У серпні 1918 року у Сімферополі зібралися представники української громади півострова. На з’їзді обговорили видання української преси, створення освітніх та культурних осередків, а також заявили про намір створити орган, який презентуватиме інтереси українців, — Крайову Українську Раду в Криму з осідком у Сімферополі як крайовий орган українських кримських організацій.
Майже сто років потому, у 2020-му, цей орган відродився з ініціативи української громади Криму. Про те, як працює ця інституція, як захищає права кримців та як тримає півострів на порядку денному, поговорили з представником Ради Андрієм Щекуном.
Чому виникла потреба відновити Крайову Раду Українців Криму?
Нині, у часи, коли Крим тимчасово окупований, нам важливо зберігати єдність та бути згуртованими. Попри те що багато хто виїхав із півострова, необхідно мати інституцію, яка представлятиме інтереси українців Криму. Для цього потрібна платформа, яка визначатиме, збиратиме та втілюватиме інтереси громади.
Крайова Рада Українців Криму (КРУК) не нова інституція, вона існувала на початку минулого століття. У 2020 році громада відновила цей орган, який має історичне підґрунтя. Нині КРУК — представницький орган національної самоорганізації українців Криму, представництво української громади Криму, що має свою історичну складову з моменту заснування у 1918 році Крайової Української Ради в Криму, яку очолив Павло Горянський (громадський діяч, науковець, літератор, засновник та голова Ялтинської громади українців — прим. ред.).
Яка місія організації?
Організація відновила свою діяльність з вересня 2020 року. Це відбулося з ініціативи представників громадських організацій, які вимушено покинули півострів через російську окупацію. КРУК має важливу стратегічну місію — консолідована, розвинена й захищена демократична українська громада в українському Криму.
Щоб цього досягти, маємо діяти в різних напрямах: правовому, соціальному, громадському, політичному. Працюємо над тим, щоб зменшити порушення прав української громади у Криму. Організація документує та оприлюднює інформацію про злочини, які відбуваються на півострові, і сприяє невідворотності покарання для порушників.
Крайова Рада Українців Криму проводить адвокаційні публічні заходи, щоб інтереси української громади півострова були видимими, а влада та суспільство враховували їх при ухваленні рішень. Здійснюємо й інформаційну роботу: розповідаємо про українську громаду Криму, формуємо та розвиваємо національну ідентичність кримців. Анонси заходів публікуємо на нашій сторінці у фейсбуці та на сайті КРУК, там же можна почитати наші матеріали.
Також тримаємо фокус на питанні деокупації та реінтеграції Криму. Долучаємося до формування державної політики України з цього питання, формування ставлення й залучення підтримки міжнародних організацій та готовності українського суспільства брати участь у деокупації півострова. З нашими напрацюваннями в цій сфері можна ознайомитися на сайті.
У межах Крайової Ради Українців Криму діє Рада ветеранів Криму. Вона зосереджена на тому, щоб зберігати та гідно вшановувати пам’ять загиблих кримців, підтримувати ветеранів і військових з Криму та розв’язувати їхні проблеми, і, звісно ж, на звільненні півострова від окупантів.
Розкажіть більше про вашу діяльність.
Нині українська громада в Криму перебуває в небезпеці. Окупаційна влада порушує права українців та обмежує їхні права і свободи: свободу віросповідання, можливість вільно висловлюватися, право на освіту рідною мовою, обмежує публічне використання мови, руйнує культурну спадщину. Представник КРУК, експерт групи «Гуманітарна політика» Міжнародної експертної мережі «Кримська платформа» Андрій Іванець ґрунтовно дослідив стан української громади на півострові.
Ми постійно моніторимо ситуацію, збираємо інформацію та повідомляємо про злочини. Також збираємо докази проти порушників і тримаємо суспільство в курсі ситуації на півострові. На основі цього формуємо рекомендації для органів влади, інших країн та міжнародних організацій щодо захисту української громади Криму. Наші дослідження та результати публікуємо на сайті, у розділах «Аналітика» й «Документи».
Важливо підтримувати обізнаність про стан справ у Криму. Тож ми організовуємо акції та заходи для захисту української громади, створюємо інформаційні продукти для і про українців Криму (за анонсами заходів стежте на нашій фейсбук-сторінці). Боремося з міфами, російською пропагандою та дезінформацією, розповідаємо про цінність українців Криму та їхню боротьбу за звільнення півострова.
Крайова Рада Українців Криму долучається і до законодавчої діяльності. Наші спеціалісти розробляють проєкти нормативно-правових актів, які стосуються захисту прав та інтересів української громади, адвокатують її інтереси та захищають права в органах влади й місцевого самоврядування. Крім того, розробляємо персональні рекомендації про те, як поводитися в різних ситуаціях та самостійно відстоювати порушені права.
Чому важливо тримати Крим на порядку денному?
Маємо невпинно говорити про Крим. Це важливо для протидії спробам росії легітимізувати окупацію. Нині вона намагається переконати світ, що Крим завжди належав їй і що вона просто повертає свої території. Ми знаємо, що це не так. Щоб не дозволити голосу українського Криму стихнути, а міжнародній спільноті вважати, що питання півострова закрите, маємо тримати цю тему на порядку денному як в Україні, так і у світі.
Як КРУК працює з молоддю?
Основний фокус у роботі з молоддю — збереження української ідентичності, захист освітніх прав та інтересів молодих кримців, які нині живуть в окупації або виїхали з Криму.
Крайова Рада Українців Криму активно висвітлює проблему знищення українськомовного навчання на півострові. Наші фахівці створюють сприятливі умови для навчання кримської молоді у закладах вищої освіти в Україні. Також співпрацюємо з університетами для поширення обізнаності студентів. Наприклад, проводимо публічні дискусії та організовуємо кінопокази.
Окупаційна влада примусово мілітаризує українських дітей та молодь, і це значна проблема. Тому КРУК привертає увагу до неї через міжнародні та національні майданчики.
Через нашу організацію молодь з Криму може знайомитися та спілкуватися між собою. Так вона об’єднується і зберігає зв’язок з півостровом. А це важливо для майбутньої деокупації та реінтеграції Криму.
Як освітянам і батькам говорити з дітьми про Крим?
Найголовніше — бути чесними. Обирайте зрозумілі дітям поняття і терміни, зважаючи на їхній вік і рівень знань. Акцентуйте на спільності історії та культури на материковій частині України й у Криму.
Важливо сформувати розуміння: Крим — невіддільна частина України. І хоч нині він тимчасово окупований, ми боремося за його звільнення. Кримський півострів буде деокупований, як і інші регіони України.
Дізнавайтеся більше про Крим разом із МАНмедіа:
«Що варто знати про Крим та окупацію: розповідає Анастасія Левкова»;
«Де шукати доказові джерела для уроків про Крим: огляд платформи “Голос Криму. Культура”»;
«Як це — досліджувати кримськотатарську культуру: історії МАНівок».
Ілюстрації: Віталія Олесів