ютуб-каналу та ведучого подкасту «Shit I know live».
Дмитра Корнілова — співзасновника та CEO метамаркетингової агенції «FFFACE.ME» та маркетинг-футуриста з понад 13-річним досвідом.
Лізи Хлопкової — UI/UX-дизайнерки, авторки ютуб-каналів і співзасновниці VR-стартапу, який дозволяє віртуально переглянути квартиру, а також умеблювати її.
Богдана Кота — керівника продукту в компанії «Tumblr» та співзасновника благодійного фонду «Коло».
Демида Майорникова — СЕО та співзасновника стартап-компанії «SEKURNO», а в минулому — дипломата і фахівця з кіберзахисту.
Антона Бочарова — фахівця зі штучного інтелекту та співзасновника стартапу «IntelSoft Technologies».
Ілюстрації: Анастасія Василенко