29 січня вшановуємо пам’ять Героїв Крут — цього дня 1918 року під селом Крути, що на Чернігівщині, за різними даними від 70 до 100 українців дали бій більшовицькій армії, що переважала чисельно. Нині власну національну ідентичність продовжують боронити новітні герої у лавах Збройних сил України, а ми їх з усіх сил підтримуємо.
Тим часом вихованці Малої академії наук підтримують країну науково та змінотворчо — вражають світ українськими техновинаходами, стартапами і креативними проєктами. Сьогодні вони поділяться думками про те, як це — бути свідомими громадянами України.
Олександр Воронов, переможець Всеукраїнського конкурсу есе імені Сергія Кемського у 2022 році
«Я з народження вважаю себе українцем, а моє громадянство є офіційним свідченням того, що я є частиною України. Натомість є люди, які походять з інших країн, але вважають себе українцями. Вони можуть підтвердити рівень знань з української мови і отримати громадянство на знак засвідчення свого українства. Я вважаю, що громадянська позиція має бути чіткою у ставленні до оточення і передусім до співгромадян. Воно має бути справедливе, з любов’ю, як би ідеалістично це не звучало. Переконаний, що нам потрібно разом плекати вільне й освічене суспільство, здатне критично мислити та робити свідомі вибори, а не просто слідувати готовим ідейним шаблонам. Для цього й необхідно вчити українську мову, літературу і добре знати нашу історію».
Історію Олександра читай у нашому інтерв’ю за посиланням.
Катерина Асташенкова, переможниця Всеукраїнського конкурсу есе імені Сергія Кемського у 2022 році
«Для мене громадянська свідомість — це перш за все вміння ідентифікувати себе як представницю певної держави. Представник держави — це не просто громадянин. Справжня сутність жителя цієї планети, який має особисту громадянську позицію, виявляється в його думці, що керує словами та діями протягом життя. Стійкий духовний зв'язок із Батьківщиною, як на мене, по-справжньому характеризує громадянина.
Я — громадянка України, і мало буде сказати, що пишаюся цим… Бо насправді пишаюся не просто тим, що маю паспорт цієї Держави, а тим, що ідентифікую себе як частину Українського суспільства — дійсно вільного, непереможного, особливого народу!
Сьогодні важко бути осторонь подій, які впливають на всесвітній літопис. Лише сильні духовно можуть захищати нашу Країну від історичного ворога, а це по-справжньому свідомі Люди. У вересні 2022 року перед тим, як піти на фронт, мій Батько сказав: «Ми складали присягу на вірність Україні». Ця коротка фраза значить для мене набагато більше, ніж повний і дослівний текст тієї Обітниці, яку проговорювали вуста мого Тата 26 років тому, коли він ніс обов’язкову військову службу.
Мені 17. Чи можу я в цьому віці остаточно здобути громадянську самоідентичність? Авжеж ні, оскільки вона формується впродовж усього життя. Проте, хай там що, те, як я зараз проживаю всі події навколо, лише зміцнює мою позицію, бо громадянська свідомість — це такий собі фільтр, крізь який сприймають зовнішні ідеї. А втім, напевно, Україну треба надзвичайно любити, аби розкрити всі секрети її сили».
Про шлях Катерини читай у нашому інтерв’ю за посиланням.
Дарія Сидор, учасниця 10-го сезону «Агентів змін» у 2022 році, засновниця проєкту «Дозвольте вижити», що інформує жінок про види насильства і протидію їм
«Для мене бути українкою — це передусім боротися за права та можливості своїх співвітчизниць. Це досліджувати історію і культуру свого народу та пишатися своєю приналежністю до нього! Це з малого віку відстоювати українську мову, виборювати її існування та кричати про її важливість. Це вибирати майбутню професію, щоб пов’язати себе із суверенною, незалежною, демократичною Україною.
Для мене мати громадянську позицію — це мати підґрунтя. Протягом життя я постійно переглядаю свої переконання, ставлю під сумнів власну ідентичність, проте завжди пам’ятаю, що я українка!».
Про змінотворчий шлях Дарії — в нашому інтерв’ю за посиланням.
Лідія Личагіна, учасниця 10-го сезону «Агентів змін» у 2022 році, засновниця проєкту «Дозвілля», що допомагає внутрішньо переміщеним дітям соціалізуватися на новому місці
«Для мене бути громадянкою своєї держави означає не лише мати паспорт, а й відповідний набір цінностей і принципів. Багато з нас чули про іноземців, котрі захищали Україну інформаційно, волонтерили без перерв і вихідних, демонстрували неймовірну силу духу. Тоді мимоволі хтось називав їх справжніми українцями. Зараз чимало моїх співгромадян вважають, що бути українцями — це суперсила. Тож ми самі — свідомо чи несвідомо — виділяємо певні риси, притаманні лише нам.
