2022 року школа «Агенти змін» відзначає ювілейний 10-й сезон, який відбувся навіть попри повномасштабну війну й об’єднав юних змінотворців з усієї України. Це проєкт від МАН для учнів 8–10 класів, які мріють запроваджувати зміни як на локальному рівні, так і в масштабах усієї країни. Під час навчання у школі підлітки креативлять, генерують ідеї, вчаться запускати і менеджерити власні проєкти. Цьогоріч її учасники реалізували 53 цінні для суспільства і окремих громад ініціативи.

Сьогодні розповідаємо історії трьох учасниць школи «Агенти змін», які змогли запустити свої проєкти минулого і цього сезону!

Як це — створити тренінг для жінок із протидії насильству: історія Дарії Сидор

Дарія Сидор — учасниця минулого сезону «Агентів змін», засновниця проєкту «Дозвольте вижити», що інформує жінок про види насильства і протидію їм. 

Інтерв'ю з «Агентами змін». Дарія Сидор

Як ти почала цікавитися темою прав жінок? Як стала на шлях активізму?

«Цікавлюся правозахисним рухом приблизно з 13 років. Спочатку мене просто не влаштовували стереотипи про жінок, які постійно доводилося чути. Згодом почала читати про права людей, помічати активісток у цьому напрямі й погоджуватися з ними. 

Допоміг і особистий досвід. Моя близька подруга потрапила в аб’юзивні стосунки, і я дуже хотіла їй допомогти. Почала проходити тренінги, читати про насильство. Так мене ще більше зацікавив захист прав людей.

У моєму оточенні не говорили про насильство як проблему. Саме тому тривалий час я не наважувалася публічно назвати себе феміністкою — вперше зробила це саме в анкеті на участь у школі «Агенти змін». Сприйняла цей вчинок як маленьку перемогу й вирішила, що просто мушу скористатися шансом зробити щось важливе в цій ролі». 

Розкажи розлогіше про сутність свого проєкту! 

«Це соціальний проєкт у форматі тренінгів, що мав за мету розповісти жінкам про види насильства, шляхи протидії йому, а також про ознаки жертв і способи їм допомогти. Окрім цього, я хотіла надати учасницям нагоду поділитися власними історіями як одна з одною, так і з психологинею. 

Під час тренінгів учасниці слухали фахову інформацію від експертки, а після лекції обмінювалися думками й життєвими ситуаціями, які пов’язані з насильством і правами жінок у суспільстві. Наприкінці проєкту всі жінки отримали пам’ятки з основною інформацією з тренінгів і контактами центрів допомоги постраждалим від насильства». 

Ти працювала у команді?

«Ми працювали разом із психологинею Анастасією Кіжло. На той момент вона була у службі судової охорони, тож мала досвід, дотичний саме до теми мого проєкту. Також залучили фотографа, але реалізовували проєкт переважно удвох».

Що важливого для тебе відбулося під час втілення твого проєкту? Які висновки зробила для себе?

«Цей проєкт — початок мого феміністичного життя. Він дозволив мені розкритися, не боятися своєї думки, говорити про важливе, не замовчувати проблем. 

Загалом школа “Агенти змін” навчила мене діяти просто зараз, а не пасивно чекати і сподіватися на те, що щось зміниться чи хтось зробить щось за тебе. Навіть зараз, після завершення проєкту, він лишається зі мною як нагадування, що я завжди в силах виправити те, що не влаштовує». 

Чи вже маєш ідеї для наступних проєктів? Чи буде твоя подальша змінотворча діяльність пов’язана з активізмом?

«Так, буде! Досвід у школі “Агенти змін” надихнув мене вивчати право як майбутню спеціальність. Вирішила, що хочу розбиратися з проблемами жінок на законодавчому рівні. Також мрію потрапити в ООН і, можливо, стати пані послом в Україні. А поки вчуся, долучаюся до локальних феморганізацій і планую майбутні соціальні проєкти, які б також стосувалися прав жінок і проблеми насильства». 

Як це — допомагати дітям-переселенцям адаптуватися до змін: історія Лідії Личагіної

Лідія Личагіна — засновниця проєкту «Дозвілля», що допомагає внутрішньо переміщеним дітям соціалізуватися на новому місці.

Інтерв'ю з «Агентами змін». Лідія Личагіна

Поділися подробицями про свій проєкт! У чому його суть і як саме ти опікувалася дітьми-переселенцями? 

«Суть проєкту в тому, аби допомогти внутрішньо переміщеним дітям віком 6–12 років адаптуватися до нового етапу життя і паралельно приємно проводити час. Ми влаштовували творчі майстер-класи, активні ігри в парку та інші цікаві заняття. Загалом за два місяці роботи — з липня до серпня — ми провели 6 занять».

Поділися, як виникла ідея твого проєкту! 

«Ідея в мене виникла у процесі навчання у школі “Агенти змін”. Тоді я вже почала розуміти, що мені подобається, які в мене інтереси, що знайде відгук у моєму серці та при цьому буде актуальним. 

Я вирішила допомагати саме внутрішньо переміщеним дітям, адже вони вже багато пережили, у них буквально за день все життя перевернулося і радикально змінилося. До того ж, на новому місці в них немає нічого, що б їх тут тримало, що б їм тут зарадило. Для мене особисто, наприклад, навіть зміна школи була травматичним досвідом, а те, як важко раптово змінити місце проживання, тікаючи від війни, важко навіть уявити. Тому мені хотілося допомогти, створити для них таке середовище, де вони змогли б знайти друзів і зайнятися чимось цікавим. До всього, я дуже люблю дітей загалом. А оскільки в мене в родині багато освітян, певний досвід у педагогіці я мала. Завдяки цьому перед стартом проєкту я вже вміла привертати і втримувати увагу дітей, а також балансувати між тим, аби їм було весело і щоби вони не зривали заняття». 

Чи була в тебе команда? Хто допомагав тобі реалізувати проєкт?

«Так, ми працювали в команді. Зі мною були дві волонтерки, які допомагали створити для дітей максимально дружню, підтримуючу атмосферу, а також мої батьки, які виступили в ролі фотографів. На різних етапах ми запрошували додаткових волонтерів. Найбільше учасників до команди залучили на останнє заняття: ми влаштували активні ігри в парку і поділилися на 5 секцій із різними видами ігор, кожною з яких займався окремий волонтер. Крім цього, у реалізації задуму мені допомогла міжнародна волонтерська спільнота св. Егідія. Саме вони надали нам приміщення і списки дітей-ВПО, яких ми змогли залучити до проєкту». 

Чи вже маєш ідеї для наступних змінотворчих проєктів?

«Так! Я б хотіла організувати ще щонайменше кілька проєктів. До того ж, у мене постійно виникають різноманітні ідеї, і багато з них дуже хочеться реалізувати. От буквально вчора проводила заняття з медіаграмотності для дітей — ідея прийшла до мене раптово, тож реалізовувати її довелося  оперативно, але це зовсім не зашкодило якості заняття».

Тобі хотілося б працювати з дітьми й надалі?

«Так! Якщо відверто, коли я йшла у школу “Агенти змін”, то не думала, що так захоплюся саме роботою з дітьми. Але почавши, зрозуміла, що мені це дуже подобається. Тож вони — однозначно моя цільова аудиторія номер 1».

Як це — збирати кошти на ЗСУ з продажу прикрас: історія Віталіни Горопахи

Віталіна Горопаха — засновниця проєкту «Підтримай Україну», що передає кошти з продажу хендмейд-прикрас на потреби ЗСУ.

Інтерв'ю з «Агентами змін». Віталіна Горопаха

Розкажи, як ти втілюєш свій проєкт? 

«Ми з командою виготовляємо прикраси і продаємо їх на фестивалях, концертах чи просто в людних місцях на вулиці, а ще лишаємо коробочки з виробами у кав’ярнях і магазинах, де їх теж продають. Усі отримані з продажу гроші пересилаємо на потреби армії. Прикраси виготовляємо у патріотичному стилі — це віночки, аксесуари для волосся, браслети, вироби з бісеру тощо. Проєкт досі триває: щосуботи ми їздимо в сусіднє місто продавати прикраси. Поки я навчаюся, маю не так багато часу і не можу сповна працювати по буднях, а от у вихідні робота кипить».

А хто у твоїй команді?

«У мене в команді вчителі образотворчого мистецтва і праці, а також усі охочі долучитися — переважно це діти, підлітки. І звісно, у всьому мені допомагають батьки».

З чого почався твій проєкт? Чому вирішила ним зайнятися?

«На початку повномасштабної війни я хотіла стати волонтеркою. Але оскільки мені 13 років, багато хто відмовляли — стверджували, що я ще надто маленька і нічим суттєво допомогти не зможу. 

Тож коли настав час думати над проєктом для школи “Агенти змін”, я одразу вирішила зробити щось, що допоможе збирати кошти на ЗСУ. Спочатку в мене була ідея влаштовувати покази фільмів під відкритим небом за донати. Потім захопилася виготовленням бантиків на продаж, а далі понеслося — робила браслетики, віночки, брелочки і ще купу всього». 

На що вже вдалося назбирати за час існування проєкту?

«Ми вже придбали тепловізор за 900 євро. Також уже назбирали певну суму в доларах, яку плануємо незабаром витратити, але поки точно не вирішили, що саме придбаємо». 

Чи плануєш продовжувати цю діяльність? Може, вже маєш ідеї щодо майбутніх змінотворчих проєктів?

«Цей проєкт триватиме, поки він важливий і актуальний. Щодо наступних проєктів, то зараз я балотуюся на пост президентки школи і збираюся втілити кілька задумів разом зі шкільним міністерством. Зокрема хочемо створити волонтерський штаб, де старшокласники будуть збирати допомогу для переселенців і військових. Також будемо організовувати розважальні події для дітей. А ще плануємо організувати екоклуб у нашому місті, адже проблеми з довкіллям зараз теж важливі й вартують уваги».

Долучайся до школи «Агенти змін», якщо також мрієш змінотворити й хочеш навчитися запускати власні проєкти. Тут ти віднайдеш і зрозумієш себе, пройдеш системний курс розвитку особистості та опануєш основи проєктного менеджменту. Тобі допоможуть створити проєкт, що змінить життя твого міста чи села, школи чи конкретної людини!

Ілюстрації: Анастасія Василенко