Одна із найяскравіших рис українців як нації — це єдність. росія вважає, що для того, аби знищити націю, потрібно її зламати. Але ця ідея в корені помилкова, адже народ — це сукупність індивідуумів. Можна спробувати зламати окрему людину, але єдність, що притаманна справжній нації, згладить рубці персонального болю. Ми, українці, немов ньютонівська рідина: що більше на нас тиснуть, то сильнішими ми стаємо.
За моїми спостереженнями, кожне наше покоління переживає періоди парадоксального “відносного спокою”: ми ніби забуваємо, хто ми є після зменшення, або зникнення загрози, стаємо розділеними й неуважними. Щоб зберегти нашу єдність і силу, нам потрібно мати чітку громадянську позицію та набір принципів, котрі допоможуть не забути, хто ми є і куди прямуємо.
Нам потрібно навчитися не бути нейтральними. Бо люди, котрі нейтрально ставляться до всього, що відбувається в їхній країні, легко сприймають будь-яку нав’язану інформацію. Громадянська позиція здатна захистити націю від неправильного вибору і навіть можливого краху. Мати власну громадянську позицію — це одна з найважливіших речей для мене, бо вона робить з індивідуумів націю, задає маршрут і перетворюється на рушійну силу народу. Якщо хоча б 60% населення України матиме чітку, проаналізовану й небезпідставну громадянську позицію, то жертви тих героїв, що загинули за вільну державу, ніколи не стануть марними. Це і є наше найголовніше завдання!».
Історія Лідії — в нашому інтерв’ю за посиланням.
Віталіна Горопаха, учасниця 10-го сезону «Агентів змін» у 2022 році, засновниця проєкту «Підтримай Україну», що передає кошти з продажу хендмейд-прикрас на потреби ЗСУ
«Бути громадянкою України — велика честь для мене, адже я народилася та проживаю у вільній, а головне — незламній країні. Фактор незламності ми демонструємо протягом усього існування: нам постійно щось нав’язують, але щоразу ми виявляємося сильнішими та живемо далі. А отже, і з цією війною справимось та обов’язково в ній переможемо.
На мою думку, кожен українець і кожна українка повинні мати чітку громадянську позицію. Ми маємо знати, завдяки чому наша країна втрималася, хто в минулому стояв горою за свій народ. Тепер уже наша черга боротися за Україну. Нам важливо розвивати свою культуру, мову, побут, щоб наші діти й онуки могли спокійно ходити рідною землею та жити в мирній і безпечній державі».
Про досягнення Віталіни читай у нашому інтерв’ю за посиланням.
Михайло Гарькавець, учасник програми космічних учнівських експериментів (SSEP) у 2022 році
«Для мене бути громадянином України — це асоціювати та пов’язувати себе з нею, це знати історію Батьківщини, послуговуватися рідною мовою, знатися на українській культурі, історії та звичаях, відзначати наші традиційні свята, і звісно ж, пам’ятати українських героїв. Я думаю, саме за такого розуміння себе формується національна ідея.
Кожному і кожній із нас важливо мати чітку громадянську позицію. На її основі формується активне суспільство, яке вирішує спільну долю. Це неодмінний принцип усіх демократій. Якщо не влаштовувати наше життя самостійно, його влаштує хтось інший так, як йому це буде вигідно».
Про науковий шлях Михайла читай у нашому інтерв’ю за посиланням.
Таїсія Солодка, золота призерка GENIUS Olympiad у категорії «Креативне письмо» у 2022 році
«Україна перебуває у стані повномасштабної війни, щодня українська армія виборює нашу свободу та незалежність. Бути громадянкою для мене — це мати патріотичну самосвідомість, громадянську відповідальність, мужність, суспільну ініціативність і активність у найширшому їх розумінні. Це вкладатися в розвиток України, захищати нашу історію, минуле, теперішнє та майбутнє, поважати свої символи, культуру, мову та традиції. Інакше людина живе без поваги до власної держави, з апатією до глобальних і державних проблем, соціальних груп, окремих особистостей, їхньої діяльності, до явищ громадянського життя та свідомості.
Я вважаю, що кожен і кожна з українців зобов’язані мати чітку громадянську позицію, яка сформувалася крізь призму історії й культури, оскільки саме вони і формують наше українське, небайдуже до своєї Батьківщини суспільство, а відповідно й визначають нас як державу».
Про творчий шлях Таїсії читай у нашому інтерв’ю за посиланням.
А ще юні українські науковці розмірковували, чи на часі зараз досліджувати і винаходити, — читай добірку їхніх думок за посиланням.
Ілюстрації: Анастасія Василенко